ОВДП із дохідністю 20% і вище: хто продає та чи безпечно їх купувати

Військові і «звичайні» ОВДП — у чому різниця

За своїм принципом два види облігацій практично нічим один від одного не відрізняються. І те, й те — фактично державні боргові розписки. Ті, хто їх купує, дає державі кошти в борг, а та, зі свого боку, зобов'язується повернути їх у визначений термін і виплатити відсотки.

Відмінність між ними фактично лише в тому, що військові облігації почали випускатись після початку повномасштабного вторгнення Росії. Кошти від їх розміщення йдуть на державні витрати в широкому сенсі, в тому числі, звичайно, і на потреби оборони, але не лише.

Прибутки, отримані від обох видів облігацій, не оподатковуються. Спільне в них і те, що відсотки за обома видами довгострокових ОВДП виплачуються двічі на рік. Однакова й номінальна вартість і тих, й інших гривневих цінних паперів — 1 тис. грн.

Особливість військових облігацій полягає в тому, що вони були єдиними цінними паперами, торгівлю якими було дозволено у перші місяці після російського вторгнення. Весь інший вітчизняний фондовий ринок був заморожений. Однак, на початку серпня НКЦПФР скасувала обмеження. Після цього в Україну повернувся і вторинний ринок «звичайних» ОВДП, які були випущені ще до війни.

За декілька місяців, відколи стала можлива торгівля ОВДП, їхня ціна суттєво впала, а ось дохідність зросла.

Як дохідність залежить від ціни

Для того, щоб зрозуміти, що відбувається з дохідністю облігацій, давайте спершу розберемось, як взагалі вона формується на вторинному ринку. Розглянемо на спрощеному прикладі.

Припустимо, Міністерство фінансів випусило облігацію номіналом 1 тис. грн, із дохідністю 10% і терміном погашення в рік. Це означає, що за рік той, хто купив цю облігацію, має отримати виплату — 1 100 грн. Однак, припустимо, через півроку власник цінного паперу вирішив його продати. «Справедлива» ціна продажу мала б бути 1 050 грн. Таким чином і попередній, і новий власник отримали б її по 6 місяців і кожен заробив би по 50 грн, або приблизно по 10% річних (другий власник насправді трохи менше, адже інвестував більшу суму, але для спрощення прикладу нівелюємо це).

В реальності ОВДП торгуються за ринковою ціною. Наприклад, якщо на цінний папір великий попит, продавець може продати його за 1 060 грн. Таким чином, він заробить 60 грн, а дохідність для нього складе близько 12%. А ось покупець купить облігації з дохідністю лише близько 7,5%.

Можлива й інша ситуація. Коли перший інвестор вже не хоче тримати облігації і намагається знайти покупця. Припустимо, він продає ОВДП за 990 грн. Таким чином, він фіксує 10 грн збитків, а покупець отримає облігацію з дохідністю понад 22% річних і заробить за півроку 110 грн.

Хто б кому і за якою ціною не перепродавав облігації, на виплати Міністерства фінансів це жодним чином не впливає: якщо держава взяла на себе зобов'язання виплатити 1 100 грн за цінний папір — саме стільки отримає інвестор.

Де купити «звичайні» облігації

Купити ОВДП, які були випущені до війни, можна у брокерів і в банках. Найпопулярніші серед них ті, які дозволяють проводити такі операції онлайн — в додатку або через сайт. Зокрема, серед банків це Приватбанк і Альфа-Банк. Військові облігації також можна придбати через додаток monobank, але «звичайні» ОВДП він не пропонує.

Онлайн-купівлю облігацій забезпечують через свої додатки ICU, bond.ua та Wotan. Із зазначених брокерів всі проводять операції без комісії, або встановлюють мінімальну плату. Наприклад, у Wotan — 1 грн за операцію. Без комісії облігаціями також торгують Альфа-Банк і ПУМБ. Щоправда, останній онлайн проводить такі операції лише для корпоративних клієнтів.

Приватбанк встановив досить суттєві комісії. Тут заплатити доведеться і за відкриття рахунку, і за зарахування цінних паперів на нього, і за його щомісячне обслуговування. Та ще й мінімально можна купити за одну операцію 100 ОВДП. У всіх інших згадуваних банках та брокерах дозволяється придбати навіть 1 облігацію.

