Україна виходить у лідери з виробництва дронів: чому їх не вистачає на передовій

Україна виграє війну стартапів

Безпілотники швидко стали критично важливим компонентом сучасної війни, виконуючи безліч завдань: спостереження, логістична підтримка, встановлення мін і завдання смертельних ударів по солдатах, танках, об'єктах інфраструктури та кораблях противника, пише Джон Торнхілл, редактор відділу інновацій у Financial Times.

Зокрема , за даними головнокомандувача ЗСУ, генерала Олександра Сирського, у 2025 році завдяки далекобійним ударам по промисловому комплексу ворога українські захисники завдали окупантам сукупної шкоди на суму понад $10 млрд. Йдеться про бойову роботу, яку сили безпілотних систем ЗСУ у взаємодії з іншими складовими Сил оборони провели протягом січня-травня. Співвідношення між українськими витратами на такі операції та наслідками для загарбників становить приблизно 1 до 15, що, на думку головнокомандувача, «є доказом ефективності такого інструменту стримування як економічних, так і військових здібностей рф».

Наша країна змогла швидко масштабувати свої виробничі потужності як для розвідувальних, так і для ударних дронів. За даними військового радника Міністерства цифрової трансформації Георгія Цхакая, які наводить Джон Торнхілл, із 2022 року кількість українських виробників безпілотників зросла з чотирьох до понад 500 із потужністю виробництва 5 млн одиниць на рік. «При достатньому фінансуванні ця цифра може зрости до 10 мільйонів», — вважає Цхакая.

«Дрони різних типів стрімко розвиваються технологічно, а підрозділи, які займаються їх бойовим застосуванням, відповідно, — і технологічно, і тактично», — пише головний сержант взводу безпілотників Олександр Солонько.

Українські FPV-дрони швидко еволюціонували, включаючи розширені можливості дальності (Backfire), можливості нічного бачення (Булава) та критично важливі волоконно-оптичні системи управління для забезпечення оперативної ефективності в умовах щільної радіоелектронної боротьби.

Україна активно займалася розробкою дронів із машинним баченням. Помітним досягненням стало перше використання нового керованого ШІ «материнського дрону» (GOGOL-M) на передовій лінії наприкінці травня 2025 року.

Також наші винахідники розробили гібрид дрону та крилатої ракети, здатного розвивати швидкість до 700 кілометрів на годину, а коштує такий дрон менше ніж $200 тис., що значно менше, ніж ракети. Цей проєкт був названий «Пекло».

Що робить рф

Противник також не стоїть на місці: росія активно розвиває власні безпілотні системи. Наприклад, окупанти також почали використовувати дрони зі штучним інтелектом.

Під час однієї з атак на Київ росіяни, ймовірно, вперше застосували новий реактивний дрон — серед уламків знайшли двигун та компоненти, схожі на іранські Shahed-136. Експерти припускають, що це модифікований Shahed-238, або російський аналог, створений за іранською технологією.

За даними ГУР, виробництво безпілотників у росії зросло вп'ятеро: зараз країна-агресор випускає 2,7 тис. шахедів на місяць, тоді як у серпні 2024-го цей показник становив лише 500 одиниць.

Крім того, як вказує Джон Торнхілл, росія має велику промислову базу, легкий доступ до китайських комплектуючих та значні можливості у сфері радіоелектронної боротьби, що дозволяє ефективно глушити дрони супротивника.

Ситуація з дронами на передовій: нашим військовим не вистачає техніки

На тлі російського нарощування виробництва в Україні спостерігається криза у забезпеченні безпілотниками. Це підтверджують виробники БПЛА.

«2024 рік дав спроможність багатьом компаніям збільшити свої виробничі потужності в рази, але цього року ми бачимо, що кількість замовлень від держави зменшилась, що може призвести до скорочення виробництва», — розповіли «Мінфіну» у компанії DEVIRO, що спеціалізується на розробці БПЛА та програмного забезпечення для них.

Представники компанії пов'язують це з браком фінансування, і зазначають, що зниження держзамовлень бачать не лише вони, а й інші виробники дронів.

