Поліція йде в наступ на обмінники

Редакція FinClub вивчила звинувачення Нацполіціі, а також дізналася думку фігурантів справи, Нацбанку і юристів. Публікуємо скорочену версію.

Проводити валютообмінні операції наразі мають право 33 небанківські фінансові компанії. До 11 жовтня їх було 34-й, а потім НБУ позбавив ліцензії компанію «Ікс».

На поточний момент слідчі Печерського управління поліції в Києві підозрюють співробітників 26 установ у зловживанні повноваженнями при отриманні генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій. Обвинувачення будується на тому, що «службові особи небанківських фінансових установ шляхом зловживання повноваженнями при отриманні генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій надали Нацбанку інформацію про джерела походження власного статутного капіталу. Після відображення у фінансовій звітності факту формування статутного капіталу небанківські фінансові установи перерахували кошти на рахунки невстановлених фізичних і юридичних осіб».

У Нацполіціі вважають, що це завдало значної шкоди інтересам держави, тому відкрили кримінальне провадження. Його фігурантами стали 26 фінансових компаній: «Профінеф», «Преміум Фінанс», «Валта Груп», «Європошта», «Аксіома», «Фінод», «Ліберті Фінанс», «ІКС», «Європейська платіжна система», «Фінансова гарантія», «Пост фінанс», «24 Онлайн», «Фінансова компанія Партнер», «Іноме Груп», «ДСД Фінанс», «Голден груп», «Українська фінансова група», «Джіввайп фінанс», «Альфа інвест», «Конверсія», «Смарт Фінексперт», «Фінансовий світ», «Стандарт фінанс груп», «Альфа-інвест груп», «Вікторія», «Фінансова установа ГГЛА». На них припадає 2273 обмінні пункти, що складає 66% усіх вуличних обмінників.

Лише дві компанії – «Вікторія» і «Фінансова установа ГГЛА» – працюють на ринку з 2011 року, тоді як інші 24 компанії вийшли на ринок валютообмінних операцій недавно – отримали ліцензії в 2015-2017 роках. А в однієї з них Нацбанк вже відкликав ліцензію: 11 жовтня її втратила фінкомпанія «Ікс».

За статтею 364-1 КК співробітникам 26 вказаних компаній загрожує штраф у розмірі 6800-15 300 тис. грн, арешт на строк до шести місяців або позбавлення волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

За даними Держреєстру судових рішень, Печерський районний суд Києва з 9 по 18 жовтня ухвалив рішення про виїмку документів уже в 19 компаніях, діяльність яких розслідується. Йдеться про документи, що підтверджують джерела походження коштів для формування капіталу небанківської фінансової установи, декларації про майновий стан і доходи власників установи, документи податкової про сплату податків, документи, що підтверджують всі зміни права власності на небанківську фінансову установу за період, що передує одному місяцю до дати отримання генеральної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій та до дати ухвали суду тощо.

Крім того, суд запросив довідки банків, що обслуговують рахунки фінансових установ, які містять інформацію про рух коштів на рахунках з дати відкриття рахунку до дати рішення суду і про залишки на рахунках за станом на цю дату. «Вищезазначені документи мають істотне значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки містять відомості, без отримання яких неможливо всебічно, повно і об'єктивно дослідити обставини кримінального провадження», – йдеться в ухвалі Печерського районного суду Києва.

Усе в рамках дозволеного

Зі згаданого списку компаній коментар вдалося отримати тільки у фінансових компаніях «Фінансовий світ» і «Конверсія», які входять до банківської групи Укрбудінвестбанку Світлани Дем'яненко. Рішення про виїмку документів у ФК «Конверсія» прийнято 9 жовтня, а ФК «Фінансовий світ» – 16 жовтня.

«Ні ФК «Фінансовий світ», ні ФК «Конверсія» не здійснювали жодних перерахувань коштів, внесених до статутного капіталу фінансових компаній, на рахунки невстановлених юридичних і фізичних осіб. Отже, звинувачення поліції, які покладені в основу визначення суду, пов'язані виключно з суб'єктивним сприйняттям органом досудового слідства інформації, яка стосується інших фінансових установ та до яких учасники банківської групи не мають ніякого відношення», – пояснили FinClub у банківській групі.

У групі вважають, що «інформація у визначенні Печерського районного суду є виключно юридичним фактом, що може викликати перевірку такої інформації». «Вона не є звинуваченням, беззаперечним доказом і підтвердженням суб'єктивної думки органу досудового слідства про віднесення цих товариств до суб'єктів господарювання, які здійснювали перерахування коштів на рахунки невстановлених досудовим слідством осіб», – повідомили в банківській групі.

Більш того, «за період діяльності фінансових установ Нацбанком не встановлювалося ніяких порушень фінансовими установами вимог нормативно-правових актів у частині забезпечення належного і достатнього розміру власного капіталу».

У аудиторів немає питань

Не виявили жодних порушень і аудитори, які здійснювали аудиторську перевірку фінансово-господарської діяльності товариства: вони підтвердили, що грошові кошти, за рахунок яких сформовано капітал компаній, знаходяться на рахунках компаній. «Питання правильності формування статутного капіталу компаній, і його прозорості зокрема, неодноразово ставало предметом перевірки ліцензіатів Нацбанком, яким здійснювався аналіз структури фінансової установи з метою підтвердження прозорості структури власності товариств, а також їх відповідність вимогам пункту 5 глави 6 Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв'язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій», – повідомили в банківській групі.

А у регулятора немає претензій

У Нацбанку, який і видавав фінкомпаніям генеральні ліцензії на здійснення операцій з валютою, повідомили, що до них «не зверталися органи Національної поліції в рамках цього досудового розслідування», – повідомили в прес-службі НБУ.

Більш того, «після видачі ліцензії Національний банк здійснює контроль за наявністю мінімального розміру власного капіталу в залежності від кількості пунктів обміну валют, в яких компанія здійснює свою діяльність». «Компанії також інформують НБУ про джерела походження коштів, спрямованих на збільшення капіталу в разі його збільшення», – пояснили в прес-службі.

Нацбанк кардинально переглянув вимоги до ліцензування валютообмінних компаній на початку 2016 року. Він підвищив вимоги до мінімального статутного капіталу 200 тис. євро (близько 5,5 млн грн на той момент) до 20 млн грн. Такий капітал дозволяв мати до 100 відділень. За кожне додаткове збільшення їх кількості на 50 офісів Нацбанк вимагав докапіталізації на 5 млн грн. Однак наприкінці 2017 року Нацбанк пом'якшив мінімальні вимоги. Тепер для роботи валютообмінної мережі, яка налічує не більше 50 відділень, достатньо 10 млн грн, а кожні наступні 50 відділень зажадають докапіталізації на 10 млн грн.

При цьому багато компаній регулярно переглядали розмір своїх статутних капіталів, як збільшували їх через нові вимоги НБУ, так і знижували їх, якщо потреба в капіталі була надмірною. Наприклад, за даними YouControl, «Українська фінансова група» в 2016 році скоротила капітал з 144,2 млн грн до 72,1 млн грн, але вже до 2018-го збільшила його до 115,1 млн грн. А ФК «Конверсія» в 2016 році спочатку збільшила капітал з 7 до 35 млн грн, а потім скоротила його до 21,2 млн грн. Можливо, в поліції вважають, що скорочення капіталу після отримання ліцензії є «виведенням капіталу».

Велика частина документів, які компанії повинні надати слідчим, стосується джерела походження коштів. Майже рік тому аналогічні документи Нацполіція зажадала по 37 банкам – тоді співробітників НБУ звинувачували в невиконанні своїх службових обов'язків «з перевірки походження коштів, які спрямовуються на капіталізацію банків». «Вони достовірно знали про невідповідність їх походження зазначеному в наданих документах», – йшлося в ухвалі. Однак розслідування далі виїмки документів в НБУ не просунулося.

Примарні перспективи розслідування

Юристи не бачать підстав для серйозних звинувачень. «З наявної інформації складно судити про фактичні обставини справи, а, отже, і про обгрунтованість звинувачення. Незрозуміло навіть, чи вручено кому-небудь з фігурантів підозру про вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК», – вважає юрист ЮФ «ECOVIS Бондар і Бондар» Олександр Кухар.

Олександр Кухар нагадав, що законодавство не забороняє юрособам користуватися грошима, за рахунок яких сформовано статутний капітал, на власний розсуд в будь-який час, хоча й відразу після формування статутного капіталу. «Більш того, власний капітал – це не обов'язково грошові кошти, це може бути будь-яке майно, яке має відповідну вартість. Зменшення власного капіталу може стати підставою для анулювання ліцензії Національним банком. Але саме по собі використання коштів, внесених як поповнення статутного капіталу, на оплату господарських зобов'язань, не може бути підставою для притягнення до відповідальності», – вважає партнер АО «Кролевецький і Партнери», керівник практики корпоративного права та міжнародного структурування бізнесу Олексій Зайцев.

При цьому просто сформувати капітал мало: небанківські фінустанови, які отримали генліцензії, повинні протягом терміну дії ліцензії забезпечувати наявність мінімального власного капіталу. «Також для таких юросіб встановлено вимоги щодо розмірів готівкових та безготівкових коштів на банківських рахунках. Зараз це 10 млн грн. Ймовірно, щось з перерахованого було порушено і державі було завдано якісь збитки, що й стало підставою для відкриття кримінальної справи», – припускає Олександр Кухар.

Партнер АО «Кролевецький і Партнери», керівник практики кримінального права Ілля Ткаченко зазначає, що, згідно з ч. 2 ст. 364-1 КК, для встановлення наявності складу злочину слідчі повинні встановити порушення інтересів такої фінансової установи з боку посадових осіб цієї ж фінансової установи.

Юрист каже, що ст. 477 Кримінально-процесуального кодексу передбачає реєстрацію злочинів, передбачених ст. 364-1 КК, «виключно на підставі заяви потерпілого». «Необхідно для початку зрозуміти, хто є ініціатором цього кримінального провадження, тобто на підставі чиєї заяви внесено відомості до ЄРДР. Якщо відомості внесені на підставі рапорту якогось співробітника, то тут необхідно розглядати питання під призмою тиску на бізнес, бо в такому випадку таке виробництво зареєстровано юридично незаконно. Якщо в матеріалах кримінального провадження є чиясь заява, то необхідно зрозуміти, чи заподіяно заявнику збиток. Крім того, необхідно зазначити, що такі кримінальні розслідування можуть мати мету «очищення ринку» від конкурентів», – пояснює Ілля Ткаченко.

На його думку, незрозумілим залишається, яким чином сам факт виведення грошових коштів зі статутного капіталу фінансових установ завдає шкоди державі, оскільки для встановлення факту шкоди має бути причинно-наслідковий зв'язок. «Тобто правоохоронні органи намагаються встановити, що сама дія щодо виведення коштів зі статутного капіталу фінансових установ призвела до істотного збитку для держави, що дуже сумнівно», – вважає Ілля Ткаченко.