Втручання контролюючих органів в діяльність бізнесу обмежено

На засіданні 22 липня 2014 р. Верховна Рада нарешті прийняла Закон стосовно обмеження втручання у діяльність суб'єктів господарювання (законопроект 0937). Проект цього закону був внесений ще Миколою Азаровим у 2012 році, але з огляду на політичну ситуацію в країні його прийняття скоріше за все було не дуже вигідним контролюючим органам.

Законом вносяться суттєві зміни в ЗУ «Про основи державного нагляду (контролю) в сфері у сфері господарської діяльності (надалі – Закон про контроль) та Кодекс про адміністративні правопорушення.

Перш за все треба зазначити, що положення Закону про контроль навіть в нинішній редакції направлені за захист інтересів бізнесу та ставлять контролюючі органи в досить суворі рамки дотримання порядку та принципів проведення перевірок. На жаль, дія Закону про контроль не поширювалась на проведення перевірок «найболючішими» контролерами.

І от нарешті із набранням чинності Закону 0937 при проведенні, зокрема, податкових перевірок, перевірок інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, інспекцією за дотриманням законодавства з безпеки на автомобільному транспорті контролерам доведеться дотримуватися положень Закону про контроль.

Відтепер буде заборонено проводити планову перевірку одного суб’єкта господарювання протягом одного планового періоду (квартал або рік) двома чи більше контролюючими органами. Іншими словами стосовно одного підприємства протягом відповідного планового періоду не може бути проведена, наприклад, і податкова перевірка, і перевірка дотримання законодавства про працю, і перевірка дотримання законодавства про захист навколишнього природного середовища.

Якщо різні контролюючі органи включають певне підприємство до планового контрольного заходу у один і той самий період, то щодо такого суб’єкта господарювання може бути проведений комплексний плановий захід державного нагляду (контролю).

Такі комплексні планові заходи контролю будуть складатися та затверджуватися в порядку, встановленому КМУ, який має бути розроблений протягом 3 місяців з дня набрання чинності Законом.

Вказані зміни значно полегшать життя бізнесу, адже на сьогодні непоодинокими є випадки, коли на підприємстві одночасно проходить дві, а то і три перевірки, і керівництво просто не має часу не тільки перевіряти правомірність дій контролерів, але й вчасно реагувати та їх вимоги.

Більше того, в Законі закріплено, що протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду щодо одного суб’єкта господарювання не допускається. План здійснення заходів державного нагляду на відповідний плановий період оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу державного нагляду не пізніше ніж за 10 днів до початку відповідного планового періоду». Відповідно у підприємства з’являється можливість самостійно завчасно дізнатися про проведення перевірки та встигнути підготуватися.

Якщо раніше проведення позапланового заходу контролю допускалося за будь-яким зверненням фізичної особи, то тепер таке звернення має бути обґрунтованим. Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом.

В Законі закріпили неможливість вилучення у суб’єктів господарювання оригіналів їх фінансово — господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютерів, їх частин під час проведення перевірок, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (тобто на підставі ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів або ухвала слідчого судді про арешт майна).

Одним із найприємніших нововведень є встановлення адміністративної відповідальності для посадових осіб контролюючих органів за порушення порядку проведення перевірок, передбачених Законом. Така відповідальність передбачена ст. 16621 КпАП у вигляді штрафу від 800 до 2550 грн.
Встановлення відповідальності буде певною мірою дисциплінувати контролерів та сприятиме зменшенню порушень під час проведення перевірок. Наприклад, дуже розповсюдженим є безпідставне проведення податкових перевірок, на підставі яких контролерами складаються акти та виносяться податкові повідомлення-рішення, які суб’єктам господарювання потім доводиться оскаржувати в судовому порядку.

При цьому податкові інспектори фактично жодної відповідальності за це не несуть (можливим є притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани). Виходячи із нововведень Закону податкові інспектори за безпідставне проведення перевірки будуть нести адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, у розмірі зазначеному вище.

Підсумовуючи можна зазначити, що прийняття Закону не лише зменшить тиск контролюючих органів на бізнес, але й надасть суб’єктам господарювання додаткові засоби захисту від порушень під час проведення перевірок.