Консультант порталу «Мінфін»

Прогноз курсу долара та євро з 7 до 11 квітня від фінансового експерта Олексія Козирева!

Яких «сюрпризів» чекати від торгових воєн :

https://minfin.com.ua/ua/currency/articles/prognoz-kursa-dollara-i-evro-s-7-po-11-aprelya-kakih-syurprizov-zhdat-ot-torgovyh-voyn/

Де військовим отримати БЕЗКОШТОВНУ вищу освіту та перекваліфікацію? Бізнес освіта

«Фінансова грамотність для військових, ветеранів та їх родин» — безкоштовний освітній соціальний проєкт від Академії Мінфін та Smart Family Office за підтримки Athletes for Freedom Foundation та Femida.us.

https://www.youtube.com/watch?v=qG-B1qchUkk

У дев’ятому відео проєкту «Освіта» Аліна Шух, фінансова радниця та операційна директорка компанії Smart Family Office, та Ольга Бандрівська, керівниця воєнного департаменту Lobby X (https://cutt.ly/Se4nnZNJ) говорять про можливості отримання освіти, перекваліфікації, працевлаштування та підприємницької діяльності для ветеранів та їх родин.

Зараз нова тема бачу. «Девальвація долара»… У мене зі сміхом тільки запитання до цих «експертів». До яких валют буде девальвація? І що митні збори запущені точно погіршать торговий дефіцит США? Реально? 😂😂😂 - Цитата Моніна з ТК

Коли хочеш відволікти від внутрішніх проблем в економіці - починаєш пошук ворогів ззовні.
Це прекрасно працює в Мордорі і прекрасно працює тепер і в Україні
Тепер всі аналітичні центри і купа експертів стали різко знавцями економіки США і розповідають про «катастрофічні наслідки» дій тарифів саме на економіку США з казками про рецесію. Причому оскільки ніхто не копав, то починають наводити як приклад якихось аналітиків з банків на кшталт JPMORGAN
З цього приводу мені дуже запам’ятався колись наприкінці 2022 року прогноз рівня Sp500 на кінець 2023 року — всі прогнози були гірші за факт кінця 2023 року, а JPMorgan більше за всіх помилилися…
Але хто це пам’ятає - подавай прогноз на нову актуальну тему :) А коли прогноз не збувся можна все спихнути на тарифи Трампа — це ж вони винні, а не наша економічна політика

Таким чином, 6 квітня в історії фінансів та економіки ілюструє:

1. Роль військових подій (1917, вступ США у війну) — як військовий фактор може «виштовхнути» країну в лідери світових фінансів і змінити глобальні грошові потоки.


2. Податкові традиції (Британія, щороку 6 квітня) — особливий історичний календар, що впливає на планування податків і звітність мільйонів компаній і громадян.


3. Боргові проблеми єврозони (Португалія, 2011) — приклад, як національна криза державних фінансів переходить у формат міжнародної фінансової допомоги, формуючи антикризові механізми й «рятувальні» фонди ЄС.



Усі три події свідчать, що історичні, політичні та фінансові чинники тісно переплетені, а будь-яка зміна в одному сегменті (війна, податки чи держборг) швидко відбивається на міжнародній торговельній та монетарній системі.

3. 6 квітня 2011 року — Португалія звернулась за фінансовою допомогою до ЄС

Під час європейської боргової кризи прем'єр-міністр Португалії Жозе Сократеш оголосив, що країні доведеться офіційно просити фінансову допомогу від Євросоюзу та МВФ. Цей крок:

Став наслідком тривалого тиску на ринки португальських облігацій і побоювань дефолту,

Ознаменував факт, що Португалія приєднується до Греції та Ірландії, які вже отримували «рятувальні» кредити від європейських партнерів;

Викликав зростання волатильності на фондових і валютних ринках єврозони, оскільки інвестори сумнівалися в здатності блоку втримати всі кризові країни.


Чим цікаво?
Фінансова допомога Португалії, узгоджена з ЄС і МВФ, поєднувалася з умовами скорочення бюджетного дефіциту та реформ. «Португальський кейс» увійшов до загальної антикризової стратегії ЄС, що включала створення Європейського стабілізаційного механізму (ESM) і наглядових інструментів для бюджетної дисципліни.

2. 6 квітня (щорічно) — Початок податкового року у Великій Британії

У Британії традиційно 6 квітня вважається першим днем нового податкового року (Tax Year). Історично:

Дата пов’язана зі зміною у 18 столітті системи підрахунку дат (після переходу з юліанського на григоріанський календар дещо змістився «новий рік»);

Початок податкового року визначає, коли оновлюються податкові ставки, надходять у дію нові нормативи, і саме з 6 квітня британці відлічують річні пороги для податків, пільг, пенсій тощо;

Для бізнесів і приватних осіб це орієнтир планування фінансових звітів, розрахунку податків та можливостей оптимізації.


