Депозити, кредити, ОВДП: які умови за ними запропонують банки у вересні

Чинників, здатних розгойдувати зовнішній та внутрішній фінансовий ринки, у вересні буде цілком достатньо:

На тлі розмов про можливий мир рф активізує воєнні дії в Україні. Для нас це виливається у необхідність збільшувати витрати на армію та оборону. Значна частина цих витрат закривається як за рахунок зовнішньої (зараз переважно європейської) фінансової та військової допомоги, так і за рахунок зростання внутрішніх зобов'язань держави. Останнє посилює тиск на гривню та загрожує зростанням податкового навантаження, у тому числі і на банківський сектор.

Продовження світових торгових війн. Якщо щодо ЄС, Канади, Мексики, Японії та Індії вже є певна зрозумілість щодо формату торгівлі та тарифів зі Штатами, то між США та Китаєм торги все ще тривають. Серйозним козирем Китаю залишається контроль за основними обсягами рідкісноземельних елементів та значними (близько $700−800 млрд) обсягами держборгу США в руках підконтрольних Пекіну структур.

Тому, попри активні закупівлі Китаєм російських енергоресурсів, Штати відкладають запровадження підвищених мит на китайські товари. Проте загроза різкого посилення протистояння США-Китай зберігається, і у вересні може знову призвести до потрясінь на фондовому та валютному світових ринках.

А поведінка провідної пари євро/долар на світових майданчиках, динаміка цін на енергоносії та ціни на золото безпосередньо позначаються на курсі євро щодо гривні, вартості палива в Україні (читай — впливають на всі ціни в країні) та на розмірі ЗВР Нацбанку.

Нещодавнє різке подорожчання євро щодо долара спровокувало додатковий спалах цін на імпортні товари в Україні та додало до показників інфляції, за різними оцінками, до 1−1,5% у річному вимірі. Зростання вартості золота за останні півтора року «додало» до вартості ЗВР, за підрахунками НБУ, не менше $1,08 млрд, внаслідок переоцінки вартості наших запасів.

Вересневі засідання ЄЦБ (11 вересня) і, головне, ФРС США (17 вересня) щодо відсоткових ставок у поєднанні з критикою Трампа дій голови Федрезерва Джерома Пауелла гарантують чергові валютні ралі за парою євро/долар, що негайно позначатиметься на світовій вартості золота (істотно впливати на розмір українських ЗВР у доларовому еквіваленті) та на курсі євро в Україні.

Збереження динаміки зростання дефіциту українського бюджету та збільшення держборгу України щодо ВВП (прогноз до 100−110% ВВП до кінця 2025 року) на тлі посилення геополітичних викликів роблять принципово важливим питання щодо обсягів зовнішньої фінансової допомоги Україні у 2026 році. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, Україні наступного року буде потрібно не менше $45 млрд зовнішнього фінансування, із яких поки що «не закрито» близько $10 млрд. І це психологічно теж працює проти гривні на валютному ринку.

Отримання фіндопомоги здебільшого від європейських країн (у євро) з одного боку, і прив'язка гривні до долара та інтервенцій регулятора на міжбанку саме в американській валюті — з іншого, продовжить змінювати структуру наших золотовалютних резервів.

Частка в євро в них продовжить швидко зростати: у липні вона збільшилася до 17,5% зі ще нещодавніх 4−6% від суми резервів і, за моїми прогнозами, вже за серпень перевищить 20%. При збільшенні частки торгівлі України з ЄС це примушуватиме Нацбанк до швидкого переходу від прив'язки курсу гривні до долара до прив'язки гривні до євро і, як наслідок — до інтервенцій на міжбанку не лише у доларі, а й у євро. Це, зі свого боку, вимагатиме перегрупування структури українських ЗВР, оскільки за збереження діючої моделі посилює курсові ризики при стрибках пари євро/долар на міжнародних майданчиках.

Це лише загальне коло проблем та викликів, із якими продовжить стикатися український фінансовий ринок у вересні. І кожен із них змусить банки коригувати свою політику щодо роботи з клієнтами.

При цьому на тлі зниження платоспроможності основної частини населення, продовження зростання цін, валютних та військових ризиків та жорсткої конкуренції фінансисти намагатимуться не лише зберегти свою клієнтську базу, капітал та платоспроможність, а й збільшити частку своїх банків на ринку.

Кредити юрособам

Інфляція все ще залишається високою. У липні у річному вимірі вона становила 14,1%, і може знову прискоритися за рахунок чинників, на які НБУ вплинути не може. Тому на своєму засіданні 11 вересня регулятор або збереже облікову ставку на поточному рівні 15,5% річних, або максимально зможе знизити її лише на 0,5−1% річних, залежно від попередніх показників економіки за серпень.

Тому банки не знижуватимуть свої ставки за гривневими кредитами. Але й значно підвищувати їх (на тлі військових ризиків, що посилюються) вони зараз теж не зможуть, оскільки конкуренція за платоспроможних клієнтів між фінустановами посилюється.

За всіма кредитними держпрограмами ставки залишаться без змін, але самі обсяги такого кредитування безпосередньо залежатимуть від фінансових можливостей держави, які наразі є дуже обмеженими.

Тому бізнесу, за винятком аграріїв, оборонки, енергетиків та логістики, очікувати у вересні за держпрограмами на особливий приріст пропозицій з боку банків не варто. Реальна ставка для клієнта за держкредитами, з огляду на виконання всіх вимог банків (нотаріальне оформлення, страховка, оцінка застав тощо), перебуватиме в межах 11−14% річних, що вище за декларовані «5−7−9».

Щодо найбільш платоспроможних клієнтів із ліквідними заставами та забезпеченням — рівень гривневих кредитних ставок перебуватиме в межах облікової ставки або трохи вище за неї на 1−2% річних — тобто на рівні 15,5−17,5% річних, залежно від строків і самих кредитних продуктів.

Збережуться літні пропозиції великих банків за короткими, 7−14-денними, кредитами для покриття касових розривів у клієнтів у межах встановлених кредитних ліній. Вони продовжать кредитувати VIP-клієнтів під 13−15% річних, але за умови, що такі компанії працюють з цими банками та іншими продуктами — від зарплатних проєктів до лізингу, факторингових та валютних операцій, інкасації тощо. У цьому випадку, банкіри заробляють на комплексному обслуговуванні таких бізнесів.

Малий та середній бізнес кредитуватиметься за ставками в межах 17,5−19,5% річних, а за проєктами із підвищеними комерційними ризиками — і до 21−25% річних. Оскільки такі клієнти не мають високоліквідних, із погляду банкірів, застав, невеликі обсяги бізнесу, плюс військові ризики. Особливо — у прифронтових регіонах.

Серед секторів економіки пріоритетними для фінансистів у вересні будуть: агросектор (з огляду ще й на період збирання врожаю), торгівля, логістика, енергосектор та транспорт, а також оборонка, ІТ-сектор та виробництво будматеріалів. Продовжиться восени і практика відкриття для перевірених платоспроможних великих клієнтів відновлюваних кредитних ліній на строки від 1 року і більше, за наявності у них ліквідних застав та належного страхування ризиків.

За валютними кредитами юрособам ситуація у вересні не зміниться. Обмеження НБУ залишаються дуже жорсткими, тому обсяги таких вкладень банків у валютному еквіваленті не зміняться особливо. А наші банки поки що не знижуватимуть свої ставки за кредитами, що залишилися в євро і в доларі, навіть із огляду на нещодавні зниження ставок ЄЦБ та потенційний початок у вересні циклу зниження ставок Федрезервом США.

Споживчі кредити населенню

Тут і у вересні збережеться значний розкид ставок. Залежно від продукту, при кредитуванні тієї чи іншої групи громадян номінальні ставки за споживчими кредитами перебуватимуть у межах від 20% до 36% річних та вище.

При цьому банки можуть збільшувати реальну ефективну ставку дохідності за такими кредитними вкладеннями за рахунок комісійних та інших платежів клієнта. У результаті реальна вартість споживчого кредиту, з огляду на всі додаткові накрутки банків, може наближатися до 36−75% річних.

Попри це, обсяги споживчого кредитування населення продовжать зростати за рахунок формату «кредити до зарплати» та кредитних продуктів із погашенням «частинами». Обсяги іпотечного кредитування у банківській системі поки що залишаться низькими — в межах 3−6 млрд гривень на місяць. Хоча Нацбанк каже про необхідність перегляду правил іпотечного кредитування для його активізації. Але ключовими чинниками у цьому напрямі, звісно, будуть перспективи реального закінчення війни.

Депозити та вклади у гривні

Банківська система у вересні збереже свою платоспроможність та ліквідність. Банки продовжать вкладатись у депсертифікати НБУ.

Обсяг операцій НБУ з регулювання ліквідності банків

Але загальні щоденні вкладення банків у депсертифікати у вересні не перевищуватимуть 320−400 млрд гривень, що нижче за 400−450 млрд гривень, що розміщувалися влітку, або ранніх рекордів у 450−500 млрд гривень. Причин для зниження обсягів вільних ресурсів у банків декілька.

По-перше, на тлі зростання цін громадяни почали активніше витрачати свої заощадження, а не відкладати.

По-друге, населення активніше купує валюту на свої картки, валютні депозити та ОВДП, а також в обмінниках. Та й бізнес, побоюючись інфляційних ризиків, також почав активніше витрачати свої гривневі ресурси.

Крім того, самі банки та населення почали активніше вкладатися в ОВДП, що також скорочує обсяги вкладень у депсертифікати.

Щоб мати стабільну базу фондування, на тлі високої інфляції банки змушені тримати свої відсоткові ставки за строковими депозитами та вкладами на такому рівні, щоб населення та бізнес активно «не зривали» свої гроші з рахунків. Але й суттєво підвищувати ставки у банків зараз реальної можливості немає. Точніше, у держбанків та «дочок» іноземних банків ще в цьому питанні люфт підвищення ставок зберігається, а ось основна маса банків із вітчизняним капіталом (особливо невеликих) — вже майже досягли цієї межі.

Тому у вересні банки підвищувати дохідність за гривневими депозитами та вкладами особливо не будуть, обмежуючись разовими акціями за необхідності набрати додаткові ресурси під конкретні програми вкладень або для підтримки існуючої бази фондування.

Як завжди, найоперативніше реагуватимуть на будь-які зміни на ресурсному ринку невеликі банки, оскільки для них загроза відтоку вкладників через неконкурентні ставки є найнебезпечнішою.

За моїм прогнозом, рівень ставок за гривневими депозитами фізосіб у вересні у банках із вітчизняним капіталом перебуватиме в межах:

• 3 місяці — до 14,5−17% річних,
• 6 місяців — до 14,6−16,5% річних,
• 9 місяців — до 15,7−17% річних,
• 12 місяців — до 15,5−17% річних.

Держбанки та «дочки» іноземців традиційно даватимуть на 1−3,5% річних менше за кожним із перерахованих вище строків.

За депозитами юросіб розкид ставок у вересні буде дуже широким, залежно від індивідуальних завдань конкретного банку щодо подальшого розміщення таких гривневих ресурсів, їх суми та строків.

Загалом, за моїм прогнозом, це буде:

• до 8−14% річних за місячними ресурсами від 1 млн гривень,
• до 9−14,5% річних на строки до 4 місяців,
• до 12−15% річних на строк від 5 до 9 місяців,
• до 13−16% річних на рік.

Банки з вітчизняним капіталом завжди будуть гнучкішими щодо домовленості з компаніями за депозитними відсотковими ставками, ніж їхні державні та «іноземні» конкуренти.

За валютними депозитами для юросіб та фізосіб ставки поки що особливо не зміняться. Частина банків знизять їх на тлі попередніх та майбутніх знижень ставок ЄЦБ та перспективи їхнього зниження у вересні Федрезервом США. Ставки за валютними депозитами та вкладами у вересні в переважній кількості фінустанов залишаться в межах від 0,1% до 1,3−1,5% річних у євро та від 0,1% до 2% річних у доларі.

Робота банків та клієнтів із ОВДП

Державі потрібно фінансувати зростаючі витрати на оборону, що активізує роботу Мінфіну України щодо випуску ОВДП. Тому, навіть із огляду на стабільні надходження фінансової допомоги від наших західних партнерів, у вересні я на зниження дохідності за гривневими ОВДП, що розміщуються, не очікую.

Тим паче, за високого рівня інфляції. Тобто Мінфін при розміщенні нових облігацій у гривні буде змушений орієнтуватись хоча б на поточний рівень офіційної інфляції.

І якщо для банків Мінфін із Нацбанком, окрім дохідності, має ще й аргумент «плюшки» — зарахування бенчмарк-ОВДП до виконання нормативу резервування, то для населення і бізнесу тут спрацює лише аргумент безпосередньо «чистої» дохідності без оподаткування. Тому у вересні Мінфін спільно з НБУ продовжать стимулювати банки до того, щоб ті значну частину своїх ресурсів спрямовували на придбання нових порцій саме бенчмарк-ОВДП.

За моїми прогнозами, у вересні подібні дії простимулюють додаткове перетікання коштів банків із депсертифікатів Нацбанку в облігації держави ще 20−35 млрд гривень. Традиційно, серед банків — покупців ОВДП «першу скрипку» гратимуть держбанки.

Решта обсягів необхідного фінансування Мінфін через первинних дилерів — банки та фінкомпанії — активно пропонуватиме бізнесу та населенню.

ОВДП в обігу за номінально-амортизаційною вартістю

Фізособи станом на 26.08.2025 року вже придбали ОВДП приблизно на 99,46 млрд гривень (у серпні був і рекорд у 100 млрд гривень), а бізнес — на 177,69 млрд гривень в еквіваленті.

З огляду на необхідність перекривати «дірки» бюджету 2026−2027 років, Мінфін намагатиметься активно розміщувати облігації саме з цими термінами обігу.

Чинні ставки за ОВДП

Я прогнозую зростання у вересні ОВДП, що перебувають у портфелі бізнесу (на 1,9−4,3 млрд гривень) та фізосіб (на 2−4,5 млрд гривень в еквіваленті).

Банки активно зароблятимуть на ОВДП, продаючи їх зі свого портфеля населенню і бізнесу і замінюючи їх на новопридбані папери у Мінфіну, дохідність за якими поступово зростає (див. вище дані щодо дохідності останніх аукціонів).

За моїми прогнозами, ставки дохідності у вересні за новорозміщуваними Мінфіном валютними ОВДП в євро перебуватимуть в межах до 2,2−3% річних, у доларі — до 3,5−4% річних, а в гривні — від 15% річних до 17,8% річних, залежно від термінів розміщення ОВДП.

Відповідно, на вторинному ринку громадяни та бізнес зможуть мати за ними дохідність на 0,25−1,25% річних нижче, ніж на первинці. Валютні ОВДП населенню та бізнесу банки на вторинному ринку особливо не продаватимуть, воліючи їх залишати у своєму портфелі.

Валюта

В умовах підвищених валютних ризиків та геополітичної невизначеності у світі та в Україні (особливо щодо євро) банки у вересні продовжать активно заробляти як на безготівковій, так і на готівковій валюті.

Періодичні стрибки курсу євро щодо гривні за рахунок синергії зростання котирувань долара в Україні щодо гривні та підвищення в цей момент курсу євро щодо долара на зовнішніх майданчиках продовжать збільшувати інтерес населення до купівлі євровалюти як на картки, так і в обмінниках. А зростання товарообігу з країнами Євросоюзу забезпечить попит на цю валюту і з боку бізнесу на міжбанку.

У результаті зниження комісій банків на операції з купівлі/продажу валюти на міжбанку у вересні не відбудеться. Але, як і раніше, експортери-продавці валюти зможуть розраховувати на максимально низькі тарифи з валютного обслуговування, а в деяких випадках — і зовсім на їхню відсутність. Причина — у банків, як і раніше, хронічно не вистачає саме клієнтів-продавців валюти.

Практика активного завезення готівкової валюти банками до країни в межах еквівалента $550 млн-900 млн (переважно у готівкових доларах та євро) у вересні продовжиться. Причому частка завезення готівкового євро до України в окремі моменти може досягати 30−45% від суми разового завезення.

Волатильність пари євро/долар у вересні продовжить суттєво впливати на курс долара та євро в Україні.

Причому через прив'язку Нацбанком гривні щодо долара, тобто можливість більше згладжувати стрибки саме курсу долара щодо гривні, євро знову залишиться головним інструментом для валютних спекуляцій в Україні. Тому валютообмінні операції залишаться високодохідним інструментом заробітку як для банків, так і для фінкомпаній, які займаються цим бізнесом.

Залишиться високоприбутковою і купівля банками валюти у Нацбанку собі на валютну позицію, і її подальший продаж на картки клієнтам у межах нацбанківських щомісячних лімітів до 50 тисяч гривень в еквіваленті та до 200 тисяч гривень в еквіваленті на валютні депозити строком від 3 місяців.

На готівковому ринку спред за доларом та євро у відносно спокійні на валютному міжбанку дні вересня в касах банків перебуватиме в межах 20−25 копійок. А при чергових розгойдуваннях валютного ринку спред за готівковим євро розширюватиметься до 30−70 копійок, а за доларом — до 30−40 копійок.

Картковий бізнес

Революцій у картковому бізнесі у вересні я від банків не чекаю. Фінустанови продовжать нарощувати статистику активних карток клієнтів за рахунок різноманітних кредитних споживчих програм, підв'язаних під «пластик» громадян. А також отримають збільшення середнього чека торгових оплат за картою за рахунок зростання цін на товари та послуги.

Але проти статистики зростання активних карток продовжить працювати чинник посилення фінмоніторингу та валютного контролю. Практика закриття клієнтських рахунків банками саме через підозри фінустанов у роботі того чи іншого громадянина «в темну» збережеться.

За суттєвих штрафів банків із боку фінмоніторингу багато банків (особливо цим грішать держбанки та «дочки» іноземних банківських груп) часто закривають рахунки своїм клієнтам, особливо навіть не розбираючись у нюансах його операцій за карткою.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи