Населення накопичує валюту на поточних рахунках і знімає з депозитів

► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини

Що відбувається

За його словами, за результатами I кварталу 2026 року зобов’язання банків впали на 2,3%, але за рік зросли на 15,5%.

«Така статистика початку 2026 року відповідає динаміці 2024−2025 років. Справа в тому, що після зростання коштів клієнтів на банківських рахунках наприкінці року, як правило, на початку наступного року проходить корекція. А надалі ситуація вирівнюється. В цілому, кошти клієнтів стабільно зростають останні роки, і це забезпечує понад 90% зобов’язань банків», — пише Гетманцев.

Загалом на початку 2026 року гривневі кошти населення зросли на 1,6% за квартал та на 19,8% за рік. При цьому строкові депозити демонстрували позитивну динаміку ще активніше: +4,5% за квартал та 21,6% за рік. Також частка строкових коштів в гривні за квартал зросла на 1 в.п. (за рік +0,5 в.п.) та досягла показника в 34,8%. Варто зазначити, що в структурі нових депозитів населення найбільш популярними залишаються вклади понад 3 місяці — їх частка наразі складає 81,5%.

Рівень доларизації вкладів

За квартал маємо +2,2%, за рік +8,5%. Причина: зростання грошей на поточних рахунках. Водночас на початку року зменшились строкові валютні депозити. А це -1,4% за квартал та -1,8% за рік. В цілому, рівень доларизації вкладів населення підвищився на 0,9 в. п. за квартал (або -1 в.п. за рік) та досяг відмітки в 34,1%. На цей тренд вплинуло послаблення курсу гривні.

Попри те, що кошти бізнесу в гривні скоротилися на 8% за квартал, за рік вони зросли на 13,3%. Аналогічна динаміка спостерігається й щодо інвалютних коштів підприємців: в розрізі кварталу маємо -3,4%, в річному періоді +0,3%. При цьому частка гривневих депозитів бізнесу на початку весни становила 22,3%, в інвалюті — 26,5%.

В цілому, рівень доларизації коштів клієнтів виріс на 1,4 в.п. за квартал, але впав на 1,1 в.п. за рік. Наразі цей показник складає 30%. Причина такої динаміки на початку 2026 року: відплив гривні з банківських рахунків підприємців, а також послаблення курсу нацвалюти.

Як бачимо, населення та бізнес поступово збільшують кошти на банківських рахунках у річному вимірі, незважаючи навіть на традиційний сезонний відплив грошей з боку бізнесу, що спостерігається на початку кожного року. Цей тренд говорить про довіру клієнтів до фінансової системи нашої країни.

Зростання коштів клієнтів на рахунках в банках означає, що фінустанови мають достатньо ресурсу для масштабування кредитування та створення доступних продуктів для бізнесу, особливо який працює на прифронтових територіях. Але під час війни банки обирають для заробітку менш ризикові інструменти ніж кредитування. Йдеться про ОВДП та депозитні сертифікати.

На початку 2026 року банківський сектор зміг наростити портфель ОВДП: за квартал +3,5%, за рік +11,3%. А ось обсяг депозитних сертифікатів навпаки скоротився в першому кварталі на 26,1%, однак в річному вимірі виріс на 6,2%. Це означає, що в структурі чистих активів фінсектору частка ОВДП та ДС наразі складає 41% (наприкінці 2025 року — 44%). Для розуміння: на початку 2026 року частка кредитів бізнесу та населення була на рівні 29,1% (раніше — 26,4%).

«Хоча банки поступово нарощують кредитування, фінансові установи все ще фокусуються на інвестиціях в цінні папери, щоб безризиково отримати свої доходи. Цю ситуацію треба докорінно змінювати: якщо бізнес потребує доступних кредитів, фінансовий сектор має закрити цей попит. Адже кредитування — це не тільки фундаментальна підтримка української економіки в умовах війни, а й запорука її розвитку в період післявоєнного відновлення», — підсумував він.

Порівняйте ставки по депозитах в гривні, доларі та євро. Тільки найкращі банківські вклади України

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології