Консультант порталу «Мінфін»

Долар, євро чи гривня — що відбувається на валютному ринку? Останні події у світі, рішення центробанків і геополітичні фактори створюють нові виклики для економіки. Чи варто зараз купувати валюту, чи краще почекати? Як дії НБУ впливають на курс, і що прогнозують аналітики на період з 3 по 9 квітня?

Пропонуємо до перегляду прогноз Олексія Козирєва:
НБУ втрачає контроль? Що буде з гривнею, доларом та євро наступного тижня?

https://www.youtube.com/watch?v=tcvwqJCTSvs

Не забудьте підписатись, щоб не пропустити наступні цікаві та корисні відео!

Голова НБУ Андрій Пишний пише у своєму фейсбуці:

За перші три дні роботи виставки-експедиції «Гривня. Більше ніж гроші» її відвідало вже понад 3000 осіб. Цікаво буде подивитися цифру за перший тиждень. Проте ми вже зараз бачимо, що українці активно користуються можливістю дізнатися більше про національну валюту в Українському Домі.

Мене це неймовірно тішить і я певен, що більшість із них була приємно здивована.

Бо наша виставка — це не про стандартний підхід, коли просто показуєш певний набір монет та банкнот різних епох. Команди НБУ та Українського Дому недарма провели справжню науково-творчу експедицію, щоб підібрати іншу «мову» для цієї оповіді. І, схоже, нам вдалося. Це насамперед подорож крізь історію державності та незалежності України, де гривня є невід'ємним атрибутом, а отже, віддзеркалює весь історичний дискурс та культурний розвиток країни. Через шлях гривні ми показали шлях української держави.

Сьогоденний дизайн було затверджено ще в 1992 році. Понад 30 років незалежності, а тим паче останні три роки, драматично змінили нашу країну. З’явилися нові історичні наративи, нові герої, нове покоління, яке має право сказати своє слово та надіслати своє повідомлення нащадкам, зокрема через національну валюту.

Наразі ми не плануємо змінювати дизайн банкнот, але прагнемо почути думку суспільства.

Що скажете, ви відвідали б таку виставку?

Американські акції зазнали сьомого за величиною падіння з 1929 року: S&P 500 втратив понад 10%, а індекс Nasdaq 100 — близько 14% від своїх нещодавніх максимумів.

Інвестори тікають з американських акцій: чи залишаються «тихі гавані»

https://minfin.com.ua/ua/invest/articles/investori-tikayut-z-amerikanskih-akciy-chi-zalishayutsya-tihi-gavani/

Будемо вдячні за коментування статті та поширення наших публікацій в соц.мережах 💻

Населення перевкладається з валютних у гривневі депозити: які ставки пропонують малі банки

https://minfin.com.ua/ua/2025/04/02/148126274/

Читайте, коментуйте, поширюйте, будемо вдячні за вашу активність ☺️

👋 Шановні форумчани!

Днями Академія Мінфін провела два воркшопи «Криптопрорив 2.0», які зібрали десятки схвальних відгуків.

Якщо ви пропустили анонс чи не змогли переглянути воркшопи онлайн — ми підготували для вас запис. Це понад 8 годин концентрованого контенту, де в першій частині спікер дає базу знань про криптовалюти й безпечне інвестування. А в другій на конкретних кейсах навчає, як автоматизувати трейдинг, аналізувати стейблкоїни та альткоїни, використовувати CoinMarketCap, VettaFi, Finviz, Coinbase, Binance та багато іншого.

📩 Придбати запис можна за посиланням
https://academy.minfin.com.ua/kryptoproryv-2.0?mpl=co_nd&mpr=rvk&mcr=work24_020425

Таким чином, 2 квітня в історії фінансів і економіки підкреслює:

1. Запровадження долара (Coinage Act, 1792) — ключовий крок у формуванні монетарної системи США, що згодом став фундаментом глобального домінування «зелених» купюр.

2. Військові конфлікти (Фолкленди, 1982) — нагадують, як локальне зіткнення може викликати біржову нервозність і підважити економічну стабільність учасників.

3. Міжнародні домовленості щодо санкцій (Іран, 2015) — демонструють, як «відлига» у відносинах зі стратегічним постачальником нафти здатна перевернути глобальні розклади в енергетиці і спрямувати інвестиційні потоки в нові регіони.

Усі три події свідчать, що економічні наслідки залежать не лише від ринкової конкуренції чи технологічних інновацій, а й від політичних угод, конфліктів та глобального архітектурного устрою, що визначає торговельні й фінансові правила.

3. 2 квітня 1982 року — Початок Фолклендського конфлікту (Аргентина — Велика Британія)

У цей день аргентинські війська висадилися на Фолклендських (Мальвінських) островах, що їх утримувала Велика Британія. Наступні десять тижнів тривала збройна сутичка, яка:

— Збурила міжнародну торгівлю та викликала короткочасні побоювання інвесторів щодо британських активів і фунта стерлінгів;

— Оголила вразливість ринків до військових ризиків, навіть якщо вони виникають довкола віддалених територій;

— Змінила політичну динаміку всередині Аргентини та закріпила образ уряду Маргарет Тетчер як «твердого» у військово-політичних питаннях (що позначилося і на економічній політиці).

Чим цікаво?
Фолклендська війна хоч і була короткою, однак нагадала, що навіть локальні конфлікти можуть викликати хвилювання на біржах. Для Аргентини поразка стала фактором, який ще більше ослабив і без того нестабільну економіку.

2. 2 квітня 2015 року — Рамкова угода щодо ядерної програми Ірану («Lausanne Framework»)

Після тривалих переговорів у Лозанні (Швейцарія) представники Ірану та шести провідних держав (США, Великої Британії, Франції, Китаю, Німеччини, а також ЄС як координатора) досягли попередньої домовленості про контроль ядерної програми Ірану. Умовно це:

— Відкривало шлях до поступового зняття санкцій із Тегерана, даючи змогу Ірану повноцінніше повертатися на ринки нафти та газу;

— Викликало коливання цін на нафту: інвестори чекали можливого збільшення експорту з Ірану, що могло вплинути на глобальну пропозицію;

— Пожвавлювало надії на нові інвестиції в Іран, зокрема у нафтогазові проєкти, інфраструктуру, автомобілебудування та банківський сектор.

Чим цікаво?
«Лозаннська рамкова угода» від 2 квітня 2015-го дала сигнал світовому бізнесу про потенційне зняття торговельних бар'єрів і залучення Ірану в міжнародну торгівлю. Хоча фінальна реалізація угоди стикнулася з низкою перешкод, 2015 рік запам’ятався як спроба повернути Іран до глобальних ринків і зменшити геополітичну напругу в енергетичному секторі.

Шановчі форумчани, вашій увазі три події, що відбулися 2 квітня в різні роки й мали вагомий вплив на економіку та фінансову історію: від утвердження «долара» як офіційної валюти США до військового конфлікту, який спричинив коливання на біржах, і міжнародної угоди, що перевизначила баланс сил на ринку нафти.

1. 2 квітня 1792 року — Прийняття «Coinage Act» у США, запровадження долара

Континентальний Конгрес США ухвалив «Coinage Act of 1792», який:

— Створив Монетний двір США (United States Mint),

— Визначив долар як офіційну грошову одиницю США (на основі біметалевої системи — золота і срібла),

— Установив певні стандарти для карбування монет і їх чистоти.

Чим цікаво?
Цей закон закріпив «долар» у законодавчому полі та став основою для подальшого розвитку американської валютної системи. З часом долар перетворився на найвпливовішу резервну валюту світу, забезпечуючи США переваги у фінансово-торговельній сфері.

Продовження в коментарях 👇

Ексголова Ради НБУ Богдан Данилишин пише у своєму фейсбуці:

Найближчим часом можна очікувати технологічну «базальтову» революцію з масовим використанням БВ і повною заміною багатьох конструкцій на базальтомісткі.

