Консультант порталу «Мінфін»

Шановні форумчани, вашій увазі 3 події, що відбулися 30 березня в різні роки й мали помітні наслідки для світових ринків, державної економічної політики та розвитку бізнесу.

1. 30 березня 1981 року — Замах на президента США Рональда Рейгана і реакція фондових ринків

У цей день біля вашингтонського готелю відбувся напад на президента Рейгана. Попри серйозність інциденту, він вижив, а злочинець Джон Хінклі був затриманий. Хоч це подія переважно політична, інвестори уважно стежили за нею:

Нью-Йоркська біржа короткостроково відреагувала зниженням акцій, оскільки існували побоювання, що замах може призвести до політичної нестабільності;

Але коли з’ясувалося, що президент — у відносній безпеці, ринки швидко стабілізувалися, відбивши прагнення уникнути довготривалої паніки;

Багато аналітиків відзначили, що економічний порядок денний Рейгана («рейганоміка», з її податковими й дерегуляційними заходами) залишився в силі.


Чим цікаво?
Це один із прикладів, коли різка політична подія може миттєво відгукнутися на фінансових індикаторах, однак «глибина» падіння визначається тим, наскільки довгою чи серйозною видається загроза для влади й економічного курсу.

Продовження в коментарях 👇

Перемовини в Саудівській Аравії, напружена ситуація на фронті та нові рішення ЄС — усе це кардинально впливає на валютний ринок.
Чи обвалиться гривня?
Чи варто скуповувати долари та євро прямо зараз?
Або ж краще тримати заощадження у гривні?

Наш фінансовий експерт Олексій Козирев пояснює, як світові події та економічні рішення змінять курс валют найближчими днями.

https://surl.li/wsfats

Підписуйтесь на канал «МінФін» і вмикайте сповіщення, щоб першими дізнаватися найсвіжіші прогнози та аналітику!

👋 Шановні форумчани!
Днями Академія Мінфін провела два воркшопи «Криптопрорив 2.0», які зібрали десятки схвальних відгуків. Якщо ви пропустили анонс чи не змогли переглянути воркшопи онлайн — ми підготували для вас запис.
Це понад 8 годин концентрованого контенту, де в першій частині спікер дає базу знань про криптовалюти й безпечне інвестування. А в другій на конкретних кейсах навчає, як автоматизувати трейдинг, аналізувати стейблкоїни та альткоїни, використовувати CoinMarketCap, VettaFi, Finviz, Coinbase, Binance та багато іншого.
📩 Придбати запис можна за посиланням
https://academy.minfin.com.ua/kryptoproryv-2.0?mpl=co_nd&mpr=rvk&mcr=work24_240325

Аналітик Монін повідомляє у своєму ТК:

МВФ пише про 50 млрд кредитів, які будуть оплачені через прибуток заморожених рос активів. Сподіваюся, вони приходитимуть під 0% і враховуватимуться якимось спеціальним чином, щоб Україна їх потім списувала або віддавала, отримавши прибуток від заморозки. Хоча є велика ймовірність що в результаті переговорів заморозку можуть зняти і ми залишимося з купою кредитів, які треба буде повернути незрозуміло коли.

👋 Шановні форумчани!

Днями Академія Мінфін провела два воркшопи «Криптопрорив 2.0», які зібрали десятки схвальних відгуків. Якщо ви пропустили анонс чи не змогли переглянути воркшопи онлайн — ми підготували для вас запис.

Це понад 8 годин концентрованого контенту, де в першій частині спікер дає базу знань про криптовалюти й безпечне інвестування. А в другій на конкретних кейсах навчає, як автоматизувати трейдинг, аналізувати стейблкоїни та альткоїни, використовувати CoinMarketCap, VettaFi, Finviz, Coinbase, Binance та багато іншого.

