Шевченко йде: хто стане новим головою НБУ і що зробить із фінансовим ринком

Позавчора ввечері, 4 жовтня, голова Національного банку Кирило Шевченко, заявив, що йде з посади за станом здоров'я. Повідомив, що вже направив заяву про відставку до Офісу Президента і в загальних рисах підбив підсумки своєї роботи.

Для багатьох рішення Шевченка став несподіваним, протягом усього вчорашнього дня фінансисти активно обговорювали очікування щодо прийдешніх змін. Хоча глобальних перебудов фінансового ринку поки не анонсувалося, а в НБУ розраховують на плавний перехід структури до нового керівника.

«Зміна голови Національного банку буде спокійною і безболісною для фінансового ринку і суспільства в цілому. Без шоків і скандалів. Як відомо, гроші люблять тишу, особливо, під час війни. А НБУ — налагоджений механізм, який продовжить працювати в звичному режимі і відповідати на поточні виклики. Як розраховую, з урахуванням поточних рекомендацій Ради Нацбанку», — сказав" Мінфіну «член Ради НБУ Василь Горбаль.

Тим не менш, нова людина на посаді голови НБУ в будь-якому випадку привнесе своє бачення роботи регулятора. Щоб зрозуміти, що може змінитися для фінансового ринку у зв'язку з появою змінника Шевченка, «Мінфін» опитав експертів.

Читайте також: Банкіри очікують від нового голови НБУ збереження послідовного курсу регулятора

Які проблеми потрібно вирішувати новому голові НБУ

Фінансисти перерахували відразу кілька головних питань, які доведеться вирішувати новому керівнику Нацбанку.

«Ця співпраця з МВФ — потрібна нова програма з урахуванням військових особливостей. Ще це нормалізація відносин з Міністерством фінансів і можлива націоналізація системного банку, яка повинна пройти як хірургічна операція. А також продумана підтримка економіки: нормативи, інструменти ліквідності», — перерахувала їх «Мінфіну» член наглядової ради Укрексімбанку Вікторія Страхова.

Читайте також: Місія МВФ почне свою роботу в Україні в жовтні — Шмигаль

Щоб зрозуміти, які рішення новому голові НБУ доведеться приймати в першу чергу, «Мінфін» пройшовся по основних питаннях, на які звернули увагу фінансисти.

Валютний ринок. Аналітики продовжують сперечатися на тему поступового скасування Нацбанком валютних заборон/обмежень, введених на початку війни, 24 лютого. Але все частіше схиляються до того, що НБУ час дозволити продаж в касах інвалюти, купленої на міжбанку.

У теорії, це дозволить знизити готівковий курс долара. І що ще важливіше — очікують від регулятора повернення до плаваючого (ринкового) курсу американської валюти на безготівковому ринку, хоча б у рамках певних обмежень.

Читайте також: 36,6 гривень за долар: НБУ не планує коригувати офіційний курс

«Думаю, що вже пора переходити до режиму інфляційного таргетування і відмовлятися від фіксованого курсу гривні. Це необхідно не тільки і не стільки банкам, скільки економіці. За підсумками вересня дефіцит торгового балансу істотно скоротився. Повернення до плаваючого курсу тільки закріпить ці тенденції. Це складне рішення, але його потрібно приймати», — запевнив «Мінфін» голова правління Юнекс Банку Іван Світек.

Але більшість експертів уточнюють, що скасування фіксованого курсу на міжбанку можливе лише після значного поповнення золотовалютних резервів Нацбанку за рахунок допомоги/кредитів від іноземних партнерів і підписання нового кредитного договору з МВФ. Без зовнішньої підтримки і регулярних вливань долара/євро НБУ не зможе підтримувати гривню своїми інтервенціями, не допускаючи провалу її курсу.

Стримування інфляції. У серпні до липня зростання споживчих цін в Україні прискорилося з 0,7% до 1,1%, в річному численні індекс інфляції досяг 23,8% при прогнозі на кінець 2022 р в районі 30%. Це офіційні дані Держстату, хоча зрозуміло, що реальні цінники в магазинах і на ринку ростуть ще активніше. Що сильно б'є по гаманцях населення і демотивує вкладників продовжувати гривневі депозити на новий термін.

Зрозуміло, що в таких умовах Нацбанк не зможе опустити розмір своєї облікової ставки: з червня вона знаходиться на рівні 25% річних. Але не виключено, що регулятору доведеться її знову підняти — якщо не в 2022 році, то в 2023-му. А ще новому голові НБУ потрібно придумати, як зробити її ефективнішою.

«Є висока облікова ставка, але бажаного ефекту на ринку ОВДП вона не принесла. Обсяги запозичень на аукціонах Мінфіну низькі», — зазначив «Мінфіну» фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Від регулятора чекають ідеального рецепту, який стимулюватиме більш активне підвищення депозитних відсотків для населення і ставок Міністерства фінансів за облігаціями внутрішньої держпозики. Це потрібно для більш активного зв'язування гривневої маси і зниження тиску на ціни.

Не виключено, що з появою нового голови НБУ регулятор нарешті зважиться на запуск продажу держоблігацій під плаваючу облікову ставку (floaters) зі свого портфеля з середньою дохідністю 23,5% річних. У Нацбанку давно опрацьовують цей план і підготували під нього технічну базу. Однак досі не ухвалили остаточного рішення: на це потрібна політична воля і домовленості з урядом.

«Зараз під питанням продаж Нацбанком ОВДП зі свого балансу. Можливо, вдасться порозумітися з Мінфіном і державна політика в цьому плані буде більш узгодженою», — додав Демків.

Також фінансисти розраховують на те, що НБУ зможе домовитися з Міністерством фінансів про істотне уповільнення, а потім і зупинення емісії гривні для покриття дефіциту держбюджету. Активна робота «друкарського верстата» також сильно розкручує інфляцію.

Але при всьому цьому банкіри розраховують, що новий топ-менеджер регулятора надто завищеними процентними ставками не поставить хрест на кредитуванні, і воно буде існувати хоча б в обмеженому режимі.

«Довгостроковим завданням для НБУ є балансування політики високих ставок і втілення інструментів з перезапуску економіки з метою стимулювання бізнесу та збільшення кількості робочих місць, що є ключовим індикатором розвитку в розвинених країнах», — підкреслив «Мінфіну» голова правління ОТП Банку Володимир Мудрий.

Неповернення за кредитами та допомога НБУ. Ця проблема серйозно загострилася з початку війни і дамокловим мечем висить над банківською системою. Вона може вилитися не тільки в падіння дохідності банків (що не сильно турбує широку громадськість), але і в серйозне зниження їх ліквідності.

Якщо у банків впаде платоспроможність і їх почнуть активно банкрутити, це торкнеться багатьох. Не стільки простих людей, чиї депозити на час війни захистили 100%-ю гарантією, але бізнесу, який опиниться під прямим ударом і без підстраховки. Такі удари можуть доводити до закриття компаній, ще більшого падіння ВВП і нової хвилі безробіття.

Причому, серйозною, особливо в разі виведення з ринку великих банків з великою клієнтською базою. З початку війни в Україні прикрили лише два невеликих банки (Мегабанк і банк «СІЧ»).

Читайте також: Держава готується викуповувати системні банки за 1 гривню: хто на черзі

«Робота з проблемними кредитними портфелями — це зараз питання номер один. Далеко не всі банки зможуть своїми капіталами покрити неповернення, і вже зараз потрібно думати про формування ліквідності. У тому числі за допомогою BadBank (поганого банку), на який можна буде передати необслуговувані кредити, наприклад, зі знищеними війною заставами, і отримати кошти для роботи.

Неповернення зараз є трьох видів: де бізнес і застави знищені бойовими діями, де війна і її наслідки позначилися на компанії і де просто не хочуть платити, прикриваючись воєнним станом. До кожної ситуації потрібен свій підхід", — сказав «Мінфіну «фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Схоже його колеги також передчувають проблеми, тому сподіваються на допомогу з боку нового керівника Нацбанку.

«Необхідно розробляти і впроваджувати нові заходи підтримки банківського сектора, щоб не допустити погіршення ситуації», — вважає Іван Світек.

Зрозуміло, що якісь банки все ж доведеться виводити з ринку і ставити на ліквідацію, якісь — націоналізувати, під що вже підготовлено відповідний законопроект (№ 8069), про який вже писав «Мінфін». Ну і якісь банки вдасться підстрахувати і врятувати своєчасною підтримкою.

Заборони і обмеження. Експерти вважають, що новому керівництву доведеться дотримуватися політики заборон і обмежень — за грошовими перерахуваннями, сумами зняття з рахунків, купівлі валюти. У пікових випадках не виключається поява і більш жорстких заходів щодо вкладників.

«Окремий рядок — непопулярні рішення, після яких про „виборні посади в політиці“ можна забути. Як приклад, обмеження на грошові перекази, можлива заморозка депозитів (якщо ситуація в стані погіршиться), списання коштів з рахунків за вельми сумнівним рішенням окремих держструктур», — допустив у бесіді з «Мінфіном» директор департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.

