Українські фінансові установи (банки та небанківські установи) регулярно не дотримуються норм закону «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.
Українські фінустанови регулярно порушують норми кредитування — USAID
Порушення часто спостерігаються у рекламі, розкритті інформації, умовах кредитів, повідомленні реальної вартості кредиту та при виборі страхових компаній, йдеться в дослідженні практики роботи на ринку споживчого кредитування, проведеного під керівництвом Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».
Ключові результати:
-понад 10% всіх рекламних матеріалів порушують заборону реклами «0%» кредитів (ст.7 закону «Про споживче кредитування» забороняє рекламу безпроцентних кредитів). У більшості рекламних матеріалів не вказуються процентні ставки, щоб на таку рекламу не поширювалась вимога закону зазначати реальну вартість кредиту.
— у 97,6% випадків під час первинної консультації «таємним покупцям» не надавалась повна письмова інформація про кредит, як того вимагає законодавство. Найчастіше була відсутня інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту.
Фінансові установи продовжують практику стягнення високих комісій за надання та обслуговування кредитів.
Така практика призводить до того, що реальні річні процентні ставки банків за кредитами на суму від 4 тис. грн до 6 тис. грн на термін від 6 до 12 місяців коливаються від 32% до 200%, а реальні річні процентні ставки фінансових компаній сягають 1 600%.
У деяких аспектах кредитні договори були приведені у відповідність до законодавства, особливо з точки зору зазначення реальної річної процентної ставки. Але все ще дуже поширеними є незаконні умови у договорах, особливо надання кредитору права вимагати дострокового повернення кредиту, якщо позичальник не погоджується зі зміною розміру платежів за кредитом (50% договорів).
У всіх випадках надання кредиту з обов’язковим страхуванням позичальнику не дали змогу обрати страхову компанію; і в половині паспортів таких споживчих кредитів було зазначено, що страхування не є обов’язковим.
Згідно із законом, вартість обов’язкового страхування не включається до реальної річної процентної ставки, тому позичальники мають звертати увагу на суму страхового платежу окремо.
Як зазначається в дослідження, прийняття закону «Про споживче кредитування» поки ще не змінило ситуацію з регулярним порушенням прав позичальників суттєво.
Коментарі - 4
А если вспомнить то, что договора для крупных компаний пишут лучшие юристы страны — и так закручивают, что бы обычный человек ничего не понял, а в суде всегда выигрывал не конечный пользователь, то становится понятно почему такая задница.
Сумма кредита 1000 грн на 1 год, переплата 200 грн, сумма платежа в месяц 100 грн.
За просрочку платежа штраф 20 грн за месяц просрочки. Более 6ти месяцев — списание с ЗП или при невозможности — конфискация имущества в пользу кредитора.
Как вам такой вариант договора? Конечно всё очень сжато и условия по не возврату должны быть чуть более гибкие. Но уложиться в пол листа А4 вполне реально.
И вообще давно пора не выплаченные кредиты изымать из зарплат, пенсий, соц. выплат и других. А в случае невозможности — изымать имущество.
Все должны быть в равных условиях если решили брать кредит.
Но подумайте, примут ли подобное законодательство наши популисты?
И проголосуют ли наши избиратели за кандидата в парламент, который будет кроме прочего обещать принять подобные законы?