Кодекс України з процедур банкрутства, прийнятий 21 жовтня 2018 року Верховною Радою, впроваджує новий інститут — неплатоспроможність фізичних осіб. Ключові моменти, що стосуються підстав для ініціації банкрутства та наслідків такого кроку, роз'яснює Юрій Кацер, Директор KPMG Law Ukraine.
23 жовтня 2018, 13:17
Банкрутство фізосіб: важливі нюанси нового Кодексу
Відповідно до Кодексу справу про неплатоспроможність може ініціювати виключно боржник — фізична особа або фізична особа-підприємець.
Підставою для відкриття справи може бути одна з наступних умов:
-
розмір прострочених зобов'язань боржника становить не менше тридцяти мінімальних розмірів заробітної плати (111 690,00 грн);
-
боржник за останні два місяці припинив погашати кредити або здійснювати інші планові платежі у розмірі більше п’ятидесяти відсотків місячних платежів з кожного із зобов'язань;
-
у рамках виконавчого провадження винесено постанови про відсутність у фізичної особи майна, на яке можна звернути стягнення;
-
в разі наявності загрози неплатоспроможності боржника (наявність обставин, які свідчать про неможливість виконання боржником своїх зобов'язань).
При наявності однієї з вищевказаних підстав, фізична особа може звертатися до суду та відкривати справу про неплатоспроможність. У той же час слід враховувати: якщо боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю, або ж протягом попередніх п'яти років був визнаний банкрутом — йому буде відмовлено у відкритті справи. При цьому Кодекс не передбачає особливості тимчасових рамок притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності, необхідних при оцінці наявності підстави для відмови у відкритті справи.
Які наслідки для фізособи матиме визнання себе банкрутом
Запровадження інституту банкрутства фізичних осіб надає можливість фізичним особам «почати все з чистого аркуша» — погасити існуючу заборгованість шляхом її реструктуризації або ж за рахунок реалізації майна, яке перебуває у власності боржника. Після проведення вищевказаних процедур всі борги будуть списані.
Однак в період розгляду справи про неплатоспроможність боржника можуть застосувати забезпечувальні заходи. Наприклад, заборонити укладання угод, зобов'язати передати цінні папери або здійснити/утриматися від вчинення окремих дій, заборонити виїзд за кордон і т. п. Крім того, протягом трьох років після закриття справи про визнання боржника банкрутом боржник не може вважатися особою з бездоганною діловою репутацією. Більш того, протягом п'яти років на боржника покладається обов'язок письмово повідомляти про свою неплатоспроможність перед укладенням кредитних договорів або договорів поручительства.
Кодексом передбачається особливий режим прав власності боржника на своє майна з моменту визнання його банкрутом. Наприклад, розпоряджатися майном, яке входить до ліквідаційної маси, від імені боржника може тільки керуючий реалізацією. Господарський суд може вивести деяке майно з ліквідаційної маси за умови, що загальна вартість такого майна не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати.
В цілому Кодекс покликаний захистити права кредиторів і, в той же час, створює умови реструктуризації заборгованості для фізичних осіб, які мають значні боргові зобов'язання. Однак рівень його ефективності можна буде оцінити під час практичного застосування.
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 14