Нові проекти. Від регулятора чекають не тільки на вирішення поточних проблем і відповідей на нові виклики, а й подальшого розвитку технологій. Незважаючи на війну і всі складнощі.

«Хотів бачити в НБУ більше інноваційності. Навряд чи регулятор повинен бути двигуном прогресу в українському фінтеху, але він абсолютно точно не повинен бути ключовою перешкодою. У цьому контексті добре б все ж запустити раніше озвучену ідею Фінтех-пісочниці на базі Національного банку. Нехай не прямо зараз, але в якомусь осяжному майбутньому», — висловив побажання Іван Світек.

Чому претенденти на крісло Шевченка не будуть шикуватися в чергу

Новий голова Національного банку стане вже 12-м його керівником у незалежній Україні з 1991 року, коли НБУ очолив Володимир Матвієнко, який створив пізніше Промінвестбанк. З того часу двічі першу позицію займали Віктор Ющенко та Володимир Стельмах, останній найдовше керував регулятором — майже 9 років. Найменше у кріслі головного банкіра просидів Степан Кубів — лише 4 місяці.

Кирило Шевченко, що йде зараз з посади, 10-й голова Нацбанку, пропрацював тут трохи більше двох років з 7-ми, дозволених за законом. Але їх згодом можуть зарахувати і за більший термін. Адже при його керівництві почався повномасштабний напад Росії на нашу країну і були потрібні оперативні, жорсткі і навіть непопулярні рішення для мінімізації наслідків війни для фінансового ринку та економіки країни в цілому. Експерти будуть ще довго сперечатися, які з них були своєчасними і точними, а які — не дуже.

Об'єктивну оцінку можна буде дати лише після перемоги України. Коли стане ясно, з чим у підсумку залишиться наш фінансовий ринок в цілому і люди/бізнес зокрема на тлі знецінення гривні і зростання інфляції. Що б не починав робити Кирило Шевченко і не продовжать його наступник, критики буде чимало.

Тому бажаючих очолити Національний банк в нинішній складний час зовсім небагато. Це підтвердило навіть поверхневе опитування експертів: багато хто погодився з тим, що наш фінансовий сектор зараз переживає більш складні часи, ніж під час банкопаду 8 років тому або на старті пандемії COVID-19.

«Криза і війна — це найскладніші періоди для банкірів. Але будьмо відвертими, НБУ при Шевченку гідно пройшов цей період, не допустивши помилок 2014−2015 року. Далі не буде легко, але все — таки ми не на руїнах фінансового сектора, немає неконтрольованого обвалу, є контроль і моніторинг системи для оперативного реагування», — запевнив «Мінфін» керівник аналітичного відділу міжнародної академії біржової торгівлі Андрій Шевчишин.

Хто очолить Нацбанк: 3 ймовірних претендента

Джерела «Мінфіну» стверджують, що Офіс Президента зупинив свій вибір на Андрії Пишному. Саме його кандидатуру і пропонуватиме на розгляд парламенту. При цьому на лаві запасних все ж залишаються ще двоє — раптом щось піде не так.

Андрій Григорович Пишний — колишній голова правління державного Ощадбанку (з 2014 по 2020 рік), якого вважають товаришем глави Офісу Президента Андрія Єрмака на тлі їх співпраці в рамках санкційної групи «Єрмака-Макфола» (працює над санкціями проти РФ і Білорусі) і по соціальним проектам.

Також відомо, що кандидатуру Пишного підтримував і просував його друг і соратник по політичній роботі («Фронт змін» тощо) Арсеній Яценюк, з яким він закінчував юридичний факультет Чернівецького університету. Яценюк був першим заступником голови Нацбанку і в.о. голови НБУ в 2003—2005 роки. Але кажуть, що він досі вхожий у владні кабінети і підтримує хороші відносини з Єрмаком.

На фінансовому ринку Андрія Пишного вважають міцним фахівцем і самодостатньою особистістю. Його головними досягненням називають перебудову Ощадбанку в сучасну структуру — вона триває досі, проте серйозні зрушення вже є. Держбанк став прибутковим, продовжуючи виконувати соціальну функцію. У той же час критики не перестають ставити питання по проблемних кредитах Ощадбанку, виданих держкомпаніям і підприємствам, близьким до влади в різні роки.

