Прогнозування ВВП на основі данних про споживання електроенергії

Одним із методів підрахунку ВВП, виробленого країною зі складною економічною системою являється визначення цього показника на основі спожитої електричної енергії. Даний метод також застосовують для оцінки рівня «тіньової економіки». Адже вироблену та спожиту електроенергію виміряти відносно простіше. Якщо країна, протягом року, в порівнянні з минулим періодом, спожила однакову кількість електроенергії чи навіть більше а її ВВП при цьому зменшився, то це дає підстави вважати, що частина економічних суб`єктів перейшла в «тінь». Звісно, що це дуже поверхневе припущення, існують й інші можливі причини таких тенденцій (поява більш енергоємнісних виробництв, зростання споживання населенням, чи військовими, т. ін.). Тому для визначення розмірів тіньової економіки додатково застосовують інші методи (співставлення роздрібних продажів з витратами домогосподарств, монетарний метод, тощо). В даній статті я спробував більш докладно дослідити саме «електричний метод», та розібратися в його перевагах та недоліках щодо його застосування до економіки України.

Як видно з графіку динаміки річного ВВП (ПКС) та виробленої електроенергії, до початку 2000-них років, спостерігалось падіння як ВВП так і обсягів виробленої енергії. При цьому падіння ВВП відбувалося більшими темпами. Починаючи з 2000-го року, динаміка зростання ВВП випереджала темпи зростання виробленої електроенергії. Це тривало до 2008 року. Тобто, залежність нелінійна. Це насамперед пов`язано зі змінами в структурі валової доданої вартості:

Так, частка ВВП вироблена в промисловості зменшилась з 30% в 2001 році до 22% в 2016 році (на початку 90-х вана становила 50 відсотків). Тобто, кількість енергоємної продукції у ВВП зменшувалась. Значну частку економіки зайняла сфера послуг. Протягом зазначеного періоду частка споживання промисловими підприємствами становила в середньому 50% виробленої електроенергії.

З вище наведеного випливає: якщо побудувати лінійну модель (регресію) на основі залежності ВВП від виробленої електроенергії, то її адекватність на середньостроковому інтервалі стає недостатньою:

Про це свідчить значне розсіювання точок довкола прямої. Наприклад, обсягу виробництва електроенергії 180 млрд квт*год, як видно з графіка залежності, відповідають 235 і 300 млрд. долл. ВВП., які спостерігалися при виробництві електроенергії в обсязі, приблизно даному. Тоді як прогноз отриманої математичної моделі (представлена на графіку) дорівнює 310. Точність (R^2) -63%.

Якщо побудувати модель на основі залежності ВВП, виробленого промисловими підприємствами-найбільшими споживачами електроенергії то її результати стають більш точними (R^2=97%):

Іншими словами: зростання споживання електроенергії на 1квт*год забезпечує зростання ВВП, виробленого промисловими підприємствами, в середньому на 2,93 долл. (ПКС). За даними Міненерговугілля, протягом першого півріччя підприємствами промисловості було спожито на 1,095 млрд кВт*год більше електроенергії в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. На основі отриманої моделі можна з прогнозувати збільшення ВВП виробленого промисловими підприємствами на 3,208 млрд. дол. (2,93*1,095) за перше півріччя цього року.