Банківська система країни залишається стійкою. Проте, десятий місяць війни накладає свій відбиток. Що очікує фінансистів та їхніх клієнтів у грудні: чи «прощатимуть» позичальникам кредити, чи варто чекати на підвищення ставок за депозитами та дохідності за військовими облігаціями, які продають банки, а також за скільки і як фінансисти продаватимуть валюту в останній місяць військового року, — розповість «Мінфін».
7 грудня 2022, 7:20
Що запропонують банки у грудні: ціни на кредити, депозити, облігації та інший сервіс
Непрацюючі кредити: як цьому дають раду банки
Під час військового стану НБУ дав достатньо послаблень своїм підопічним щодо дотримання нормативів. Вони розраховуються так само, як це робилося і до війни, але поки що за їх порушення банкірів не штрафують, хоча тут ключове слово «поки що».
Наприкінці року однією з головних проблем фінансистів буде доформування значних резервів. Оскільки через руйнування та тимчасову окупацію значної частини промислово розвинених, і відповідно, кредитомістких районів на сході країни, у кредитному портфелі банків стрімко зростає частка NPL (непрацюючих кредитів).
Не формувати резервів банкіри не можуть, відповідно, це негайно «битиме» по прибутковості фінустанов та капіталу.
За даними Нацбанку, частка непрацюючих кредитів у банківському секторі на 1 жовтня становила 33,6%, а загальний обсяг непрацюючих кредитів у третьому кварталі зріс відразу на 59,6 млрд гривень. І поки що на покращення ситуації розраховувати не доводиться.
Тому у грудні не менше 20−25 фінустанов зіткнуться з проблемами виконання вимог щодо капіталу та необхідністю списання частини проблемної заборгованості. Чекати на значні показники прибутковості банківської системи цього року не доводиться, основна частина прибутку «з'їдатиметься» формуванням та списанням резервів під кредитні операції.
Держбанки та банки-іноземці перебуватимуть у кращому становищі, а от невеликим фінустановам прийдеться несолодко. Щоб розуміти реальний масштаб проблеми, Нацбанк і має намір провести стрес-тестування фінустанов найближчим часом.
Платоспроможні українські банки за січень-жовтень 2022 року отримали 11 млрд грн чистого прибутку, порівнюючи з 58,4 млрд грн за аналогічний період 2021 року. За рахунок необхідності доформування резервів, найімовірніше, загальний прибуток банківської системи загалом за рік становитиме від 8,3 до 14 млрд гривень, а грудень буде одним із основних періодів в частині доформування резервів.
Як і кому пробачать борги
Основний прибуток у системі сформує Приват, інші держбанки та найбільші «дочки» іноземців опиняться, у кращому разі, в «середнячках». Дрібні фінустанови здебільшого покажуть або низьку прибутковість — у межах до 2−3 млн гривень, або взагалі будуть збитковими.
За вирішення цієї проблеми взялися законодавці. 1 грудня Верховна Рада ухвалила загалом законопроєкт (№ 7441−1) про списання кредитів на житло та авто, яке було пошкоджене або зруйноване під час війни.
Виплати за кредитами на рухоме та нерухоме майно будуть припинені, якщо предмет застави знаходиться на тимчасово окупованій території, у зоні активних бойових дій або його знищено. Повністю списаними будуть іпотечні кредити, заставою під які виявилося знищене житло.
Але для цього має бути виконано декілька умов: таке житло мало бути єдиним місцем проживання позичальника, а сам він до війни акуратно обслуговував кредит. І, звісно, виконання всіх цих умов доведеться підтвердити документально.
Саме тому розраховувати на повне списання всіх боргів позичальникам-фізособам не варто. Як показує практика минулих подібних рішень, їм доведеться довго побігати, збираючи гори документів, щоб довести банкірам факт остаточної втрати майна. Більшість позичальників все ж таки підпаде не під повне «прощення», а під реструктуризацію на різного виду пільгових умовах, із дисконтами та списанням частини заборгованості, але все ж таки реструктуризацію.