Цієї весни Андрій Пишний повернувся в Ощадбанк в новій якості — радника голови правління (Сергія Наумова). Але працівники Держбанку кажуть, що він має дуже широкі повноваження, з ним узгоджуються мало не всі ключові рішення в структурі.

Відхід Пишного може послабити Ощад, і це єдина причина, яка, за словами експертів, могла б зупинити призначення фінансиста в Нацбанк.

Оксана Сергіївна Маркарова — посол України в США, екс-міністр фінансів (2018−2020 роки). Розглядається, як запасний варіант. Кажуть, що у неї склалися непогані стосунки з офісом Президента і вона не проти повернутися з Вашингтона на батьківщину.

Маркарову характеризують, як грамотного фінансиста, проте досвіду роботи в правлінні українського банку у неї немає. Вона кілька років пропрацювала в Міністерстві фінансів (2015−2020 роки), а до цього була членом і головою наглядової ради Актив-Банку, який визнано неплатоспроможним і до якого було безліч питань по частині виведення активів. В юності вона проходила практику у Світовому банку в США.

Проте перешкодою в призначенні Оксани Маркарової в Нацбанк можуть стати її сімейні володіння. Точніше володіння її чоловіка Данила Волинця, якому належить 74,77% акцій Акорд-банку. Як відомо, згідно з Сімейним кодексом, майно подружжя, нажите в шлюбі, вважається спільним і ділиться 50/50, якщо інше не передбачено шлюбним контрактом. Чи є такий контракт у Маркарової і Волинця — невідомо, тому остаточний висновок з цього приводу зробити складно.

Але в законі «Про Національний банк» чітко написано, що головою НБУ не може бути особа, яка є «прямим або опосередкованим власником акцій юрособи, держрегулювання і нагляд за діяльністю якої здійснює Нацбанк». У зв'язку з цим може виникнути явне протиріччя і конфлікт інтересів.

Юрій Ігорович Гелетій —- чинний заступник голови Нацбанку, який курирує валютний ринок, супровід кредитів, департамент методології та депозитарне управління НБУ.

Його кандидатуру також називають запасною після Андрія Пишного. Хоча експерти відзначають професіоналізм Гелетія, у якого великий досвід роботи в НБУ. Вперше він прийшов в Національний банк після завершення міжнародної програми навчання в двох канадських університетах в 2003 році, і до 2015-го пройшов шлях від економіста до керівника середньої ланки в банківському нагляді. Після чого йшов на роботу в Міністерство фінансів, де дослужився до заступника міністра. У липні 2020 року він повернувся в Нацбанк на позицію заступника голови.

Гелетія лобіював топ-менеджмент Національного банку, і він сам напевно не відмовився б від підвищення. Важливо, щоб він зміг привернути до себе західних партнерів, які поки мало про нього знають.

Але, кажуть, що Кирило Шевченко спеціально вибрав вдалий момент для своєї заяви про відхід — щоб Юрій Гелетій замість нього вилетів на зустріч з МВФ в найближчі дні. Гелетій повинен на неї відправитися вже в якості в.о. голови Нацбанку, і його завданням мали стати не тільки переговори у складі української делегації за новою кредитною програмою для України, а й отримання підтримки в якості претендента на нову посаду.

Перестановки і ротація кадрів після зміни голови НБУ

Приймати рішення про призначення нового керівника НБУ будуть оперативно. Депутати повідомили, що до п'ятниці Верховна Рада може офіційно прийняти відставку Кирила Шевченка.

Призначення змінника може бути дуже швидким. Ніхто не зацікавлений затягувати вирішення цього питання через воєнний стан і непросту ситуацію у фінансах. Від нового керівника чекають швидкого занурення в роботу.

«У Пишного великий досвід керівництва у великому Держбанку, так що час розгойдування буде коротким — місяць або менше. Хоча можуть бути ситуації, коли такого терміну буде багато», — зазначив Андрій Шевчишин.

Зі зміною керівника в Нацбанку не виключають і кадрові ротації по всій структурі, в тому числі переходу на роботу в НБУ деяких працівників Ощадбанку. Новому голові можуть знадобитися не просто додаткові фахівці, а й люди, на яких він зможе покластися. Втім, глобальних перестановок поки ніхто не прогнозує, на кшталт тих, що проводила під час приходу в Національний банк голова Валерія Гонтарєва. Її кадрову перебудову вважають однією з наймасштабніших.

Зараз очікується, що перестановки не перевищать 5−10% керівного складу Нацбанку (директора департаментів). У правлінні регулятора, що складається з 6-ти чоловік, очікується зміна не більше одного заступника голови.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена