Чи варто власникам компаній йти у депутати

Чи залишать бізнес у спокої, якщо його власник отримає статус народного обранця? Цікаве питання, адже перспектива потрапити до числа народних депутатів, окрім соціальних гарантій, обіцяє ще й міфічний та омріяний багатьма статус «недоторканого». Кількість місць обмежена, їх – 450.

Ось найбільш поширені причини, чому бізнесмени йдуть у народні депутати:

• жити і працювати за державний кошт. Користуватись благами і перевагами статусу депутата: пересуватись літаком, мати оплачувану відпустку тривалістю 45 днів, мати помічників та безперешкодний доступ до будь-яких установ;

• потрапити у коло вищіх прошарків суспільства (стати членом тусовки), отримати корисні зв’язки, які пізніше можна вигідно використати у будь-якій сфері діяльності, а також бути центром тяжіння для інших учасників цих відносин;

• самореалізуватися, а також допомогти однодумцям з політичного руху, пропонуючи та підтримуючи законопроекти, які на думку політичнох партії чи самого депутата будуть необхідні країні протягом наступних чотирьох років;

• лобіювати на законодавчому рівні власні бізнес-інтереси чи інтереси фінансового-промислової групи, яка має вплив на конкретного депутата, групу депутатів чи навіть партію.

Компенсація вартості проїзду, винаймання приміщення для прийому громадян та проживання в квартирі у м. Києві за рахунок держави, медичне та пенсійне забезпечення, збереження робочого місця на період виконання обов’язків депутата – це приємно, але не так важливо як магічна дія ст. 80 Конституції України та ст. 27 Закону України «Про статус народного депутата», які гарантують депутату недоторканність на весь строк здійснення ним своїх повноважень. Ця норма сприймається суспільством, як парасолька від усіх загроз.

Отже, що не можна робити з народним депутатом:

• Народний депутат не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради;

• Обшук, затримання чи огляд особистих речей і багажу, транспорту, житлового чи службового приміщення народного депутата допускається лише тоді, коли Верховна Рада дала згоду на притягнення народного обранця до кримінальної відповідальності. Це ж стосується і доступу до листування, прослуховування телефонних розмов, перегляду телеграфної та іншої кореспонденції і застосування інших заходів, що обмежують права і свободи народного депутата. Усі вище перераховані дії можливі тільки тоді, коли іншими способами одержати інформацію неможливо.

Варто зазначити, що статус недоторканості розповсюджується також і на депутатські приймальні громадян, чим користується багато народних депутатів, влаштовуючи їх за місцем знаходження свого бізнесу.

Але, чи все так райдужно для народних депутатів після отримання омріяного статусу?

По-перше, Верховна Рада України VIII скликання лишається рекордсменом з кількості наданих згод на притягнення до кримінальної відповідальності народних обранців;

По-друге, в державі створені і функціонують органи із спеціальним статусом, які можуть зіпсувати життя депутатам. Так, КПК України наділяє САП і НАБУ повноваженнями проводити досудове розслідування відносно народніх депутатів. Найближчим часом запрацює антикорупційний суд;

По-третє, ДБР вже звітує про те, що проводить досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які стосуються народних депутатів. НАЗК на постійній основі перевіряє та встановлює відповідність даних, зазначених депутатами у своїх деклараціях про доходи;

По-четверте, останнім часом ми всі стали свідками приголомшливих розслідувань, проведених журналістами, які насправді представляють четверту владу в країні. Зокрема, інформація, здобута журналістами, стала підставою для внесення відомостей в ЄРДР та початку досудового розслідування.

Отже, за статус народного депутата варто поборотися, але також потрібно бути готовим до прискіпливої перевірки та постійної уваги з боку держави та суспільства. Вже нікого не дивує наявність у структурі власників бізнесу компанії з офшорною реєстрацією. Мабуть, більшість перехожих на вулиці дасть визначення терміну «кінцевий бенефіціар». Та розповість про власників найбільших в країні фінансово-промислових груп, дехто з яких має статус народного депутата. Проте, навіть цей статус не став для власників 100% гарантією захисту від кримінального переслідування. В цих умовах влучним стає вислів: «У вас є нардеп? Тоді ми йдемо до вас!»