За останні 5-6 років українці стали більше витрачати на охорону здоров’я і, водночас, на алкогольні напої та цигарки. У 2019 році, за прогнозами Держстату, 45,4% сімейного бюджету «з'їдять» продукти харчування, 11,39% підуть на оплату транспортних послуг, а ще 8,32% - на алкоголь і тютюнові вироби.
Куди йдуть гроші українців: їжа, транспорт, алкоголь
Цікаві дані щодо структури та динаміки споживчих цін навів у своєму блозі на Facebook головний експерт НБУ, координатор Експертної платформи Андрій Блінов.
Водночас з оприлюдненням індексу інфляції за січень, Держстат надав свіжі дані щодо вагового кошику індексу споживчих цін.
На мій погляд, найрезонанснішим в кошику є такий факт: питома вага квартплати, тобто оплата за утримання будинку, придомової території, за електроенергію, газ, воду, тепло у наших витратах складає менше 5%! Це дуже дивно, враховуючи різке зростання тарифів на ЖКГ у 2015-18 рр. Та й уряд у політиці соціального захисту орієнтується на те, аби витрати на ЖКГ не були більшими за 10-15%. Але жодним чином не 5%.
Є обгрунтована підозра, що структура споживання надмірно занижена у бік бідних і отримувачів субсидій, яких сьогодні вже не 7 млн, а від сили 4 млн сімей.
Як змінилися споживчі ціни за минулий рік
Найбільше зросла доля м’яса та м'ясопродуктів: якщо у 2018 році їх питома вага у структурі споживання громадян офіційно становила 9,26%, то тепер дорівнюватиме 10,37%. Для порівняння: у структурі споживання першої половини 2010-х частка м’яса перевищувала 12%. Також суттєво зросла роль молока, сирів та яєць (з 5,42 до 6,09%), риби (з 2,52 до 2,92%), алкогольних напоїв (з 4,39 до 4,68%).
Водночас, до рекордного значення скоротилася питома вага газу. Якщо у структурі індексу 2012 року частка «блакитного пального» дорівнювала 2,22%, то у 2018-му вона скоротилася до 1,73%, а тепер становить 1,2%. Імовірно, суттєво викривили ситуацію субсидії, адже 2017 року отримувачами субсидійних програм в опалювальний період була кожна друга українська сім’я.
Другий слайд демонструє найбільш динамічні складові індексу інфляції за 2012/13-2019 роки. Судячи з даних Держстату, українці стали значно більше витрачати на транспорт (з 4,71 до 11,39%) і охорону здоров’я (з 3,64 до 6,51%). Але, водночас, зросли витрати на алкоголь (з 2,48 до 4,68%) та тютюн (з 2,49 до 3,63%). Також збільшилася питома вага витрат на технічне обладнання і затишок в оселях (з 2,56% до 4,53%).
При цьому громадяни стали відносно менше витрачати на одяг і взуття (скорочення з 7,06 до 5,27%). А також на м'ясо і продукти з нього (з 11,85 до 10,37%). Питома вага витрат на житло, воду, електроенергію, газ та інші види пального скоротилися у відносному вимірі за 2012/13-2019 роки більше ніж вдвічі (з 11,44 до 4,87%).
В цілому у 2019 році на їжу припадатиме, за офіційними даними Держстату, 45,4% витрат домогосподарств. Другою за величиною статтею витрат є транспорт (11,39%).
Коментарі - 23
А сколько платили за июль или август 2018 года — можете сразить цифрой наповал?
UPD хотя сейчас и у кассиров по-больше, % на 10-20
Возьмите среднюю зарплату и посчитайте в ней долю платежки за весь комунал.
А если не гадать, а посмотреть свою прошлогоднюю платёжку за любой месяц (июнь, июль, август).
Если 500 гривен и набежит — значит у вас вода по нормам…
«Видно Блинов считает оплату за коммуналку среднегодовую…»
Зато большинство отписавшихся живут только три зимних месяца с максимальной суммой счетов за отопление а в остальное время они и не жильцы вовсе.
Но вокруг есть и другие претенденты…
итого- 10% доля коммуналки в доходе семьи. не ужас и не зрада.
Может надо исходить из того, что в ЖКХ тоже люди работают и их тоже
не устраивает работать за минимальную зарплату, даже если её и повысили.
я писал об обоснованности цифр, приведенных в статье.
в ЖКХ работают люди и цены на свои услуги они подняли очень некисло. Так что грех жаловаться.