Науковці Національної академії наук України (НАН) та Українського гідрометеорологічного інституту провели дослідження, результати якого опублікував престижний міжнародний журнал Environmental Science and Pollution Research. Це перша у світі комплексна оцінка впливу повномасштабних бойових дій на атмосферу цілої країни, повідомляє НАН на своїй сторінці у Facebook.
Екологічний парадокс війни: як ракетні удари та руйнація промисловості змінили повітря України
► Читайте телеграмм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Ракетні атаки: локальний апокаліпсис
Дослідження, що базується на аналізі тисяч вибухів, зафіксувало критичні стрибки забруднення безпосередньо після обстрілів.
У зонах прильотів ракет та дронів концентрація токсичних речовин зростала на 100−400%. В окремих випадках датчики моніторингу фіксували перевищення норм на понад 1000%.
Найбільшу загрозу для здоров'я становлять не лише продукти вибуху, а й наслідки масштабних пожеж та масове використання дизельних генераторів під час блекаутів.
«Парадокс війни»: чи стало повітря чистішим?
Науковці виявили дивний, на перший погляд, факт: у довгостроковій перспективі загальний рівень діоксиду азоту (NO₂) у великих містах та вздовж лінії фронту знизився на 10−30%. Проте експерти застерігають від екологічного оптимізму.
«Це не „екологічне покращення“. Це прямий наслідок руйнації промислових гігантів, зупинки економіки та скорочення кількості транспорту», — зазначають у НАН.
Чому це дослідження важливе для майбутнього?
Дані, отримані за допомогою супутників Sentinel-5 Precursor та наземних станцій, мають не лише наукову цінність. Вони можуть стати основою для:
- документування екологічних наслідків російської агресії;
- обґрунтування міжнародних компенсацій;
- формування стратегій післявоєнної відбудови та модернізації системи управління якістю повітря.
Коментарі