Уряд скасував кредити під 0% за програмою «5-7-9»: хто від цього виграє

Валютні надходження та витрати

На міжбанківському валютному ринку продовжувало спостерігатися близьке до збалансованого співвідношення попиту та пропозиції іноземної валюти за клієнтськими операціями. Це обумовлювало помірний обсяг чистого продажу іноземної валюти Національним банком (278 млн доларів США, на рівні попереднього тижня).

Обсяг міжнародних резервів України залишається достатнім для збалансування валютного ринку. Так, у лютому 2023 році міжнародні резерви України знизилися на 3,5%, та станом на 1 березня 2023 року, за попередніми даними, становили 28,9 млрд дол. США.

Зокрема, у лютому Національний банк продав на валютному ринку 2 479,7 млн дол. США, та викупив до резервів — 27,7 млн дол. США. При цьому на валютні рахунки Уряду в Національному банку надійшло 2,4 млрд дол. США, з яких 2,1 млрд дол. США — від Світового банку, 330,4 млн дол. США — від розміщення валютних ОВДП.

Також Уряд України виплатив за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 570,4 млн дол. США (з них 354,0 млн дол. США — за обслуговування та погашення валютних ОВДП, 154,1 млн дол. США — боргу перед Світовим банком), на користь МВФ Україна сплатила 306,3 млн дол. США.

Читайте також: Інфляція, дефіцит бюджету, курс та зарплати: головні цифри про стан економіки від НБУ

Кількість виданих банками кредитів скорочується

За оперативними даними Національного банку, скорочення кредитів банків, наданих резидентам, у лютому скоротилося на 1,3%. Скорочення відбувалося за усіма категоріями суб'єктів як у національній, так і в іноземній валютах. Так, гривневі корпоративні кредити банків у лютому зменшилися на 0,2%, в іноземній валюті — на 3,2%. Гривневі кредити домогосподарствам — на 1,5%.

При цьому обсяг фондування банків продовжував зростати. Залишки на гривневих рахунках підприємств у лютому збільшилися на 4,2%, домашніх господарств — на 1,4%. Кошти на валютних рахунках господарюючих суб'єктів у лютому зросли на 0,2%, населення — на 1,8%.

Попри значне резервування, показники достатності капіталу банків у лютому залишалися на достатньому рівні. Так, адекватність регулятивного та основного капіталу банків станом на 01.03.2023 становила 20,3% та 13,4% відповідно (за мінімальних нормативних значень 10% та 7%). Банки також продовжують виконувати нормативи ліквідності та кредитних ризиків.

Ліквідність залишається на рекордному рівні

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) залишається на рівні понад 500 млрд гривень (у тому числі, понад 300 млрд гривень — у депозитних сертифікатах НБУ).

Основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності виступають витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як чистий продаж Національним банком іноземної валюти банкам зменшує обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності, зі свого боку, визначає низький попит банків на кредити рефінансування та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (23%).

Читайте також: Нерухомість, валюта, депозити: що зміниться на основних ринках цієї весни

Оптимізація державних програм із підтримки підприємців

Підтримці банківського кредитування сприяє реалізація державної програми «Доступні кредити 5−7−9%» Так, минулого тижня за державною програмою банками було видано 511 пільгових кредитів на загальну суму 1,9 млрд грн, із яких близько двох третин — державними банками.

Загальна кількість виданих кредитів із початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою перевищила 23 тисячі, а їх обсяг становив майже 92 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей поточного періоду, левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.

З метою підвищення ефективності державних видатків Уряд прийняв рішення про оптимізацію Державних програм «Доступні кредити 5−7−9%» та «Доступний фінансовий лізинг 5−7−9%» в умовах воєнного стану. Прийнятими змінами для державної програми «Доступні кредити 5−7−9%» передбачено:

• встановлення за кредитами на інвестиційні цілі компенсаційної ставки для середніх та великих підприємств 9% річних, із можливістю зменшення, за умови створення нових робочих місць, до 7% річних;
• встановлення за кредитами на інвестиційні цілі компенсаційної ставки для мікро- та малих підприємств на рівні 7% річних, із можливістю зменшення для інвестиційних кредитів до 5%;
• встановлення компенсаційної ставки 9% річних для кредитів на поповнення обігового капіталу для всіх підприємств.

Для державної програми «Доступний фінансовий лізинг 5−7−9%»:

• встановлення компенсаційної винагороди для середніх та великих підприємств 11% річних, із можливістю зменшення, за умови створення нових робочих місць, до 9% річних;
• встановлення компенсаційної винагороди для мікро- та малих підприємств 9% річних, із можливістю зменшення, за умови створення нових робочих місць, до 7% річних.

Окрім того, передбачено скасування компенсаційних ставок за кредитами та компенсаційної винагороди за лізингом на рівні 0 % річних та виключення фінансування з метою запобігання та подолання наслідків пандемії covid-19, у тому числі, рефінансування таких кредитів.

Це дозволить оптимізувати витрати держбюджету на фінансування зазначених програм, відповідно до викликів часу, спрямувавши фінансування на актуальніші напрями, забезпечити безперервне фінансування в умовах зростання ринкових відсоткових ставок за позиками та кредитного портфеля.

Автор:

Завідувач кафедри у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана Данилишин Богдан