З торгівлі та держуправління у психологи та медсестри: як війна змінила ринок праці

Починаючи з 2023 року, ситуація на ринку праці поступово стабілізувалася і бізнес наразі відчуває потребу в працівниках, що фіксують і сайти з пошуку роботи, і ми в Державній службі зайнятості.

Нині кількість актуальних вакансій ресурсу Служби щоденно становить майже 50 тис. одиниць, що майже вдвічі більше, ніж торік.

Така тенденція прослідковується і на Єдиному порталі вакансій, де об'єднані пропозиції роботи не лише Служби, а й таких ресурсів, як: Work.ua, robota.ua, novarobota.ua, PidBir, grc.ua та ua.jooble.org. Якщо наприкінці минулого року там було 200 тис. пропозицій роботи, то на сьогодні це майже 230 тис. вакансій.

Кого шукають роботодавці та що пропонують

За останні два роки структура вакансій майже не змінилася, зокрема, багато представлено вакансій для представників таких професій, як: продавець, водій, бухгалтер, кухар, вантажник, лікар, швачка, вчитель, електрик, вихователь, фармацевт, автослюсар, токар, психолог.

Цих вакансій завжди було багато. Також є запит на будівельників, і він зростатиме. І тут питання в тому, що на сьогодні ми не маємо такої кількості чоловіків на обліку, яка необхідна в будівельній галузі. Тобто наразі відчуватиметься справді брак кадрів у цій сфері.

Серед шукачів роботи, які звертаються за послугами до Служби зайнятості, найбільше колишніх працівників сфери торгівлі, на другому місці люди, які працювали в державному управлінні, а далі йде сільське господарство та переробна промисловість.

Середня заробітна плата вакансій Єдиного порталу становить 19 тис. грн. Однак, є пропозиції для швачок із зарплатою 45 тис. грн, для водіїв — 50 тис. грн.

До 2022 року на ринку праці була недостатня кількість робочих місць, проте сьогодні основними проблемами є професійно-кваліфікаційний дисбаланс, брак кваліфікованих кадрів.

У розрізі регіонів ситуація ще загрозливіша. Адже велика кількість людей виїхала за кордон, багато внутрішньо переміщених громадян, мобілізація. Найбільше вакансій зараз у великих областях: Дніпропетровській, Київській, Харківській, Львівській та в Києві.

Читайте також: Експати та роботи: як українські роботодавці закривають дефіцит кадрів

Як змінюються ті, хто в пошуку роботи

Дуже збільшився попит на перенавчання, і ми бачимо мотивацію людей до перенавчання.

Тут варто зазначити, що наразі ми робимо акцент на індивідуальному обслуговуванні кожної людини і кожного роботодавця. Тому нам справді є, що запропонувати людям у різних життєвих обставинах: учасникам бойових дій, внутрішньо переміщеним громадянам, людям із інвалідністю, роботодавцям. І йдеться не про виплату, а саме про перенавчання.

Наразі в портфелі Служби декілька пакетів послуг із перенавчання.

Перший — це навчання зареєстрованих безробітних, яке організовують на замовлення роботодавця, або якщо у людини є бажання розпочати власний бізнес.

Наша головна мета — це не навчання заради навчання, а конкретне замовлення роботодавця і бажання людини бути працевлаштованою. Таке навчання можливе і у навчальних закладах, і безпосередньо у роботодавця, що значно прискорює адаптацію людини до умов підприємства.

Другий пакет — це «Ваучер для навчання», тобто програма навчання для людей, які не зареєстровані в центрі зайнятості, як безробітні: люди, старші 45 років; внутрішньо переміщені особи; учасники бойових дій; люди з інвалідністю; люди, щодо яких установлено факт позбавлення волі внаслідок збройної агресії проти України без обмеження віку.

Справді, ця програма справила фурор, у хорошому сенсі цього слова. Наприклад, у 2019−2021 роках ми максимум видавали 1 тис. ваучерів на всю країну за рік. Минулого року ми видали понад 18 тис. ваучерів. Цьогоріч план 20 тис. ваучерів, але я думаю, що ми його перевиконаємо, тому що вже на сьогодні видано понад 4 тис. ваучерів.

Серед популярних професій і спеціальностей, які обирають люди для перенавчання, на першому місці психологія, далі йдуть медсестринство, трактористи, електрогазозварювальники, швачки та кухарі.

Крім того, для підготовки та перепідготовки учасників бойових дій та людей, які отримали інвалідність унаслідок війни, реалізують експериментальний проєкт із навчання в закладах освіти Служби зайнятості, з яких наразі повноцінно діють вісім: у Рівному, Одесі, Дніпрі, Харкові, Львові, Полтаві, Сумах та Івано-Франківську.