Заступник голови НБУ про інфляцію, трудових мігрантів та валютний ринок

Чому НБУ не зміг утримати інфляцію в заданому коридорі? Чи міг він своїми монетарними інструментами вплинути на ситуацію? Наскільки позитивно на економіку може впливати нинішній мандат НБУ?

На ці та інші питання в інтерв'ю ЕП відповів Дмитро Сологуб — член правління НБУ, який веде блок монетарної політики. «Мінфін» вибрав ключові тезіси. 

Помилки в прогнозуванні інфляції

Важливо відображати загальний напрямок, що відбувається в країні. Так, інфляція виросла, але макроекономічна стабільність, яку ми прогнозували на початку року, все одно є, хоча числові параметри трошки інші.

Офіційні показники і реальне зростання цін

НБУ два роки займається веб-скрейпінгом, який дозволяє автоматично відстежувати ціни у всіх магазинах і аналізувати короткострокову інфляцію, так як ці дані дають зріз на щоденній основі.

Також цей метод дозволяє краще зрозуміти, що відбувається зі споживчими цінами, коли ми порівнюємо ці дані і дані Держстату. Так ось: кардинальної різниці між цифрами, які показує Держстат, і цифрами, які показує веб-скрейпінг, немає.

Інфляція і зростання ВВП

Кожен центробанк, приймаючи рішення щодо монетарної політики, враховує не тільки цілі цінової стабільності, а й необхідність підтримки економічного зростання. Ми не виняток — своїми діями ми не тільки повинні знизити інфляцію, але і не вбити економічне зростання.

Ми діяли обачно і з травня по жовтень утримували ключову процентну ставку на рівні 12,5%. Однак чим ближче був 2018 рік, і чим чіткіше вимальовувалися ризики для інфляції, тим ставало більш зрозумілим, що в даній ситуації зберегти цінову стабільність важливіше.

Підвищення облікової ставки, соцвиплати і депозити

У релізі про підвищення облікової ставки йшлося не просто про недавнє підвищення мінімальної заробітної плати і пенсій. Ми дивимося в майбутнє, на передвиборний 2018 рік, коли не виключене подальше зростання соціальних виплат. Ми зробили дії, які передбачають такі ризики.

Наше завдання — збереження макроекономічної стабільності не тут і зараз, а на багато часу наперед.

Валютний ринок і іноземні інвестиції

У нас йде лібералізація, недавно ми дозволили репатріацію дивідендів за 2013 рік на додаток до 2014-2016 роки, що була дозволена ще раніше. Ми навіть підготували пропозиції, як зробити наше валютне законодавство в цілому більш ліберальним.

Однак якщо ми завтра все скасуємо, і все обвалиться, то винні будуть не іноземні інвестори, які скористалися ситуацією і спокійно вивели гроші, а винен буде НБУ. Тому ми все робимо поступово і обережно, щоб утримати макроекономічну стабільність.

Банківський сектор

Український фінансовий сектор «помер» ще в 2008 році. Частина фінансових установ ніколи і не була живою, а займалася незаконною діяльністю. Ми всього лише очистили банківський сектор.

Дефіцит поточного рахунку

Дефіцит 3-4% поки не несе в собі великий загрози з кількох причин. В першу чергу — гнучке курсоутворення, при якому зміни курсу допомагають прибирати торгові дисбаланси.

Крім того, нинішній дефіцит поточного рахунку — результат відновлення економіки, і це другий важливий фактор. Погіршення поточного рахунку з нуля в 2015 році до дефіциту 3-4% ВВП в 2016-2017 роках пояснюється не тільки тим, що у нас почали купувати споживчі товари.

Однією з ключових причин зростання в 2016 році було сільськогосподарське машинобудування, а це так званий інвестиційний імпорт. Це якраз те, чим відрізняється нинішня ситуація від ситуації 2010-2011 років.

Перекази від заробітчан

Міграція робочої сили — ще один фактор, який має і негативну, і позитивну сторону. Компанії вже відчувають брак робочої сили. У той же час зростають грошові перекази від тих, хто працює за кордоном. Ми ці дані враховуємо в поточному рахунку платіжного балансу.

Там є перекази, які прийшли через банки, платіжні системи, і є різні методології оцінки переводів неформальними каналами. У нас є відчуття, що з ростом кількості людей, які працюють за кордоном, зросла і частка грошей, які пересилаються за неофіційними каналами.

Якщо так, то, можливо, реальний дефіцит поточного рахунку менше, ніж показують офіційні цифри. Ми зараз оцінюємо надходження валюти в країну неформальними каналами.

Трудова міграція

Демографічні тренди у нас і в Польщі несприятливі — населення старіє, а власна робоча сила з Польщі їде в Німеччину й Англію, створюючи тиск на польський ринок праці.

Тому поляки задоволені, що до них приїжджає працювати більше українців. Крім того, в українців немає великих культурних проблем з адаптацією в Польщі і досить високий рівень кваліфікації робочої сили.

Я не член уряду, але ми в НБУ вважаємо це проблемою. Інструменти впливу на цей тренд є саме в уряду.