Незважаючи на те, що майже всі названі установи не беруть комісії за продаж облігацій, це не означає, що вони на них нічого не заробляють. Якщо спростити, то принцип їхньої роботи можна порівняти з обміном валют: у когось купили дешевше і згодом комусь продали дорожче. При цьому, ціни на одні й ті ж самі облігації (і відповідно їхня дохідність) у різних брокерів може відрізнятися. Так само, оскільки це ринкова торгівля, ціна може відрізнятись у брокерів у різні дні.

Яка зараз дохідність

«Мінфін» подивився пропозиції банків та брокерів, які забезпечують дистанційний продаж облігацій. Практично всі установи пропонують декілька різних випусків ОВДП, за якими відрізняється дохідність та терміни погашення. Для того, щоб зрозуміти загальну картину на ринку, ми зібрали облігації з найбільшою дохідністю, які пропонують різні установи.

Тут варто пояснити, що ціна і дохідність — ті, за якими зараз можна купити дані цінні папери. А номінальні — встановлені Міністерством фінансів у момент випуску. Як видно, всі ці ОВДП продаються дешевше, ніж номінальна ціна, відповідно — дохідність суттєво зросла. Найвищу дохідність вдалося знайти у ICU — 23% річних.

Також, завдяки таблиці, можна переконатись, що дохідність за одними й тими ж облігаціями у різних брокерів суттєво відрізняється. Зокрема, 19, 20% за одними й тим ж паперами пропонують Альфа і WOTAN, а у ПУМБ і Привату один і той самий випуск із дохідністю 20,5 і 18,5%. Щоправда, не варто забувати про суттєві комісії в Приваті.

Як повідомляло Міністерство фінансів, дохідність за новими розміщеннями військових облігацій вже сягнула 19,25% річних. Однак, у сервісах, де можна купити ОВДП онлайн, знайти такі цінні папери не вдалося. Наявні лише облігації з дохідністю максимум 16%.

Чому дохідність зростає

Якщо інвестори готові позбутись ОВДП суттєво дешевше, ніж колись їх купували, це наводить на думку, що вони вважають інструмент ненадійним.

Але, як розповіла «Мінфіну» заступниця директора групи ICU Євгенія Грищенко, причина не в цьому. За її словами, наразі основною підставою для зростання дохідності може бути тільки зростання ставок за альтернативними видами інвестування та підвищення вартості коштів. «У банків основний альтернативний вид інвестування — це депозитні сертифікати, які залежать від облікової ставки НБУ», — зазначила вона.

Інакше кажучи, зараз банки та деякі інші власники ОВДП розуміють, що їм вигідніше продати облігації, нехай навіть за не надто вигідною для себе ціною, і вкласти кошти в інші інструменти.

Читайте також: Фінанси та українці: як вони змінюються під час війни

Зі свого боку, приватний інвестор, який бачить можливість купити облігації з дохідністю 19−21% річних, так само вирішує, чи є вигідніші альтернативи.

Які ризики інвестицій в ОВДП

Основний ризик — висока інфляція. За оцінками НБУ, за результатами цього року вона становитиме близько 31%, а наступного — знизиться до близько 21%. Песимістичнішим є уряд, який очікує наступного року інфляцію в 28%. Таким чином, знецінення гривні перевищує навіть найкращу дохідність за облігаціями, і купівля ОВДП допоможе лише зменшити втрати.

Друга проблема — знецінення гривні щодо долара та інших іноземних валют. Якщо інвестор очікує, що гривня суттєво падатиме найближчими роками, то йому, очевидно, варто обирати не гривневі облігації, а купувати валюту.

Натомість, ризик дефолту за ОВДП оцінюється, як невисокий. Насамперед, завдяки тому, що найбільше цих цінних паперів тримає сама держава. Понад половини облігацій лежить у портфелі НБУ, а ще майже 37% — банків, і переважно саме державних.

Читайте також: Які державні облігації краще купувати і скільки на цьому можна заробити

Тож, якщо держава відмовиться обслуговувати цей борг, вона фактично не поверне його сама собі. Натомість, отримає ряд проблем із новими борговими залученнями в майбутньому та необхідністю все одно докапіталізовувати банки. Тому, загалом, надійність облігацій точно не є нижчою, ніж у депозитів, повернення яких на період війни гарантоване на 100%.