Кількість незаконних дій з платіжними картками у 2023 році, за якими завдані збитки зросла на чверть

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Суми збитків

Сума збитків надавачів платіжних послуг, торговців, клієнтів від незаконних дій з платіжними картками за минулий рік становила майже 833 млн гривень. Це на 73% більше, ніж у 2022 році.

Середня сума однієї незаконної операції минулого року становила 3 065 гривень, що на 39% більше, ніж у 2022 році (у 2022 році - 2 200 гривень).

Водночас за 2023 рік на 13% зросла кількість активних карток, що свідчить про активніше використання платіжних карток для проведення операцій.

Найрозповсюдженіші сценарії платіжного шахрайства

Шахрайство з платіжними картками торік найчастіше відбувалося через мережу Інтернет — 83% від загальної кількості випадків. Водночас лише 17% - через фізичні пристрої (торговельна мережа, банкомати, пристрої самообслуговування).

Середня сума однієї незаконної операції в мережі Інтернет у 2023 році зросла на 31% та становила 3 150 гривень (у 2022 році - 2 408 гривень).

Переважна більшість шахрайських випадків спричинена розголошенням особистих даних клієнтами. А саме 80% суми всіх збитків у 2023 році припало на соціальну інженерію (у 2022 році цей показник був 53%).

Сценарії платіжного шахрайства

• розсилання шахраями фейкових повідомлень про можливість отримання допомоги від держави, соціальних фондів — клієнти переходять за посиланням та зазначають вразливі дані, за допомогою яких шахраї привласнюють їхні кошти;

• виготовлення дубліката SIM-карти, зокрема електронної SIM-карти, фінансового номера телефону клієнта внаслідок виманювання кодів доступу до застосунків мобільних операторів зв’язку. Надалі за допомогою фінансового номера зловмисники здійснюють шахрайські дії для отримання доступу до мобільного банкінгу з метою викрадення грошей з рахунків, придбання товарів або ж спроби взяти онлайн-кредити;

• дзвінок від осіб, які видають себе за працівників служби безпеки банку, Національного банку України або інших установ, щоб отримати реквізити платіжної картки, спонукати до здійснення операції (наприклад, щоб уникнути нібито блокування рахунків), отримання одноразових паролів із смс-повідомлень тощо. Подібне розголошення даних клієнтів призводить до їхніх фінансових втрат;

• поширення повідомлень у меседжерах, соціальних мережах про можливості отримання додаткового прибутку за виконання певних завдань у соціальних мережах чи в Інтернеті з метою спонукання клієнта до здійснення певних покупок, переказу коштів на користь шахраїв.

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології