Існує ризик втрати контролю над активами банку «Хрещатик» — ФГВФО

Варто зазначити, що процедура ліквідації цього банку триває вже майже два роки.

За цей час судді адміністративних судів України прийняли кардинально протилежні рішення щодо законності визнання банку «Хрещатик» неплатоспроможним. Одне рішення говорить про те, що Нацбанк розпочав виведення банку з ринку передчасно, інше – що запізно. На сьогодні кожна з цих справ пройшла три судові інстанції.

Фонд гарантування неодноразово заявляв, що таким чином колишні акціонери та топ-менеджери намагаються «відбілити» свою репутацію, залучаючи до судової тяганини кредиторів та вкладників збанкрутілих банків.

«Однак, колишні власники на цьому не зупиняються, а намагаються, за допомогою судів, заволодіти тими нечисельними активами, які ще залишилися на балансі банку. Для цього в судовому порядку оскаржується законність початку процедури ліквідації. Таким чином створюється правова невизначеність статусу банку та перспектив повернення коштів його кредиторам», — йдеться в повідомленні Фонду.

Так, акціонер банку «Хрещатик» ТОВ «КФ «Укрфінком» намагається у судовому порядку (справа №826/3021/18) оскаржити правомірність виведення банку з ринку. При цьому позов подається на другому році ліквідації фінансової установи.

Фонд гарантування також вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

По-перше, законодавством України не передбачено можливості повернення банківської ліцензії банку, ліквідація якого в судовому порядку визнана незаконною. Відновлення роботи такої юридичної особи саме як банківської установи неможливе.

По-друге, ймовірне визнання незаконними рішення НБУ та Фонду гарантування про ліквідацію банку жодним чином не поновить чи захистить права вкладників та/або кредиторів.

По-третє, рішення суду про визнання незаконними рішення НБУ та Фонду гарантування про ліквідацію банку унеможливить подання вимог та позовних заяв до власників істотної участі та пов’язаних осіб, діями чи бездіяльністю яких банк доведено до неплатоспроможності, про відшкодування шкоди, що передбачено ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

У Фонді також зазначили, що зазвичай саме зацікавлені у неможливості подання таких вимог/позовів про відшкодування шкоди особи оскаржують в суді рішення НБУ та Фонду гарантування про ліквідацію банку для отримання можливості не відповідати за власні дії чи бездіяльність. У результаті порушуються права вкладників та кредиторів банку, які у такому випадку втрачають будь-які шанси на повернення власних коштів.