Чим цікаво?
На практиці, дата 6 квітня щороку нагадує про «перезавантаження» низки податкових прав та обов’язків. Компанії та фізичні особи заздалегідь готуються до потенційних змін у податкових кодексах, відлік яких іде від цього дня.

1. 6 квітня 1917 року — США вступили в Першу світову війну

Цього дня Конгрес США офіційно оголосив війну Німеччині. З економічно-фінансового погляду це рішення:

Посилило приплив коштів до американської промисловості (зокрема військово-промислового комплексу), оскільки уряд і союзники закуповували продукцію (боєприпаси, продовольство, техніку);

Перетворило США на одного з головних кредиторів повоєнної Європи, що дало можливість американському капіталу поширити свій вплив на європейські ринки й уряди;

Суттєво стимулювало економічне зростання США під час і відразу після війни, водночас закладаючи підвалини глобального лідерства Америки у фінансах у наступні десятиліття.


Чим цікаво?
Вступ США у війну фактично порушив попередню політику ізоляціонізму, а масове розгортання військового виробництва та кредитування союзників означило перехід Америки до статусу провідної фінансової сили на світовій арені.

Нижче наведено три події, що сталися 6 квітня в різні роки й мали вплив на економіку та фінансову історію — від глобальних змін у світовій геополітиці, які позначилися на грошових потоках і виробництві, до специфіки податкового регулювання в одній із ключових європейських країн та кроку, що визначив перебіг боргової кризи в єврозоні.

Ну і світові центробанки почнуть забирати зі США своє золото.

Ось тільки, де його зберігати? Адже зберігати потрібно в місцях конвертації. Але, якщо не в долар, то конвертація у що?

Поки що на це питання відповіді немає.

Світові центробанки накопичили рекордний обсяг золотого запасу, але поки що його можна конвертувати, в основному, в долар.

Тому що Європі конвертувати золотий запас у свою ж валюту євро, немає жодного сенсу.

Можливо Швейцарія знову стане світовим центром зберігання золота. Ще один спільний маркер порівняння нинішньої ситуації з Другою світовою.

Ну, а поки що, в Німеччині почалася дискусія про повернення частини свого золотого запасу зі США в розмірі 1200 тонн на 115 млрд євро.

Шановні форумчани, а що ви думаєте з цього приводу?

Розпочинаючи нову індустріалізацію, Трамп намагається сформувати для цього необхідні інструменти у вигляді митних тарифів для імпорту та податкових стимулів для національних виробників.

Тобто податки для внутрішнього виробника знижуються, а для іноземного — збільшуються.

Великий торговий дефіцит = Великому бюджетному дефіциту.

Тому Трампу потрібно скоротити перший, щоб знизився другий.

Для цього він буде, зокрема, не тільки нарощувати внутрішню індустріалізацію, а й норму заощадження простих американців, щоб казначейські облігації США купувало населення й американські банки, а не переважно зовнішні центробанки та іноземні фонди.

У принципі, таке перезавантаження вже відбувається — населення і банки в США вже істотно збільшили питому вагу своїх портфелів у загальному обсязі трежеріс.

Тож політика Трампа призведе до локалізації американського геополітичного кластеру в секторі його найближчої Ойкумени, до оздоровлення бюджету та платіжного балансу, до зростання промислового виробництва та самозабезпечення критичними ресурсами.

Але одночасно, США і долар втрачатимуть статус «останньої інстанції».

Це може призвести до ослаблення долара щодо основних валют і зниження його резервного статусу (що, втім, уже відбувається).

Економіст та фін.аналітик Олексій Кущ пише у своєму фейсбуці:

Чому світові запаси золота зберігаються значною мірою у США?

Річ у тім, що фізичне золото без можливості його обміну на резервну валюту — це просто метал, нехай і дорогоцінний.

Крах Бреттон-Вудської валютної системи (хоча формально ми живемо поки що в Ямайській, але про неї чомусь забули), неминуче призведе до послаблення ролі головної резервної валюти — долара.

У рамках платіжного балансу є тільки дві базові моделі.

Або індустріалізація, зростання торгового профіциту і м’яка девальвація національної валюти.

Але тоді твоя країна називається Китай, а валюта — юань.

Нобелівський лауреат Кругман визначив китайську модель розвитку як експортно-орієнтовану, з прив’язкою юаня до долара, але на спеціально заниженому рівні.

Передевальвований юань дає змогу Китаю і без жодних мит утримувати позитивне торговельне сальдо в операціях зі США.

