Виселення без надання іншого жилого приміщення

Останнім часом регулярно надходять запитання про порядок та підстави виселення осіб, які займають житлові приміщення. Ситуація є ускладненою тим, що зазначені особи зареєстровані у відповідному порядку і знаходяться на обліку ВГІРФО УМВС. Джерело: ЮФ «Лексперт»

Яким чином змусити вказаних осіб позбавити права перебування і користування неналежного їм жилого приміщення?

По — перше, потрібно розуміти, що державна реєстрація місця проживання не породжує будь-яких майнових прав на жиле приміщення. Згідно ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрацією є внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. 

Статею 7 зазначеного Закону визначені підстави для зняття з реєстрації особи та без письмового дозволу особи можливо зняти її з реєстрації лише на підставі остаточного рішення суду.

Висновком із цього, є відсутність набуття будь-якого права власності на житлове приміщення на підставі реєстрації місця проживання та необхідність звернення до суду за наявних обставин.

Відповідно до ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Частиною 1 ст. 319 ЦК України закріплено право власника володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Також згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Крім того, ч.1 ст. 391 ЦК України визначає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Житлового кодексу України (УРСР) якщо наймач, члени його сім’ї або інші особи систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Крім того, позивач може вимагати на підставі ст. 217 ЦПК України визначення судом порядку виконання рішення суду.