Україна зірвала всі маяки нової програми МВФ у першому кварталі

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Податковий колапс та політична нерішучість

Згідно з меморандумом, до кінця березня Верховна Рада мала ухвалити комплексний пакет податкових змін. Він включав: скасування пільги зі сплати ПДВ для спрощеної системи оподаткування, введення податку на доходи від цифрових платформ, оподаткування всіх поштових посилок, а також законодавче закріплення постійної дії військового збору.

Попри жорсткі дедлайни, Кабінет міністрів лише 30 березня поспіхом схвалив і подав до парламенту три з чотирьох законопроєктів (щодо цифрових платформ, посилок та військового збору). Найбільш проблемний документ — щодо сплати ПДВ для фізичних осіб-підприємців (ФОП) — взагалі залишився на стадії доопрацювання. Оскільки структурні маяки МВФ вимагають не просто розробки, а фактичного ухвалення законів парламентом, ці зобов'язання офіційно вважаються невиконаними. Більше того, 10 березня Верховна Рада вже показово провалила голосування за законопроєкт № 14025 про оподаткування цифрових платформ: ініціатива набрала лише 168 голосів за необхідного мінімуму у 226.

Окремою перешкодою став законопроєкт про ПДВ. За початковим планом Міністерства фінансів, обов'язкова реєстрація платником ПДВ для спрощенців мала б діяти для бізнесу з річним доходом понад 1 млн грн (із 1 січня 2027 року). Проте після жорсткої критики з боку підприємців та успішної електронної петиції уряд відступив і підняв цей поріг до 4 млн грн. Наразі оновлений документ так і не був внесений до сесійної зали.

Кадровий параліч: митниця та держбанки

Україна також зірвала терміни щодо ключових інституційних змін. Ще до кінця лютого уряд мав посилити процедуру номінації членів наглядових рад державних банків, чого зроблено не було.

Другий кадровий провал стосується призначення нового очільника Державної митної служби (ДМС) за результатами прозорого конкурсу, дедлайн якого сплив у березні. За словами голови конкурсної комісії Куньйо Мікурії, фіналістів уже визначено: за результатами голосування комісія подала до Міністерства фінансів кандидатури Руслана Даменцова та Ореста Мандзія. Тепер Мінфін зобов'язаний внести пропозицію щодо одного з кандидатів на розгляд уряду.

Ігнорований меморандум: що ще не зробив уряд

Окрім жорстких структурних маяків, уряд проігнорував цілу низку інших поточних зобов'язань перед кредиторами. Серед переліку невиконаного:

• Затвердження ключових показників ефективності (КРІ) для майбутнього голови Митниці (дедлайн був до кінця лютого 2026 року).
• Подання законопроєкту про зміни в управлінні Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) — дедлайн до кінця березня.
• Оприлюднення Мінфіном звіту про стан реалізації Національної стратегії доходів (документ відсутній на сайті відомства станом на кінець березня).
• Подання законів про сек'юритизацію та іпотечні облігації, а також про впровадження вертикально інтегрованої інфраструктури ринків (мали схвалити ще в лютому).
• Заповнення вакантних посад у Раді Національного банку України.
• Призначення міжнародно визнаного фінансового радника для підготовки до приватизації «Сенс Банку» та «Укргазбанку» (дедлайн — кінець березня).
• Уряд так і не скасував свою постанову щодо відновлення незалежної оцінки наглядових рад.
• Не подано документ для інтеграції управління публічними інвестиціями у середньострокове бюджетне планування та управління фіскальними ризиками.

Серед позитивних моментів експерти зафіксували лише те, що Кабмін утримався від запровадження нових валютних та імпортних обмежень, а також вчасно затвердив порядок розроблення і моніторингу стратегій для публічних інвестицій.

Параметри нової кредитної програми

Нагадаємо, що 26 лютого 2026 року МВФ затвердив для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) на загальну суму 8,1 млрд доларів. Через затягування війни ця угода замінила попередню програму (відкрито у березні 2023 року на 15,6 млрд доларів), за якою Київ встиг отримати дев'ять траншів на 10,6 млрд доларів. Перший безумовний транш нової програми у розмірі 1,5 млрд доларів вже надійшов до державного бюджету. Проте отримання наступного траншу в розмірі 0,69 млрд доларів залежало саме від успішного виконання податкових та інституційних умов першого кварталу.

Автор:

Редактор стрічки новин, журналіст Ярослав Голобородько

Пише на теми: Макроекономіка. Фінанси. Інвестиції. Фондові та валютні ринки. Крипто. Telegram: @goloborodko_ua