Українці можуть залишитися без лікарняних та декретних: як планують перекроїти соціалку

Законопроєкт № 3663 про внесення змін до закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у першому читанні ухвалили ще 18 листопада 2021 року. Його автор — регіонал зі стажем Михайло Папієв.

Тоді практично всі дотичні державні установи або не підтримали його, або підтримали частково з численними зауваженнями.

Оскільки для виправлення помилок довелося б змінювати низку законів — документ залишили «на потім». Можливо, він би й досі припадав пилом в архівах Верховної Ради, якби не голова комітету соцполітики Галина Третьякова. Вона витягла його з-під сукна і зараз намагається реанімувати у будь-який спосіб.

Офіційна мотивація — система соціального страхування зіткнулася з дефіцитом коштів. А що насправді?

Гроші Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування не належать державі

З якого дива держава має ними одноосібно розпоряджатися? Це гроші людей. Наші з вами гроші.

Увесь обсяг сплаченого з зарплат найманих працівників та фізичних осіб- підприємців єдиного внеску розподіляється між Фондом соціального страхування України, Пенсійним фондом і Фондом соцстрахування на випадок безробіття, відповідно до визначених урядом пропорцій.

З Пенсійного фонду ці гроші йдуть на пенсію, а зі Соцстраху — на зовсім інші дуже конкретні цілі — лікарняні, декретні тощо.

Всі роки свого існування Фонд соціального страхування був бездефіцитним. Ба більше, його декілька разів «скубали», знижуючи частку на користь Пенсійного фонду, який постійно дотувався з державного бюджету.

Недалекоглядні управлінські рішення, як то зниження вдвічі ЄСВ від Яценюка, довготривалі локдауни під час пандемії, не простимулювали збільшення наповнення цільових страхових фондів.

Навпаки, поставили під загрозу баланс соціальної системи. Відтак, довелося значно зрізати видатки на профілактику нещасних випадків на виробництві. А деякі статті взагалі ліквідувати, зокрема, санаторно-курортне оздоровлення.

Якщо злити ці дві структури — чорна діра Пенсійного Фонду повністю поглине Соцстрах разом із його ресурсом. І відповідно, усі гроші підуть на виплату пенсій, щоб розвантажити бюджет. Про декретні, відпускні, санаторно-курортну реабілітацію — можете забути.

Читайте також: Банкіри, ейчари та рієлтори: кому ще у липні знизили зарплати

Систему соцстрахування збираються передати до приватних рук

У січні 2020 року Третьякова заявила, що варто «планувати відсоток від заробітної плати, щоб забезпечити ризики тимчасової/постійної втрати працездатності на наступний рік…але це завдання — лише перший крок для того, щоб ми перейшли до приватного страхування і запросили після такого обліку і такої звітності до страхування ризиків тимчасової/ постійної втрати працездатності приватних страховиків».

З плином часу ідеологія незмінна — повністю передати систему соціального страхування України в приватні страхові компанії.

Ось цитата пані Третьякової із засідання Комітету ВРУ з питань соціальної політики вже в липні 2022 року:

«Роботодавець може закуповувати своє покриття, свою відповідальність перед працівником або в держави, або в приватному секторі. Але приватний сектор дасть реальну чесну ціну такого страхування», — сказала вона.

Що це, як не лобіювання приватного страхування?

Навіщо Офіс Президента змінив міністра соцполітики

18 липня Верховна Рада підтримала заяву на звільнення міністра соціальної політики Марини Лазебної. І відразу по тому, міністерство кардинально змінило свою позицію щодо згаданого законопроєкту — тепер у нього жодних зауважень немає.

До відставки Лазебної Міністерство соціальної політики не підтримувало документ.

Команда міністерства на спроби нав’язати проведення реорганізації та злиття двох фондів відповідала запереченням, з огляду на нереальність та недоцільність цього злиття навіть у мирні часи. А особливо — «масштабна реорганізація під час війни неможлива».

Переконували, що зникнуть виплати постраждалим на виробництві, а також інші відшкодування та гарантії. А ще зазначали, що багато пунктів не відповідають нормам чинного законодавства. Втім, тепер нового міністра соцполітики Оксану Жолнович все влаштовує.

Схожа історія й з Пенсійним фондом. Зваживши на блискавичні кадрові зміни в Мінсоцполітики, керівництво Пенсійного фонду також зробило поворот на 360 градусів.

У червні 2020 року Пенсійний фонд відкинув ідею об'єднання, зазначивши, що це не узгоджується зі законодавством через різні функції фондів. А вже у липні 2022 року Пенсійний фонд повідомляє про відсутність зауважень до законопроєкту.

Читайте також: Як отримати допомогу від міжнародних організацій: все, що треба про це знати

Чи дійсно це європейська практика

Законопроєкт № 3663 порушує норми конвенції Міжнародної організації праці. І суперечить досвіду соціального страхування в європейських країнах.

Наприклад, у Франції працює чотири соціальних фонди. У Польщі — так само. І ніхто ні з чим їх не зливає.

Як же європейські цінності та досвід, до яких нас так закликають народні депутати.
На словах Верховна Рада хоче, щоб у нас були демократичні права, як у громадян ЄС, а на ділі — мавпує законодавство країни-агресора. Судіть самі.

У липні цього року держдума Росії ухвалила аналогічний Папієвсько-Третьяковському законопроєкт. Що цікаво — обидва документи набувають чинності з «1 січня 2023 року». Співпадіння?

То в яке «світле майбутнє» ведуть нас депутати на чолі з пані Третьяковою — у цивілізоване європейське суспільство, де права людини на першому місці, чи назад у тоталітарні дикі часи Російської імперії, де культивується безправна рабська праця?

Соціальні реформи — тема дуже делікатна. Вони мають бути системними і спрямовані, насамперед, на полегшення життя простого громадянина, особливо в умовах війни та економічних негараздів.