5 запитань до НБУ від «небанків»

Національний банк опублікував проект моделі регулювання небанківських ринків 22 жовтня. До 22 листопада триває її публічне обговорення з учасниками ринків.

Представники НБУ відповіли на питання, що найбільше цікавили учасників небанківського ринку. 

1. Чи всі компанії «переживуть» нові вимоги до капіталу (мінімально необхідний капітал складе 3,2 млн євро для лайфових страховиків і 2,2 млн євро — ризикових) та впровадження директиви Solvency II?

Відповідь: По-перше, директива Solvency II передбачає можливість упровадження принципу пропорційного регулювання. Це дасть змогу середнім та регіональним СК працювати у спрощеному режимі. Передбачається поетапне впровадження пропорційності з урахуванням особливостей діяльності страхових і перестрахувальних організацій.

Основні критерії, які будуть враховуватися:

● обсяги прийнятих на страхування ризиків;

● види діяльності;

● масштаби та складність бізнесу (включно з кількістю страхувальників).

По-друге, Національний банк планує розробити графіки приведення діяльності страхових компаній у відповідність до нових вимог лише після детального ознайомлення зі станом страхового ринку і з урахуванням об’єктивних строків та можливостей страховиків виконати такі вимоги.

2. Чи буде переліцензування компаній, коли Нацбанк стане регулятором?

Відповідь: Переліцензування не буде — це міф, який дуже часто використовується противниками «спліта». Усі ліцензії, які були видані НКФП, зокрема і ті, що діють безстроково, залишаються дійсними. Жодного автоматичного відкликання ліцензій не буде.

3. Чи буде впроваджена оцінка бізнес-плану компаній під час видавання нових ліцензій, як це відбувається на банківському ринку?

Відповідь: Розроблена Національним банком концепція ліцензування небанківських фінансових установ передбачає низку ключових нововведень, одним з яких є впровадження процедури оцінки бізнес-плану фінансової установи на стадії ліцензування. Складання установою якісного, продуманого бізнес-плану має підвищити відповідальність її керівників і акціонерів та розуміння ними можливих ризиків. Проведення Національним банком оцінки бізнес-плану дозволить проаналізувати модель бізнесу компанії, а регулятору – оцінити потенціал нового гравця та наявність у нього ресурсу для реалізації намірів. Такий аналіз необхідний для оцінки життєздатності та стійкості установи на стадії первинного ліцензування та для більш ефективного подальшого нагляду за нею з боку регулятора.

4. Чому в Білій книзі не описані механізми виведення страховиків із ринку і передачі їхнього портфеля?

Відповідь: Оскільки реформа небанківського фінансового сектору і реалізація бачення Національного банку щодо регулювання вимагатимуть суттєвих змін до нормативної бази, Біла книга також описує модель нового законодавчого регулювання ринків фінансових послуг. Біла книга не охоплює весь діапазон питань нового регулювання та нагляду за небанківським фінансовим сектором. У майбутньому Національний банк має намір видати додаткові білі книги, присвячені окремим сегментам небанківського фінансового ринку. Вони будуть детальніше зосереджені на цілях та викликах регулювання та нагляду в окремих сегментах ринку.

5. Якими будуть вимоги до фінансових нормативів кредитних спілок, і чи насправді буде встановлена вимога до мінімального капіталу в 5 млн євро?

Відповідь: У проекті нової моделі регулювання передбачене впровадження різних підходів до регулювання та нагляду за небанківськими фінансовими установами залежно від джерел та форм залучення коштів ними для своєї діяльності. В одному сегменті будуть об’єднані кредитні установи, яким буде дозволено залучати кошти від широкого загалу для кредитування та надання інших фінансових послуг. До них застосовуватимуться вимоги до капіталу та інші фінансові нормативи на рівні європейських вимог/нормативів, встановлених Директивою 2013/36/ЄС щодо діяльності кредитних установ та Регламентом № 575/2013 про пруденційні вимоги до кредитних установ та інвестиційних компаній. Відповідно до згаданих документів мінімальний розмір регулятивного капіталу повинен становити 5 млн євро.

Серед кредитних установ особливим статусом володітимуть кредитні спілки, яким буде дозволено надавати фінансові послуги за рахунок поворотних коштів без дотримання вимог до капіталу та пруденційних нормативів, встановлених у законодавстві ЄС. Незастосування до кредитних спілок подібних вимог до капіталу в цілому відповідає положенням Директиви 2013/36/ЄС щодо діяльності кредитних установ Однак, наразі такого винятку для українських кредитних спілок немає в Угоді про асоціацію з ЄС. Національний банк вживатиме необхідних заходів для того, щоб запропонувати відповідні зміни до Угоди про асоціацію з ЄС.

Наостанок Катерина Рожкова зауважила, що для Національного банку важливими є прозорість, партнерство та діалог з учасниками ринку, тож наступна зустріч із ними відбудеться вже до кінця листопада цього року.