Велика п'ятірка. Хто розширює ринок споживкредитів

Перший квартал 2018 року продовжує тенденцію другого півріччя 2017 го по збільшенню попиту на споживчі кредити. Банки навчилися контролювати ризики та розуміти поведінку позичальника.

Але ключових гравців цього ринку як і раніше можна перерахувати на пальцях однієї руки.

Жорстока конкуренція

Портфель виданих споживчих кредитів, станом на 1 квітня, перевищив 100 млрд грн. Приріст обсягу споживчих кредитів в банківській системі тільки за перший квартал склав 7,6 млрд грн або 8,2%.

Для порівняння, за аналогічний період минулого року темпи збільшення портфеля були помітно нижчі — 1,8%. За підсумками перших чотирьох місяців поточного року 80% загального приросту портфелів кредитів фізосіб в гривні припадало лише на п'ять гравців: ПриватБанк, Альфа (плюс Укрсоцбанк), Ідея Банк, ПУМБ, а також групу ТАСкомбанку (сам ТАС, Універсал Банк, ВіЕс Банк).

Поведінка клієнтів-фізосіб стала більш зрозуміла для банків. Це дозволяє фінустановам більш ефективно контролювати ризики, що дає прогнозований дохід. З цієї причини в сегмент охоче йдуть як великі, так і невеликі банки.

Останнім складніше. Намагаючись залучити клієнтів, вони змушені переглядати внутрішні нормативи та критерії відбору позичальників, міняти свої процеси оцінки клієнтів. Цьому сприяє як зростаюча конкуренція на ринку (не тільки з банками, але і з небанківськими установами), так і прогнози щодо подальшого зростання кредитування.

В силу зниження інфляційних очікувань населення стало витрачати більше грошей на товари тривалого користування. Зі зростанням доходів і стабілізацією курсу долара, зросла впевненість громадян у завтрашньому дні, що прямо впливає на зростання споживчих настроїв, а значить дає підстави для більш дорогих покупок.

Кредит від робота

Якщо говорити про життєвий цикл кредиту, то незалежно від термінів, на які видається позика, багато клієнтів намагаються погасити його достроково. Вони розуміють, що це знижує витрати на використання банківськими коштами. Прострочення в цілому знаходиться на прийнятному для банків рівні.

Варто відзначити, що банки постійно вдосконалюють свої скорингові моделі. З одного боку, фінустанови мають вже сформовану клієнтську базу, яка достатня для глибокого аналізу поведінкової моделі кредитного клієнта. З іншого — програмні комплекси, які застосовують банки, дозволяють приймати відчутну частину рішень щодо видачі кредиту автоматично, без участі менеджера.

Це значно скорочує час на обробку клієнтських заявок, мінімізує помилки і сприяє зростанню кредитування. У кінцевому результаті, рівень схвалення заявок виріс. Наприклад, у нашому банку позитивне рішення отримують два клієнта з п'яти, які звернулися за кредитом.

Міф про «безкоштовний кредит»

Ставки по кредитних продуктах залишаються на колишньому рівні. Вони можуть змінюватися лише в залежності від типу конкретного кредиту або партнера по видачі позики.

Нульових кредитів як таких на ринку немає, але є кредити, які передбачають пільговий період, коли клієнт дійсно користується грошима безкоштовно. Як правило, такі позики є цільовими (під конкретну покупку) і використовуються для стимулювання продажів в рітейлових мережах.

Ще один варіант частково нульового кредиту — кредитні карти з «грейс періодом», протягом якого клієнт використовує взяті в кредит гроші без відсотків. Подібну опцію пропонують практично всі банки, що працюють з фізособами.