На сьогодні потреба ринку в базальтової продукції у багато разів більша за обсяги його виробництва. Питання широкого застосування базальтового волокна визначаються двома основними факторами: характеристиками його й відповідних матеріалів і вартісними показниками — собівартістю виробництва й ціною самого БВ.

Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов нещодавно заявив про плани вже до 2027 року вивести на фондовий ринок України принаймні 5 відомих компаній. Насамперед йдеться про державні компанії, адже рішення про їхнє IPO може ухвалити уряд, попри ринкову ситуацію.

Акції Приватбанку та Укрпошти: коли їх виведуть на біржу та чи варто їх додати до портфелю

https://minfin.com.ua/ua/invest/articles/skilki-koshtuvatimut-privatbank-ta-ukrposhta-yakscho-vivesti-yih-na-birzhu/

Будемо вдячні за коментування статті та поширення наших публікацій в соц.мережах 💻

Світ в очікуванні нового витку торговельних війн: як це змінило крипторинок і наш криптопортфель

https://minfin.com.ua/ua/crypto/articles/svit-v-ochikuvanni-novogo-vitku-torgovelnih-viyn-yak-ce-zminilo-kriptorinok-i-nash-kriptoportfel/

Які активи з портфелю «Мінфіну» встояли при падінні ринку, що плануємо купити і продати

Будемо вдячні за коментування статті та поширення наших публікацій в соц.мережах 💻

📣 Шановні форумчани!

Головна фінансова премія року FinAwards вже оголосила переможців. Абсолютну першість здобули:

👏 ПУМБ, Moneyveo, СК «Арсенал Страхування», ICU та Inzhur, NovaPay та Portmone.

Якщо ви пропустили церемонію нагородження, дивіться повний список переможців на сайті «Мінфін»: https://www.finawards.com.ua/?mpl=co_nd&mpr=rvk&mcr=fa01_010425

Відчуйте атмосферу свята й порадійте за цьогорічних тріумфаторів премії.
Саме вони підтримують стійкість і гнучкість українського фінансового сектору в цей складний час.

Таким чином, 1 квітня в історії фінансів і економіки демонструє:

1. Запровадження ПДВ (Велика Британія, 1973) — один із центральних європейських непрямих податків, що забезпечує вагому частину бюджетних надходжень.

2. Заснування Apple Computer (1976) — приклад стрімкого зростання стартапу до глобальної корпорації, яка визначає інноваційний ландшафт і фондову динаміку.

3. Оголошення ери «Reiwa» (Японія, 2019) — подія, що підкреслює, як зміна одного календарного аспекту може вплинути на ІТ-системи і маркетингові стратегії великих компаній та державних установ.

Усі три події свідчать, що навіть «другорядні» на перший погляд кроки в адмініструванні податків чи дизайні календарних систем, а також запуск «гаражного» бізнесу, можуть спричинити глобальні наслідки для економіки й фінансових ринків.

Джерело: Chat GPT

3. 1 квітня 2019 року — Оголошення назви нової ери в Японії: «Reiwa»

Цього дня уряд Японії оголосив, що новий девіз імператорської епохи (nengō) називатиметься «Reiwa». Формально початок ери настав 1 травня 2019-го зі сходженням на престол імператора Нарухіто. У діловому та технічному плані:

В Японії паралельно застосовується «ерна» система дат, тож компаніям, розробникам ПЗ та державним органам довелося адаптувати календарі й бази даних;

«Перехід» викликав своєрідне «мікро-Y2K», коли безліч програм мала врахувати зміну року Heisei на Reiwa;

Це дало нові можливості для маркетингу, символізуючи «новий початок» для брендів, що випускали продукцію з логотипами нової ери.

Чим цікаво?
Хоч це здебільшого культурно-політична подія, у практичній площині бізнес і банки мусили швидко оновити операційні системи, щоб коректно відображати дати й уникнути можливих помилок (зокрема в нотаріальних документах, рахунках-фактурах, програмному забезпеченні бухгалтерії).