При списанні боргів дещо простіше і, водночас, складніше буде найбільшим підприємствам металургії, енергетики та промисловості. Саме за ними, через об'єктивні військові причини, зараз в абсолютних сумах найбільші обсяги збитків та проблемної заборгованості. Це призведе до того, що стіси документів для закриття цих кредитів їм також доведеться збирати, але й увага до них із боку банкірів буде більшою.
Адже й банкіри будуть дуже зацікавлені максимально зменшити суми таких проблемних кредитів у своїх портфелях, щоб надалі не підпадати під пресинг Нацбанку.
Як кредитуватимуть і на чому зароблятимуть
Значного приросту кредитного портфеля у грудні теж не варто очікувати. Здебільшого, він буде забезпечений тільки за рахунок різних урядових програм формату «5−7−9». В умовах підвищених ризиків не буде й активного кредитування реального сектора. Основні доходи фінансисти отримуватимуть від:
- розміщення коштів у депозитні сертифікати Нацбанку;
- торгівлі валютою та валютної переоцінки;
- погашених облігацій;
- комісійних за надані послуги.
Відсоткові доходи за кредитами поки що залишаться важливою статтею в балансі банків. Але в умовах просідання працюючого кредитного портфеля їхня питома вага у загальній структурі отриманих «живих» (не плутати з «нарахованими») доходів банків у грудні дещо знизиться.
Ставки за кредитними продуктами банків особливих змін не зазнають і збережуться на рівні листопада. Але за рахунок приросту кредитування за урядовими програмами (як правило, під ставки нижчі за ринкові), загальна статистика Нацбанку покаже незначне зниження вартості гривневих позик.
Обсяги вкладень у депозитні сертифікати під 23% річних продовжать зростати і їхня частка в отриманих доходах збільшуватиметься. Обсяги вкладень у депсертифікати вже наприкінці листопада знову побили рекорди, перевищивши 380 млрд гривень.
За валютою значну частку в доходах банків забезпечить нехитра операція викупу ВКВ на власну валютну позицію у експортерів у межах коридору Нацбанку за доларом від 36,57 до 36,93 гривень і чинних на момент міжбанківських котирувань за євро, а потім її перепродаж населенню з маржею до 3,5−4,5 гривні через каси банків.
Читайте також: Голова НБУ озвучив позицію щодо повернення до плаваючого курсу
І хоча обсяги операцій з валютообміну в банках дещо знизилися, за рахунок великої маржі між купівлею та продажем, це забезпечить банкам гарний «живий» прибуток.
Операції фізосіб із купівлі/продажу іноземної валюти
Особливо в тих регіонах, де через відключення світла банківські відділення залишаться монополістами на цьому ринку, потіснивши обмінники фінкомпаній. Адже ті не завжди мають доступ до резервних ліній живлення, а генератори не завжди себе окупають.
Ралі за парою євро/долар у середині грудня на фоні рішень ФРС США та ЄЦБ за відсотковими ставками лише додадуть обсяги доходів банківської системи за цією статтею та збережуть за євро статус головного спекулятивного інструменту на валютному ринку.
Торгівля та доходи за облігаціями також забезпечать банкам значні заробітки. Станом
Але доки Мінфін не зробить привабливішою дохідність за облігаціями, що знову розміщуються (зараз у гривні до 19,25% річних, у доларі — до 4,5% річних і в євро — до 2,5%), або Нацбанк не знизить дохідність за депозитними сертифікатами, особливого приросту портфеля облігацій банки у грудні не зроблять. Розміщення у депсертифікати їм буде цікавішим.
Скільки залишиться банківських відділень
Станом на 1 жовтня 2022 року в Україні налічувалося 5516 діючих структурних підрозділів банків. Із початку року їхня кількість скоротилася на 1169, або на 17,5%. Блекаут лише посилить ситуацію.
Це дуже добре демонструє статистика щодо працюючих банкоматів. В Україні після ракетних ударів, за даними НБУ, працюють близько 3800 банкоматів. Хоча у серпні їхня кількість становила 28,2 тис., більша частина яких належала державному Приватбанку.
Тому в умовах війни, клієнтам, особливо в прифронтових районах, сильно обирати в частині банківських продуктів не доводиться.
