Тепер банки та інші надавачі фінпослуг можуть ділитися зі сторонніми постачальниками доступом до банківських рахунків клієнтів. Це передбачає механізм відкритого банкінгу, який почав діяти із 1 серпня. Відповідно до нього, всі банки та небанківські фінустанови мають відкрити свої API, щоб їх конкуренти могли підключатися й надавати завдяки цьому власні сервіси. Що це означає на практиці, розбирався «Мінфін».
Відкритий банкінг в Україні: одна кнопка для всіх рахунків і не тільки
Що таке відкритий банкінг
Відкритий банкінг — це система обміну фінансовими даними між банками та фінансовими установами. Обмін даними відбувається через спеціальні інтерфейси (API).
Передавання цих даних відбуватиметься лише в тому випадку, якщо цього захоче сам клієнт, в тому обсязі та тільки тим установам, що він сам вкаже. Інакше кажучи, якщо функціонал відкритого банкінгу для людини абсолютно нецікавий, то для неї нічого не змінюється.
Запровадження відкритого банкінгу відбувається в рамках імплементації норм Директиви ЄС про платіжні послуги та відповідно до Закону «Про платіжні послуги».
«Поява відкритого банкінгу — один із найінноваційніших кроків у розвитку банківського сектору останніми роками. Фактично ми переходимо від закритої моделі обслуговування клієнтів у межах одного банку до екосистеми», — наголошує провідний аналітик із інформаційних технологій Райффайзен Банку Олена Зюзіна.
Які нові послуги отримаємо
Єдиний застосунок
Найперше, що забезпечить відкритий банкінг, — це можливість додавати картки різних банків до єдиного застосунку та повністю управляти ними (переказувати кошти, поповнювати тощо), бачити історію транзакцій тощо.
Це буде зручно тим користувачам, які мають картки декількох банків, і зараз змушені заходити в різні застосунки, аби користуватись ними. Завдяки ж змінам можна буде обрати один зручний застосунок і використовувати лише його.
Інтеграції сторонніх карток у своїх додатках ще до ухвалення змін починали реалізовувати деякі банки. Зокрема, відповідний функціонал був у Приватбанку та monobank. Можна очікувати, що зараз ці послуги розширюватимуться, а кількість банків, які їх надають, зростатиме. Щоправда, технічне вдосконалення займатиме час.
Як розповів голова наглядової ради RwS bank Михайло Відякін, банк планує удосконалювати мобільний застосунок, реалізувавши у ньому можливості відкритого банкінгу. Зробити це мають протягом 2026 року. «Команда банку розуміє, що реалізація таких функцій потребує часу для якісного аналізу клієнтського шляху, планування і виконання проєкту, та ретельного тестування безпеки» — розповів він.
На підготовчому етапі перебуває і Unex Bank. «Ми зацікавлені в можливості підключення карток інших банків та їх управління безпосередньо в нашому застосунку. Команда Unex Bank аналізує технічні та регуляторні вимоги, а також опрацьовує оптимальні рішення щодо безпеки та зручності користування. Водночас, із огляду на обсяг підготовчих робіт, запуск цієї функції запланований на віддаленіший період», — говорить голова правління банку Іван Світек.
ОТП Банк також планує впровадження у майбутньому сервісу, який дозволить відображати картки інших банків та дасть можливість управляти ними, розповідає представник команди цифрової взаємодії та методології установи Юрій Пономаренко. Всі аспекти впровадження такого функціоналу на даному етапі вивчає і Райффайзен Банк.
Контроль за фінансами
Очікується поява різноманітних небанківських фінансових сервісів, які необов'язково будуть пов'язані з безпосереднім управлінням рахунками. Наприклад, можуть бути розроблені застосунки, які допомагатимуть краще слідкувати за витратами та надходженням коштів. Клієнт зможе додати свої картки до такого сервісу, а той підсумує, скільки було витрачено коштів за місяць, на які категорії товарів, чи використовувались кредитні кошти тощо.
Спрощення кредитування
Банкам та іншим фінкомпаніям буде простіше зрозуміти, чи варто надавати клієнту кредит, адже вони зможуть бачити загальну картину надходжень, витрат і заборгованостей.
Крім цього, додаткова інформація зможе вплинути на розмір кредитного ліміту та дозволить готувати спеціальні пропозиції для позичальників.
Тут варто ще раз наголосити, що відкриття даних — справа добровільна, і якщо хтось вважає, що ця інформація погіршить його статус в очках кредитора, то її можна не залишити закритою.
Чи залишиться банківська таємниця
Відкритий банкінг не впливає на банківську таємницю. Йдеться лише про обмін даними між самими фінансовими установами.
«Сама банківська інформація залишається в межах управління НБУ, в межах фінансових установ в системі НБУ. Інформація не йде в жодні державні органи, банківська таємниця залишається, її не прибирають», — розповів податковий консультант Михайло Смокович.
Чи зростає загроза шахрайства
Всі фінансові установи, які захочуть використовувати систему відкритого банкінгу, зобов'язані пройти авторизацію в НБУ. «Банкам це буде зробити простіше, іншим установам — значно складніше. Отже, будь-хто не зможе отримати персональні дані людини, це буде, як і раніше, закрита інформація в банківській системі, передача якої між банками є можливою тільки за згоди користувача», — пояснює Смокович.
«Користувачі можуть бути впевнені: якщо компанія отримала авторизацію в НБУ, їй можна довіряти», — підкреслює заступник голови Нацбанку Олексій Шабан.
Теоретично, відкритий банкінг все ж може нести певні загрози для клієнтів, попереджає Іван Світек. Щоправда, йдеться переважно про ті самі схеми, які шахраї могли використовувати і раніше.
«Під час фішингових атак шахраї можуть отримати токен доступу, створивши фейковий сайт або здійснивши інші шахрайські дії. Щоб цього не сталося, варто дотримуватися класичних правил безпеки: перевіряти домен і сертифікат кожної третьої сторони-провайдера перед авторизацією, активувати повідомлення про кожен запит доступу й транзакцію, не використовувати публічні Wi-Fi для фінансових операцій, регулярно змінювати паролі й застосовувати мультифакторну аутентифікацію», — застерігає Світек.
Користувачам важливо використовувати лише перевірені, ліцензовані застосунки та уважно читати, які саме дозволи у них запитують, додає Михайло Відякін. «Якщо якась компанія розсилатиме повідомлення чи телефонуватиме, представляючись банком або фінтех-компанією, й проситиме „надати доступ“ до рахунків, то це очевидний „червоний прапорець“, на який клієнту варто звернути увагу», — зазначає він.
Водночас, заспокоює Юрій Пономаренко, статистика європейської банківської системи свідчить, що відсоток випадків шахрайства в платежах відкритого банкінгу значно нижчий за цей показник за картковими транзакціями.
Що зміниться для банківської системи
Як відзначає Михайло Відякін, зміни несуть певні ризики для середніх та малих банків, бо великі гравці, маючи більше ресурсів та технологічних можливостей, швидше запропонують клієнтам зручні «супердодатки» з функціями об'єднання рахунків різних банків. «Це полегшить великим банкам роботу з клієнтами дрібніших установ: якщо користувач бачить усі свої фінанси в застосунку великого банку і ще й отримає там вигідні пропозиції, то він може і надалі віддати перевагу саме цьому банку в обслуговуванні. Отже, для невеликих банків відкритий банкінг загалом є викликом», — говорить він.
Водночас голова Наглядової ради RwS bank наголошує, що і менші гравці отримають новий поштовх для розвитку — зниження бар'єрів входу дозволить фінтех-компаніям та малим банкам пропонувати нішеві продукти, інтегруючись у загальну екосистему фінансових послуг.
Іван Світек вважає, що від запровадження змін виграють саме малі банки.
«Попри те, що у великих банків зосереджена основна база клієнтів, еквайринг, є ресурси для швидкої розробки надійних API і сучасних мобільних додатків, невеликі банки та фінтех-компанії, за рахунок вузької спеціалізації та гнучкості, випереджатимуть великі установи в окремих нішах. Завдяки єдиним стандартам API будь-який учасник ринку — навіть зовсім новий стартап — може підключитися до банківських рахунків клієнтів та запропонувати додаткові сервіси, наприклад, аналітику витрат, автоматичне планування тощо», — переконаний він.
Читайте також: Приват продасть 650 тис. «поганих» кредитів: хто може їх купити і що буде з боржниками
Як показує досвід європейських країн, зазначає Юрій Пономаренко, відкритий банкінг не становить загрози для банківської системи. Водночас може дати поштовх для створення спільних інноваційних продуктів банків та фінтеху, які пришвидшать розвиток всієї системи та дадуть клієнтам нові інструменти.
Коментарі - 23