📩 Придбати запис можна за посиланням
https://academy.minfin.com.ua/kryptoproryv-2.0?mpl=co_nd&mpr=rvk&mcr=work24_240325

Таким чином, 29 березня в історії фінансів та економіки ілюструє:

1. Створення єдиного ринку в межах держави (Канада, 1867) може «розбудити» регіон до стрімкого економічного зростання й залучення іноземного капіталу.
2. Досягнення нових психологічних висот (Dow Jones 10 000, 1999) спонукає інвесторів до надмірного оптимізму, що іноді закінчується корекцією й переоцінкою ризиків, але водночас підтверджує силу американської біржі в епоху «доткомів».
3. Початок Brexit (2017) доводить, як політичне рішення про зміну міжнародних домовленостей може переписати логістику, податкову політику й умови інвестування не лише для однієї країни, а й для цілої міжнародної спільноти.

Всі три випадки наголошують, що будь-який «державотворчий» чи «геополітичний» крок (як-от об'єднання чи вихід із союзу) безпосередньо впливає на структуру економіки, від інвестицій і логістики до біржових очікувань.

Джерело: Chat GPT

3. 29 березня 2017 року — Офіційний початок процесу Brexit (лист згідно зі статтею 50)

Прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей офіційно надіслала лист про намір вийти з ЄС відповідно до статті 50 Лісабонського договору. Цей крок:

— Запустив дворічний (згодом розтягнутий) переговорний період, під час якого мали узгодити умови «розлучення» та принципи майбутнього співробітництва,
— Викликав нові хвилі волатильності на фондовому та валютному ринках: фунт стерлінгів реагував зниженням, а інвестори затамували подих у питаннях про подальший доступ Британії до єдиного ринку ЄС,
— Зумовив перегляд ланцюгів постачання, релокацію деяких міжнародних компаній і пошук альтернатив для банківського сектору, який мав тісні зв’язки з європейськими клієнтами.

Чим цікаво?
Запуск формального Brexit «на папері» став точкою неповернення: бізнес-середовище і британські урядові структури мусили готуватися до нових митних правил, обмежень на переміщення робочої сили й переформатування інвестиційних договорів.

2. 29 березня 1999 року — Індекс Dow Jones Industrial Average уперше перевищив 10 000 пунктів

На тлі «дотком-буму» та загального оптимізму щодо економічного зростання США індекс Dow Jones Industrial Average (DJIA) цього дня вперше закрився вище позначки 10 000, символізуючи:

— Віру інвесторів у тривале зростання технологічного та фінансового секторів,
— Психологічне «переступлення» круглої цифри, що надихало подальший приплив капіталу,
— Одну з «пікових» стадій перед обвалом «дотком-бульбашки» (у 2000 році), коли зростання технологічних акцій значно випереджало їхні реальні прибутки.

Чим цікаво?
Ця позначка 10 000 була потужним психологічним «бар'єром». Хоча невдовзі стався різкий спад на біржі, сам факт досягнення Dow Jones такої цифри став етапним моментом у біржовій історії й показав, як «оптимізм» може розганяти ринкові індекси.

Шановні форумчани, вашій увазі 3 історичні події, що відбулися 29 березня в різні роки й помітно позначилися на економічній та фінансовій історії: від формування нової держави з власним ринком, через психологічний біржовий рубіж, до офіційного старту масштабного перегляду торговельно-економічних відносин у Європі.

1. 29 березня 1867 року — Ухвалення Акту про Британську Північну Америку (British North America Act)

У цей день британський парламент дав королівську санкцію (Royal Assent) на British North America Act, який набув чинності 1 липня 1867-го. Документ:

— Об'єднав кілька колоній (провінції Канада, Нью-Брансвік і Нова Шотландія) в один домініон — Канаду,
— Започаткував основу конституційного устрою Канади, зокрема розподіл повноважень між федеральним урядом і провінціями,
— Стимулював створення єдиного внутрішнього ринку, розбудову залізниць та розвиток сільського господарства й промисловості в новій країні.

Чим цікаво?
Формування Канади як єдиної держави сприяло залученню інвестицій у розвиток залізничного сполучення (зокрема Канадської Тихоокеанської залізниці) та відкриттю нових можливостей для торгівлі з британськими й американськими компаніями. З часом Канада перетворилася на сильну ресурсну економіку з масштабним експортом деревини, зерна, нафти й мінералів.

Продовження в коментарях 👇

Європа «заворушилася»: як це може позначитися на курсі долара та євро

https://minfin.com.ua/ua/currency/articles/evropa-zashevelilas-kak-eto-mozhet-otrazitsya-na-kurse-dollara-i-evro/

Які умови щодо валюти виставлять фінансисти найближчими днями

Будемо вдячні за коментування статті та поширення наших публікацій в соц.мережах 💻

Пенсійний фонд анонсував нові правила виплат лікарняних з квітня

Із 4 квітня застраховані українці матимуть право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по непрацездатності, вагітності та пологах як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом. Про це повідомила пресслужба Пенсійного фонду.

https://minfin.com.ua/ua/2025/03/28/147936182/

🔥 «Мінфін» запустив сервіс «Обмін криптовалют»: https://minfin.com.ua/ua/crypto/exchangers/

Сервіс дає можливість:

🟢 порівняти курси криптовалют одна до одної, а також до фіатних валют,
🟢 обміняти криптовалюту онлайн (у розділі є прямі переходи на сайти криптообмінників та сторінки з інформацією про них),
🟢 залишити відгуки про криптообмінники

Цей сервіс вам доступний з меню сайту в розділі Криптовалюта або за посиланням: https://surl.li/uriuub

👋 Шановні форумчани!

Днями Академія Мінфін провела два воркшопи «Криптопрорив 2.0», які зібрали десятки схвальних відгуків. Якщо ви пропустили анонс чи не змогли переглянути воркшопи онлайн — ми підготували для вас запис.

Це понад 8 годин концентрованого контенту, де в першій частині спікер дає базу знань про криптовалюти й безпечне інвестування.
А в другій на конкретних кейсах навчає, як автоматизувати трейдинг, аналізувати стейблкоїни та альткоїни, використовувати CoinMarketCap, VettaFi, Finviz, Coinbase, Binance та багато іншого.

📩 Придбати запис можна за посиланням
https://academy.minfin.com.ua/kryptoproryv-2.0?mpl=co_nd&mpr=rvk&mcr=work24_240325

Таким чином, 28 березня в історії фінансів та економіки натякає на кілька важливих уроків:

1. Продаж влади як «актив» (Рим 193): корупція та військовий вплив можуть підірвати політичну стабільність і зруйнувати основу економічної системи.
2. Ядерні аварії (Three Mile Island 1979): техногенні катастрофи спонукають переглядати страхування й регуляції галузі та впливають на вибір інвесторів у сфері енергетики.
3. Банківські «канікули» (Кіпр 2013): примусові заходи з оздоровлення банків можуть зберегти фінансову стабільність, але підривають довіру вкладників і довгострокову репутацію фінансового центру.

Усе це вкотре доводить, що нестандартні чи кризові події - від давнини до сучасності - можуть кардинально змінювати економічну траєкторію держав і ринків, а інвестори вчаться обережніше оцінювати ризики «політичних» чи «техногенних» сюрпризів.

Джерело: Chat GPT

3. 28 березня 2013 року — Кіпрські банки відновили роботу після «банківських канікул»

Після оголошеної програми «bail-in» (примусового списання частини депозитів великих вкладників) і реформування двох найбільших банків країни, влада Кіпру дозволила банкам відкритися для клієнтів уперше за майже два тижні «банківських канікул». Ключові моменти:

— Було встановлено тимчасовий контроль над рухом капіталу, аби запобігти масовому відтоку коштів;
— Великі депозити в проблемних банках зазнали «стрижки» (haircut), внаслідок чого вкладники втратили суттєву частку грошей;
— ЄС і МВФ підтвердили надання фінансової підтримки, та висунули вимоги до реформи банківського сектору Кіпру.

Чим цікаво?
Цей кейс показав, що навіть у зоні євро можуть застосовуватися «нестандартні» заходи — примусове списання коштів із депозитів для порятунку банків. Після цього інвестори й клієнти в усій Європі почали оцінювати ризики «bail-in» набагато серйозніше, а кіпрська модель офшорних послуг суттєво втратила привабливість.