Національний банк уніфікує значення лімітів загальної довгої і короткої відкритої валютної позиції банків з метою поглиблення валютного ринку, збільшення його ліквідності та більш ефективного управління банками власними валютними ризиками.
НБУ уніфікує значення лімітів відкритої валютної позиції банків
Навесні цього року Нацбанк розпочав процес коригування значень лімітів відкритої валютної позиції. З 1 травня 2018 року ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Л13-1) було збільшено з 1% до 3%, ліміт загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13-2) – зменшено з 10% до 8%.
За оцінками регулятора, цей крок не лише не мав негативного впливу на стан валютного ринку, а й сприяв його стабілізації. Після зміни лімітів, на тлі збільшення обсягів операцій на міжбанківському валютному ринку, обсяг продажу валюти банками з позиції зріс з 7,6 мільйонів доларів в середньому за день у квітні до 10 мільйонів доларів у травні.
Відповідно, банки почали грати більш активну роль у згладжування коливань обмінного курсу гривні за рахунок своєї позиції, і це сприяло зниженню місячної волатильності курсу гривні.
Відтак, правління Національного банку вирішило врівноважити позиції банків та встановити однакові «дзеркальні» значення лімітів як для довгої, так і для короткої відкритої валютної позиції банку на рівні 5%.
Відповідно, ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Л13-1) збільшується з 3% до 5%, ліміт загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13-2) – зменшується з 8% до 5%.
Коментарі