Банківський сервіс для ФОПів: як змінилися тарифи та інші умови обслуговування

ФОП активізувалися: за якими послугами вони йдуть до банку

Найскладнішим періодом для нашого бізнесу стали березень-квітень 2022 року — перші місяці повномасштабного вторгнення країни-терориста. Власне, як і для всіх українських громадян. Проте, фінансисти зазначають, що приватні підприємці порівняно швидко адаптувалися до військових умов.

«У січні-лютому 2022 року ми залучили майже 1000 нових клієнтів, із лютого до травня був значний спад. А з травня 2022 року залучення клієнтів почало зростати, оскільки підприємці почали приходити до тями і пристосовуватися до подій, що відбуваються», — повідомив «Мінфіну» начальник центру управління продуктовими та сервісними рішеннями для клієнтських сегментів департаменту маркетингу Ukrsibbank BNP Paribas Group Валерій Водотика.

Ще активнішим, судячи з динаміки відкриття рахунків, приватний бізнес став цього року. Тим паче, що й самі банкіри почали підлаштовуватися під нові реалії.

Він уточнив, що значна частина ФОПів була пов'язана з торгівлею та сферою послуг, а також із IT-сектором.

Згідно з дослідженням компанії CBR, активні користувачі банківських послуг — фізичні особи-підприємці — розподілені за секторами так:

• 28% — торгівля, де еквайринг є найзатребуванішим;
• 21% — послуги, найбільший попит на торговельний та інтернет-еквайринг, платіжні послуги;
• 15% — IT, активно користуються валютообмінними операціями;
• 12% — виробництво, великий запит на фінансування капітальних інвестицій;
• 11% — транспорт, користується профільними пропозиціями, на кшталт паливних карток;
• 10% — агробізнес, який цікавить фінансування агроцикла;
• 3% — інші галузі.

Державна податкова служба повідомила, що на 1 червня 2023 року в Україні було зареєстровано 2,1 млн ФОПів. Із початку цього року з'явилось 32,5 тис. нових бізнесів. За даними ДПС, динаміка відкриття приватного бізнесу виглядає так:

• на 01.06.2023 року — 2 008,2 тис.;
• 2022 рік — 1 975,7 тис.;
• 2021 рік — 1 974,4 тис.;
• 2020 рік — 1 901,2 тис.;
• 2019 рік — 1 885,9 тис.

Левова частка (1,5 млн ФОПів) обирала спрощену систему оподаткування:

• І група — 204,4 тис. (13,5%);
• ІІ група — 564,1 тис. (37,2%);
• ІІІ група — 748,1 тис. (49,3%).

«Реалії, в яких ми всі працювали, були такими: з початку війни частина підприємців виїхали за кордон і припинили свою діяльність в Україні, а іншим потрібен був час, щоб адаптуватися. Проте, вже у червні 2023 року в Україні зареєстровано рекордну кількість підприємців», — прокоментував «Мінфіну» динаміку директор Proximity бізнесу та мережі Креді Агріколь Банку Олександр Куркін.

Фінансисти вважають, що в Україні поступово відбувається легалізація малого бізнесу, у тому числі під тиском влади.

«По-перше, впливають зміни у законодавстві та постійні новини про перевірки, штрафи, обов'язкове РРО та можливість прийому картки. По-друге, підприємці поступово приходять до думки, що для підтримки України необхідно реєструвати ФОП та сплачувати податки, оскільки це є неминучим», — вважає Валерій Водотика.

У банках розповідають, що бізнес почав активніше запитувати послугу зі встановлення POS-терміналів для прийому клієнтських платежів, на еквайринг.

Чому ФОПам закривають рахунки

Водночас, фінансисти визнали, що не лише активно відкривають бізнесу нові рахунки, а й закривають їх. У системних банках ці закриття є особливо помітними.

Наприклад, член правління Приватбанку з питань малого та середнього бізнесу Євген Заіграєв повідомив «Мінфіну» про закриття рахунків 78,3 тис. ФОПами з власної ініціативи:

• 2022 рік — 48,4 тис.;
• перше півріччя 2023-го — 29,9 тис.

Він запевняє, що найчастіше це відбувалося через припинення діяльності бізнесу. Випадки, коли підприємці йдуть через незадовільний сервіс банку (обслуговування чи тарифи), в окрему статистику не зводяться. Однак, у Приваті визнають, що ще 38,9 тис. ФОПам рахунки були закриті примусово, що, напевно, багатьом не сподобалося.

«Додатково Приватбанк закриває рахунки і за власною ініціативою: як клієнтам, які мають неактивні рахунки протягом тривалого часу (від 3-х років), так і клієнтам, які ведуть діяльність, що не відповідає вимогам фінансового моніторингу. Основні порушення у діяльності ФОП пов'язані з недотриманням вимог банківського фінансового моніторингу щодо максимальної прозорості фінансових операцій, що здійснюються, у тому числі, «на користь третіх осіб», — сказав Заіграєв.

