Скільки в Україні віртуальних карток та в чому секрет їхньої популярності

Пластик домінує, але тенденція змінюється

Ще декілька років тому близько половини українців сприймали банківські картки, як інструмент тимчасового зберігання коштів, перш ніж зняти їх у банкоматі. Принаймні, про це свідчить статистика Нацбанку: у 2019 році 49,7% від загальної суми операцій з використанням карток припадало на зняття готівки, інша половина — це були безготівкові операції.

Зараз ситуація суттєво змінилася. За підсумками третього кварталу цього року, сума безготівкових операцій банківськими картками сягнула 3,4 трлн грн, а це понад 65% від загальної суми карткових операцій. Тобто на зняття готівки припадає лише близько третини операцій.

Змінюється і формат розрахунку банківськими картками. За даними НБУ, на початок жовтня українці здійснили понад 5 млрд розрахунків картками. Із цієї кількості майже 60% припало на розрахунки NFC-гаджетами. Тобто замість того, щоб діставати із гаманця картку, наші співвітчизники частіше прикладали до терміналу смартфон чи розумний годинник.

Стрімко зростає і кількість токенізованих платіжних карток — це як доданий у смартфон «пластик», так і повністю віртуальні картки. Наразі їх кількість сягає 18,6 млн штук, а за рік вона зросла на 13%. Для порівняння: загалом на руках в українців 59 млн активних карток, за рік їх стало більше лише на 0,5%.

Цю тенденцію зі свого досвіду підтверджують і в банках. «За останній рік помітно змінилася поведінка користувачів: дедалі більше клієнтів переходять на віртуальні картки, адже вони оформлюються за хвилину, відразу активуються в смартфоні та не потребують очікування пластику. Фізичні картки залишаються популярними, але, радше, як „класичний“ інструмент для офлайн-покупок та зняття готівки, тоді як віртуальні — дедалі частіше стають першим вибором для щоденних цифрових платежів, онлайн-шопінгу й підписок», — розповів «Мінфіну» керівник напрямку Кредитні картки àбанк Євген Зайченко.

В чому перевага віртуальної картки та коли потрібна фізична

Наразі відкрити віртуальну картку пропонують своїм клієнтам практично всі банки, які активно працюють у масовому сегменті. Оформити таку картку можна як єдину в банку або ж додаткову до фізичної. Для клієнтів такі картки мають низку переваг:

Швидкість відкриття. Навіть в тому випадку, якщо ви не є клієнтом банку, відкрити в ньому рахунок та оформити віртуальну картку зазвичай можна лише за декілька хвилин. Реєстрація в банку відбувається дистанційно через «Дію» чи BankID, а далі оформлення картки — справа декількох кліків. Банків дозволяють дистанційно оформити і фізичну картку, але, аби її отримати, доведеться чекати на пересилку поштою чи самостійно піти до установи.

Вигідні акції та кешбек. Банки, які мають програми кешбеку, пропонують раз на місяць вибрати декілька категорій покупки, в яких клієнти отримуватимуть бонуси. Варіанти таких категорій зазвичай обмежені. Тому, якщо в один місяць клієнт отримує кешбек, наприклад, за придбання одягу, то за розрахунки на АЗС повернення коштів може бути вже не передбачене.

Аби отримувати бонуси за будь-які покупки, можна відкрити картки в низці банків та в кожному вибирати різні категорії кешбеку. З фізичними картками це може бути незручно — доведеться носити стос пластику, а ось віртуальні картки спростять вирішення завдання.

Щоправда, важливо для такого заробітку підбирати картки без плати за обслуговування, бо, інакше, легко «піти в мінус». Для прикладу, відкриття та обслуговування картки «Жовта» в àбанк безкоштовне, а кешбек становить до 20% на вибрані категорії.

Захист коштів. Безпека віртуальної та фізичної картки базується на одних і тих самих банківських стандартах, але віртуальна картка зазвичай дає вищий рівень захисту в реальних сценаріях: її дані не можна сфотографувати чи зчитати, вона відразу токенізується в Apple Pay чи Google Wallet, а сам номер картки не «світиться» під час оплати, — пояснив «Мінфіну» Євген Зайченко.

Крім цього, віртуальні картки часто застосовуються для розрахунків в інтернеті, аби не натрапити на шахраїв чи фішингові схеми. Припустимо, особа хоче розраховуватись карткою на сайті, але не впевнена, чи можна довіряти конкретному магазину. В цьому разі вона переказує необхідну суму на віртуальну картку, на якій зазвичай не тримає коштів. Тому навіть якщо зловмисники спробують скористатись даними картки, вкрасти гроші вони не зможуть — просто через їх відсутність.

За цією ж логікою чимало користувачів використовують резервні віртуальні картки для всіх інтернет-підписок та раз на місяць переказують на них необхідні суми.

Рахунок для заощаджень. Віртуальну картку можна використовувати, як окремий рахунок для накопичення коштів чи зберігання доларів чи євро, адже вони бувають і валютними.

Звісно, для цієї мети може підходити і депозит, але коли необхідно тримати заощадження під рукою та в будь-який момент мати можливість ними скористатися, віртуальна картка виглядає кращим варіантом.

Інфраструктура для віртуальних карток

Активне використання віртуальних карток неможливе без розвитку необхідної для них інфраструктури.

Власне, технологія таких карток виникла ще наприкінці 90-х років минулого століття, але не набула популярності через неможливість зручного застосування. Все змінили смартфони, банківські додатки та платіжні сервіси від Apple та Google. Завдяки цим змінам віртуальні картки стрімко поширюються у всьому світі. За оцінками Juniper research, цього року загальна сума транзакцій віртуальними картками становитиме $5,2 трлн, а до 2029 року сягне $17,4 трлн.

В Україні сприятливі умови для подальшого розвитку цих технологій. Мережа активних pos-терміналів наразі сягає майже 550 тис., що на 10,5% більше, ніж було на початку року, повідомляє Нацбанк. Із них близько 97% підтримують безконтактну оплату. Тобто у всіх цих торгівельних точках можна розраховуватись карткою «у смартфоні», і неважливо, це токенізований пластик, чи повністю віртуальна картка.

Зважаючи на поширення технології Tap to Phone, яка дозволяє перетворити смартфон із модулем NFC на повноцінний платіжний термінал, значно більша ймовірність, що за покупки ви не зможете розрахуватись завдяки чипу чи магнітній стрічці на пластиковій картці, ніж віртуальною у гаджеті.

Зняття готівки теж припинило бути «слабкою ланкою» використання віртуальних карток. Перший банкомат із NFC-модулем з'явився ще у 2016 році, але його встановлення було, радше, елементом рекламної кампанії. Справді активно мережі таких банкоматів почали зростати у 2019 році, а у 2021 році їх загальна кількість вже перевищувала тисячу.

Сьогодні продовжується поступове оновлення банкоматів різних фінустанов, але значно важливіше, що з'явилась широка можливість зняття готівки на касах торгівельних мереж.

Зараз це пропонують всі ключові супермаркети, мережі АЗС, аптек, магазинів побутової техніки. Максимальна сума, яку можна зняти таким чином, сягає 6 тис. грн, хоча може відрізнятися у різних мережах. Комісія зазвичай така ж, яку встановлює банк за зняття готівки в банкоматах, але можливі й відмінності, тому цей момент теж краще уточнити в конкретному місці.

Можна очікувати на подальше зростання використання віртуальних карток в Україні. Та попри всі їхні переваги, експерти не радять повністю відмовлятися від «пластику».

За словами Євгена Зайченка, фізична картка залишається корисною тоді, коли клієнт регулярно знімає готівку, часто подорожує та може стикатися з торговими точками без підтримки NFC. Також фізична картка виконує роль резервного джерела доступу до рахунку, наприклад, у разі розрядженого телефона чи відсутності інтернету.

«Натомість, якщо людина переважно платить смартфоном, не користується банкоматами, робить більшість покупок онлайн і має стабільний доступ до мобільного застосунку, то додатковий пластик їй фактично не потрібен», — констатує Євген Зайченко.

Автор:

Журналіст Олексій Писарев

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка