8 лютого 2010
Останній раз був на сайті:
7 лютого 2025 о 04:12

-
Валентина Тишкова
53 року, Черкассы

-
duke34
55 років, Киев

-
LizaVeta
43 року

-
Andrey M
46 років, Киев

-
kvv
Київ

-
rayo
Киев

-
Mozart
55 років

-
Петр Шевченко
Киев
- 18 листопада 2011, 0:20
Чаша весов справедливости снова склоняется в сторону заёмщиков-потребителей
Перечитывая вот это minfin.com.ua/blogs/r1954/17291/, поневоле понимаешь, что таких людей, семей, ситуаций в нашей стране предостаточно. Иногда даже удивляюсь как у них хватает столько терпения, чтобы не взорватся от крика души о той несправедливости, которая их постигла.
Ведь не шутка получив например 500 тыс. грн., ты вдруг становишся должен уже 800, а может 850 или 900…1000 тыс. грн. кто ж знает как теперь измерять размер своего обязательства по валютному кредиту на будущее…
Должен признатся, меня, как юриста в душе и по профессии, давненько мучает (как собственно говоря и все сообщество) вопрос: а кто же все таки больше виноват в ситуации с валютными кредитами?
Банки, которые должны быть профессионалами своего банковского дела и через имеющийся наученный кадровый ресурс (риски, безопасность, стратеги, аналитики) грамотно взвешивать все риски своей деятельности на будущее, (это как минимум им расскажут в любом универе) или все же люди (потребители, заёмщики), которые в силу своей сознательности и благоразумности должны были предусмотреть валютные риски, не идти на поводу у банкиров и не создавать спрос на валютные кредиты.
После долгих дискуссий в обществе этот вопрос можна уже было бы отнести и в разряд философских, если бы не одно событие, которое произошло на днях и в некоторой степени еще раз встрепенуло сообщество банкиров – заёмщиков в их противостоянии.
Итак, 10.11.11 г. Конституционный суд Украины в деле №1-26/2011 по обращению гражданина Степаненка А.Н. вынес решение, которым прямо указал, что к отношениям кредитор-заёмщик (потребитель) применяется в определенной части законодательство о защите прав потребителя как на стадии до заключения кредитного договора, так и после.
А это значит, что те основания, по которым раньше заёмщики-потребители через суд признавали кредитные договора недействительными (несправедливыми), возобновляются в судебной практике.
Но меня собственно не так взбудоражила сама новость, как те аргументы, которые привел КСУ в своем решении.
Судите сами…
…Конституційний Суд України вважає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.
Конституційний Суд України виходить також з того, що держава сприяє забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри в суспільстві. Разом з тим споживачу, як правило, об’єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму. Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб’єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору.
Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної Асамблеї Ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, зокрема, передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача.
Ах, какие перлы могут выдавать наши суды при желании!!!
Не знаю как вы, а я даже получил удовольствие от прочтенного – милозвучно, однако.
И самое главное, что из озвученного явно напрашивается ответ на дискуссионный вопрос — а виновато то как раз государство, которое несмотря на взятые обязательства по защите прав потребителей (слабой стороны) не обеспечило их исполнение.
Достаточно было лишь начать штрафовать банки за нарушение законодательства о защите прав потребителей, и ситуация, возможно, давно бы уже изменилась.
|
|
71
|
- 10:30 Курс валют: Долар в обмінниках подешевшав на 5 копійок
- 10:01 Середній офіційний курс гривні у листопаді послабився до долара на 1,1%, до євро — на 0,4% — НБУ
- 08:29 Мільярдери охололи до акцій США: Капітал перетікає в Азію та реальні активи
- 4.12.2025
- 18:34 25% українців стали зароблять менше у 2025 році — опитування Viber
- 17:28 Долар та євро подорожчали на міжбанку
- 17:01 НБУ продовжує зміцнювати гривню
- 16:34 Податкова розповіла, навіщо потрібно завжди вимагати фіскальний чек і де його перевірити на справжність
- 14:50 OKX запускає VIP-турнір із призовим фондом у 60 000 USDT
- 14:22 Історичний рекорд: Міжнародні резерви України зросли до $54,7 мільярда
- 14:18 Чому рівень перетворюється на зону: реальність фінансового трейдингу


Коментарі - 14