Динаміка збігається зі скаргами, які клієнти часто залишають на сайті «Мінфін». Підприємці звинувачують фінансистів у примусовому закритті рахунків в односторонньому порядку без попередження. А консультанти держбанку, зазвичай, пояснюють свої дії порушеннями клієнтів у сфері фінансового моніторингу, вимоги щодо якого в Україні були значно посилені Нацбанком із травня 2020 року (ухвалою НБУ № 65) після ухвалення нового профільного закону (№ 361-IX). Головною ж практичною проблемою фінмоніторингу є те, що банк найчастіше не пояснює клієнту, що саме той порушив, та діє в односторонньому порядку.

При цьому в держбанку намагаються не втрачати темпу: закривши за півтора роки рахунки 117,2 тис. підприємців, банк зміг залучити на обслуговування 199,8 тис. інших ФОПів. Наразі Приватбанк обслуговує найбільше фізосіб-підприємців, зберігаючи поки що позитивну динаміку:

• 1 січня 2022 року — 877,6 тис.;
• 1 січня 2023 року — 922,6 тис.;
• 1 липня 2023 року — 962,2 тис.

«Мінфін» слідкуватиме за цим темпом, а також за подальшою реакцією клієнтів на обслуговування фінансистів та ціни на їхні послуги.

«З червня 2023 року Приватбанком відкориговано тарифи, відповідно до ринкових рівнів за деякими діючими „тарифними пакетами“ щодо плати за обслуговування, плати за платежі (синхронізація з переглянутими раніше тарифами СЕП НБУ) та плати за валютообмінні операції», — сказав нам Євген Заіграєв із Приватбанку.

Послуги ФОП, зазвичай, надають у рамках пакетів, у Приватбанку їх чотири:

1. Старт: із липня 2023 року тариф був підвищений зі 125 грн/міс. до 150 грн/міс., із комісією за зовнішні платежі 5 грн (+10 грн за платежі на суму від 100 тис. грн) та комісією за валютообмін 0,2%,
2. Комфорт: тариф 250 грн/міс. (не змінювався), з комісією за зовнішні платежі 3 грн. (+10 грн. за платежі на суму від 100 тис. грн.) та комісією за валютообмін 0,15%;
3. Про: тариф 500 грн/міс. (не змінювався), з комісією за зовнішні платежі 1 грн (+10 грн за платежі у розмірі від 100 тис. грн) та комісією за валютообмін 0,1%;
4. ІТ-експерт: тариф 50 грн/міс., обнулюється при оборотах за бізнес-карткою від 5 тис. грн/міс. (не змінювався).

Нові тарифи та застереження

Втім, далеко не всі банки роблять ставку на велику кількість пакетів із суттєвою різницею у ціні. Дедалі частіше тарифи намагаються уніфікувати.

Багато банків також переглядали ціни, і на якийсь час (на початку повномасштабного вторгнення) скасовували окремі комісії. Хоча підвищення тарифів теж відбувалося.

«У лютому 2023 року було відключено прив'язку до регіону відкриття та обслуговування рахунку та встановлено загальні тарифи для всієї України, тому для частини клієнтів комісія була збільшена на 20%, що відповідає ринковим умовам», — запевнив Валерій Водотика з Ukrsibbank BNP Paribas Group.

А начальник відділу розробки продуктів, інноваційного та digital-розвитку АТ «Кредобанк» Богдана Гануляк повідомила про підвищення тарифу за основним пакетом для ФОП із 120 грн/міс. до 165 грн/міс., а також збільшення валютної комісії.

«У період 2022 та 2023 років Кредобанк не змінював плату за стандартні банківські послуги, за винятком комісії за купівлю/продаж валюти. Отже, для ФОП, що обслуговуються на базовому пакеті Start ФОП, комісія за купівлю/продаж валюти зросла до 0,3% у діапазонах, де вона становила менше 0,3%», — уточнила Гануляк.

Нові технології через смартфон

Більшість банків головним технологічним проривом при обслуговуванні ФОПів вважають можливість віддаленого відкриття рахунків, багато хто активно розвиває свої інтернет-банкінги та мобільні додатки.

«Цього року ми вже запровадили випуск віртуальної корпоративної картки для ФОП та уможливили онлайн-подачу заявки на встановлення POS-терміналів», — розповів, наприклад, начальник управління розвитку кредитного бізнесу ПУМБ Віктор Харковець.

Деякі банки запустили додатки, які дозволяють підприємцям приймати карткові платежі через смартфон. Що дуже затребувано у торгівлі, оскільки дозволяє приватним підприємцям заощаджувати на дорожчих класичних POS-терміналах.

При цьому фінансисти обіцяють не підвищувати торговцям тарифи на еквайринг, щоб зберігати привабливість цього сервісу.

Автор:

Фінансовий журналіст Лисенко Олена