Все це виливається у нестачу такої техніки на фронті. Наприклад, командир 3-ї штурмової бригади Андрій Білецький у травні заявив, що за три місяці підрозділ не отримував жодного безпілотника. Після цього ситуація покращилася, але системна проблема залишається.

У ЗСУ працює близько 500 підрозділів БПЛА. За стандартною моделлю 30/30/30, вони отримують лише третину дронів від Міноборони, решта — за рахунок власних закупівель або від волонтерів. Цієї весни держава скоротила постачання, хоча щомісячна потреба одного підрозділу досягає 2 200−2 500 дронів. Особливо гостро постає проблема нестачі оптико-волоконних дронів та боєприпасів.

Крім цього, до постачання самих дронів додається інше питання — забезпечення підрозділів супутнім обладнанням. Наразі армія відчуває нестачу таких поставок. Через це підрозділам доводиться збирати дрони із доступних запчастин самостійно.

Є підрозділи, що мають масштабні майстерні, які можуть самостійно працювати над різними комплексними передовими рішеннями, але розвиток цей нерівномірний.

Існує ще одна проблема — нові дрони, які постачають держава або волонтери, також доводиться переробляти.

«Загалом усі FPV, що до нас надходять, потребують адаптації. Насамперед, що ми робимо з отриманими дронами — це перепрограмування і, відповідно, переобладнання антен під потрібні нам частоти», — розповів «Мінфіну» військовий з лінії фронту.

Звичайно, є виробники, які постачають вже адаптованіші рішення. Проте навіть на дронах із адаптованими частотами все одно майже неможливо літати «з коробки», пояснює він. Такі апарати також доводиться переробляти.

Марія Берлінська, керівник Центру підтримки аеророзвідки, вважає, що проблема виникла через реорганізацію Агентства оборонних закупівель.

«Те, що зараз не вистачає FPV-дронів, вони не постачаються з боку держави — це результат реорганізації всередині Агентства», — каже вона.

Джерело BBC Україна серед виробників підтверджує, що станом на травень Агентство законтрактувало лише 20% їх виробничих потужностей. Причини — брак коштів та прагнення закуповувати дешевші, але не завжди якісні дрони.

Офіційно влада заявляє про нарощування виробництва дронів — до 10 млн на рік. У DronеUA повідомляють, що торік українські виробники виробили близько 5 млн безпілотників, із яких держава закупила лише третину.

«Цього року в публічній комунікації ми бачимо заяви про закупівлю понад 5 млн дронів, що означає, що екосистема має виробити не менше 10−15 млн», — сказав Мінфіну співзасновник DronеUA Валерій Яковенко.

Він також повідомив, що зараз відбувається деяке збільшення держзакупівель — як централізованих, так і за запитами окремих підрозділів.

Чи допоможуть податкові стимули

Одним із варіантів вирішення проблеми держава бачить податкові стимули. Нещодавно Президент Володимир Зеленський підписав закон, що скасовує мито на оптоволокно для дронів та ПДВ на товари для оборони.

Проте виробники кажуть, що це не вплине на обсяги виробництва. Валерій Яковенко також зазначив, що скасування податків — це лише короткостроковий стимул.

«Набагато важливіше стимулювати виробництво компонентів українськими бізнесами. У цьому випадку, зняття оподаткування може навіть нашкодити, оскільки матеріали для власного виробництва оподатковуються максимально», — вважає він.

Проблема нестачі дронів на фронті залишається гострою, і держава поки що не може її вирішити, тому виробники шукають рішення самостійно.

Якщо у держави не вистачає коштів на закупівлю дронів, тут можуть допомогти західні партнери.

«Ми сподіваємось, що найближчим часом українські компанії отримають такі замовлення. Наші західні партнери виявляють інтерес і сподіваємось що найближчим часом ситуація зміниться на краще», — повідомили «Мінфіну» в компанії DEVIRO.

Автор:

Редактор стрічки новин, журналіст Ярослав Голобородько

Пише на теми: макроекономіка, фінанси, банки, інвестиції, фондові та валютні ринки, криптовалюта