Голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев в інтерв'ю Interfax-Україна розповів про ключові законопроєкти, над якими зараз ведеться робота. Попри суперечки з урядом та профільними міністерствами, комітет планує масштабні зміни у фінансовому секторі.
Данило Гетманцев розповів про пенсії, гральний бізнес, криповалюти та інвестиційні рахунки: все буде, але не швидко
► Читайте телеграмм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Інвестиційні рахунки та фондовий ринок
Гетманцев відзначає конструктивну співпрацю з новим керівництвом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Його нового голову, Олексія Семенюка, він називає «більш адекватним».
Зараз комітет розробляє законопроєкти про сек’юритизацію, дерегуляцію емісії цінних паперів та розвиток недержавних пенсійних фондів.
Одним із найскладніших питань залишається впровадження інвестиційних рахунків. Попри опір з боку Міністерства фінансів, парламентарі планують шукати компроміси, щоб врешті-решт запустити цей механізм та надати українцям нові інструменти для заощаджень.
Легалізація крипти: знову дедлайн у липні
Ринок криптоактивів в Україні досі перебуває у «тіні», і діалог з регуляторами просувається досить складно. Проте Гетманцев підтверджує намір легалізувати цю сферу. За його словами, робоча група під керівництвом Ярослава Железняка активно працює над законопроєктом.
Гетманцев прогнозує, що відповідний документ все ж таки вдасться ухвалити вже у липні, хоча й визнає, що неодноразово помилявся з прогнозами щодо цього крипторинку раніше.
Пенсійна реформа: боротьба з «зарплатами в конвертах»
Гетманцев заявив, що не братиме на себе місію з підвищення пенсійного віку. Натомість урядовий план передбачає мінімальну пенсію 6000 грн, скасування «кланових» виплат та введення другого (накопичувального) рівня.
Гетманцев відверто визнає: пенсійна система перебуває у стані математичної кризи, адже зараз працюючих значно менше, ніж пенсіонерів.
Головним ресурсом для стабілізації він вважає детінізацію зарплат. Гетманцев наголошує: поки частина бізнесу платить працівникам «в конвертах», фінансова система не буде стійкою. Податкова має активно працювати з тими, хто занижує виплати, адже детінізація автоматично наповнить Пенсійний фонд. Він наводить приклад контрасту: коли одні компанії платять 40 тис. грн офіційно, інші «оптимізатори» показують лише 8 тис. грн.
Мета пенсійної реформи — досягти коефіцієнта заміщення на рівні 40%, проте впроваджуватимуть її поступово через брак бюджетних ресурсів.
Читайте також: Гетманцев назвав, яку мінімальну пенсію може дозволити бюджет в умовах війни
Гральний бізнес: критика Мінцифри та ДСОМ
Ситуація на гральному ринку викликає в Гетманцева різке невдоволення.
Він наполягає, що цей бізнес уникає податків, а державна система онлайн-моніторингу (ДСОМ), яка мала б контролювати виграші, заблокована з 2022 року. Депутат прямо звинувачує керівництво Мінцифри у саботажі та називає їх «аватарами» міністра, які несуть відповідальність за корупційні потоки.
Гетманцев вимагає проведення відкритого конкурсу на посаду керівника грального регулятора за обов'язкової участі НАБУ, щоб припинити ручне керування галуззю. Також він закликає до ревізії лотерейного ринку, де, на його думку, видавалися корупційні ліцензії, зокрема компаніям із російським корінням, що потребує негайного скасування.
За словами Гетманцева, саме зараз триває боротьба з тими, хто не хоче відпускати з рук корупційні потоки.
Читайте також: Українці витратили на азартні ігри 158 млрд грн за рік: щодня — понад 430 млн
Коментарі