Другий варіант: у тебе від'ємний торговельний дефіцит, але зате позитивний приплив капіталу завдяки двом факторам (і тоді твоя країна — США, а валюта — долар):
1. Інвестицій центробанків усього світу в купівлю доларових активів.
2. Надлишкові заощадження країн, що розвиваються, які спрямовуються в долар.

США в глобальній системі виконують роль «споживача останньої інстанції» (споживають максимум імпортних товарів) і «інвестиційного майданчика останньої інстанції» (у будь-якій незрозумілій ситуації інвестуй у долар — давній принцип жителя будь-якої країни, що розвивається).

Продовження в коментарях 👇

Таким чином, 5 квітня в історії фінансів та економіки підкреслює:

1. Відмову від «золотого стандарту» (США, 1933) — урядове втручання, що посилило контроль ФРС над грошовою масою, змінило психологію інвесторів і реформувало монетарну політику.

2. Ринкові реформи у Східній Європі (Польща, 1989) — політичний компроміс, який запустив великі приватизаційні процеси, іноземні інвестиції й вихід із планової економіки.

3. Пожвавлення стартап-середовища (JOBS Act, 2012) — нові механізми залучення капіталу для малих бізнесів і спрощення IPO, що підтримало хвилю техностартапів та інновацій у США.

Усі три події показують, як радикальні законодавчі або політичні кроки можуть «перезапускати» існуючі правила гри, відкривати ринки, диверсифікувати джерела фінансування й формувати нові простори для зростання.

Джерело: Chat GPT

3. 5 квітня 2012 року — Підписання «JOBS Act» (Jumpstart Our Business Startups) у США

Президент Барак Обама підписав «JOBS Act», спрямований на спрощення залучення капіталу для малих і середніх компаній. Документ:

Полегшив процедуру «краудфандингових» інвестицій — стартапи могли легше збирати кошти від «некваліфікованих» інвесторів;

Підвищив ліміт акціонерів до IPO — компанії могли довше лишатися приватними, нарощуючи капітал у «закритому» форматі;

Спрощував аудит і звітність для «Emerging Growth Companies», стимулюючи їхній вихід на біржу.

Чим цікаво?
«JOBS Act» став поштовхом до появи численних платформи краудфандингу та «краудінвестингу» (наприклад, Kickstarter, Indiegogo для інвестицій), а також дозволив технологічним компаніям (Snap, Airbnb, Uber) залучати значні кошти як «приватні» підприємства без надмірних регуляцій.

2. 5 квітня 1989 року — «Круглий стіл» у Польщі: перехід до ринкової економіки

У цей день завершився «круглий стіл» у Польщі, де представники комуністичного уряду та опозиційної «Солідарності» досягли домовленостей про поступову політичну й економічну лібералізацію. Це:

Відкрило шлях до перших частково вільних виборів (червень 1989) та переходу від планової до ринкової економіки;

Дозволило Польщі розпочати «шокову терапію» (план Бальцеровича) — приватизацію, дерегуляцію цін, залучення західних інвесторів;

Спричинило ланцюгову реакцію в інших країнах Східної Європи, які почали реформувати свої економічні системи.

Чим цікаво?
Формально подія політична, але саме з домовленостей «круглого столу» розпочався економічний перехід Польщі, що згодом стане однією з найуспішніших історій ринкових реформ у регіоні, із залученням іноземних інвестицій і подальшим вступом до ЄС.

Шановні форумчани, вашій увазі три події, що відбулися 5 квітня в різні роки й відіграли важливу роль в економіці та фінансах — від історичного регулювання обігу золота у США до імпульсу для дрібних підприємств та переходу від соціалістичної до ринкової економіки у Східній Європі.

1. 5 квітня 1933 року — Указ Президента США про заборону накопичення золота (Executive Order 6102)

Президент Франклін Д. Рузвельт підписав Executive Order 6102, який забороняв приватним особам і компаніям «накопичувати золото» (монети, злитки). Сполученим Штатам загрожував відплив золота з банківської системи через Велику депресію, і цим кроком уряд намагався:

Зміцнити резерви Федеральної резервної системи, щоб розширити грошову базу й здійснювати стимули для відновлення економіки;

Усунути «золотий стандарт» у класичному вигляді (згодом було девальвовано долар від 20,67 до 35 дол. за унцію золота);

Посилити контроль держави над монетарною політикою в умовах економічної кризи.

Чим цікаво?
Цей указ фактично «націоналізував» золото американців, і лише обмежену його кількість дозволяли залишати собі (наприклад, рідкісні колекційні монети). Така політика тривала аж до 1970-х, коли США остаточно відмовилися від «золотого стандарту». Для інвесторів це стало прикладом, що навіть такі активи, як золото, можуть підпадати під жорстке державне регулювання.

Продовження в коментарях 👇