Основна частина бізнесу та громадян зараз проводять переважно лише клієнтські та карткові платежі, знімають готівку у банкоматах та періодично змінюють готівкову валюту. Причому, часто клієнти-фізособи та компанії проводять максимум операцій через клієнт-банк та мобільні додатки, щоб не наражати себе на ризик при обстрілах.
В умовах руйнувань енергетичної інфраструктури для них на перше місце виходить можливість відділень фізично проводити подібні операції, та забезпечення їх електрикою, опаленням та зв'язком.
Тому, навіть з урахуванням деокупації частини територій України, кількість відділень банків у грудні продовжить скорочуватися і, за моїми розрахунками, зменшиться ще на 100−250. При цьому банківська система залишиться ліквідною і продовжить працювати навіть за умов повного блекауту. Нацбанк та банки говорять про гарантовану роботу в цьому випадку чергових мінімум 1000 відділень.
Читайте також: Пункти незламності з відділень банків: хто з фінансистів готовий це зробити
У західних регіонах, відносно далеких від постійних обстрілів і з більш-менш налагодженою енергетичною логістикою, конкуренція буде вищою. У Києві, великих містах центральної, східної та південної частини країни ключовим фактором залишиться саме безперебійність роботи діючих відділень за платежами, а також забезпеченість кас готівкою та валютою під видачі депозитів.
Особливо 3-місячних валютних, які останнім часом населення активно використовує для купівлі ВКВ за привабливішим курсом. Саме ці депозити за фактом забезпечили у листопаді покращення статистики структури термінових вкладів населення та поновлення зростання вперше з початку війни.
Хто підвищуватиме дохідність депозитів
Така сама тенденція збережеться й у грудні. Громадяни протестували продукт тримісячних депозитів. І, за позитивного досвіду, продовжать ним користуватися далі. Це створить додаткове підстрахування гривні на валютному ринку і знижуватиме тиск на курс нацвалюти.
Водночас, розміщення значних коштів у валюті на тримісячні депозити під 0,1% річних продовжить занижувати загальну статистику Нацбанку за відсотковими ставками за строковими валютними вкладами, про що нам обов'язково похвалиться регулятор уже в січні 2023 року, коли будуть опубліковані дані за грудень 2022 року.
Банківська система зараз надліквідна, про що, власне, говорять рекорди за сумами депозитних сертифікатів, які банки розміщують у Нацбанку. Вершки в цій ситуації знімають держбанки, які здебільшого зараз і обслуговують рахунки військових.
В умовах бойових дій нашим захисникам не до особливих нюансів у депозитних продуктах, а їхнім дружинам кошти, які вони отримують на картки, переважно потрібні на поточні витрати. За цими ресурсами банки їм платять або «нуль», або дуже низькі відсотки, самі ж розміщують ці кошти у щоденному форматі під 23% річних у депсертифікати.
І поки що ця категорія банків у грудні не поспішатиме підвищувати ставки. Не робитимуть це і банки-іноземці, які також всю свою надліквідність переважно вважають за краще розміщувати в Нацбанку.
Решта банків, особливо невеликі та середнячки, в умовах жорсткішої конкуренції у грудні проведуть акції щодо підвищення дохідності депозитів. Хоча на значне зростання ставок розраховувати не варто: у гривні максимум на 0,5−1,5% річних, у доларі — на 0,25−1% річних та євро — на 0,25−0,75% річних.
Прийшла зима, зросла комуналка у відділеннях, проблеми з логістикою доставки готівки, електрикою та інтернетом, а також з безпекою персоналу. Це все — додаткові витрати для банків, які зараз мають серйозні проблеми з прибутком. Тому банки дуже неохоче підвищуватимуть ставки.
Хоча й така економія навряд чи дозволить їм підвищити рентабельність бізнесу. За даними Нацбанку, на 1 листопада рентабельність активів банків становила лише 0,64%, а рентабельність капіталу — 5,77%. З огляду на необхідність доформування резервів, банки не зможуть суттєво покращити ці показники і в останній місяць цього року.
Але, загалом, в умовах повномасштабної війни Росії проти України та втрати близько 30−35% ВВП, тимчасової окупації частини територій та постійних обстрілів цивільної інфраструктури та енергетичного сектору, — банківська система України й у грудні цього року залишиться платоспроможною, ліквідною та керованою. І це наразі головне.
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі