Українські небанківські фінансові установи зіткнулися з колосальним адміністративним та фінансовим навантаженням через посилення вимог з боку держави. Учасники ринку визнають невідворотність адаптації до європейських стандартів, проте закликають до більш прозорих правил гри та зниження швидкості впровадження нових норм. Про це розповіли представники фінансового сектору під час конференції FinYear.
23 лютого 2026, 17:15
«Нас тягнуть в бік банківської стандартизації»: як небанки реагують на посилення регуляторних правил
► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Євроінтеграція та нові реалії для бізнесу
Рух України до Європейського Союзу змушує місцевий фінансовий сектор кардинально змінювати підходи до роботи. Впровадження суворих правил фінансового моніторингу та внутрішнього аудиту стало повсякденною практикою, хоча це й дорого обходиться бізнесу.
Поки одні компанії намагаються знайти оптимізм у нових вимогах, інші звертають увагу на надто швидкий темп їх впровадження. Директор з маркетингу компанії Monto Владислав Бурма наголошує, що регуляторні ініціативи часто відірвані від поточних бізнес-процесів.
«Коли ми кажемо за нововведення, коли ми кажемо за якісь нові правила, мабуть, моя думка — це те, що вони мають бути своєчасними і мають бути адаптованими. Адаптованими під реальні умови», — підкреслює Бурма.
Він нагадує, що класичні банківські установи формували свої високі стандарти десятиліттями, тоді як від фінансових компаній вимагають блискавичної трансформації:
«Якщо нас тягнуть в бік банківської стандартизації, то, мабуть, варто врахувати і те, що сучасні банки по всьому світу йшли до своїх стандартів багато років. І, звісно, що регуляція, вона необхідна, але все ж таки ми виступаємо, мабуть, за адаптацію по часу, за адаптацію цієї швидкості, бо інколи ця швидкість, вона неосяжна або майже неосяжна з якимись бізнес-процесами».
«Коли ми кажемо за нові постанови, за нові правила гри, що все ж таки правила, вони мають бути максимально прозорими і ситуації, коли ми навіть після діалогу приходимо з проханням про тлумачення, з проханням про роз'яснення, мені здається, що такі ситуації вони мають піти», — резюмував Владислав Бурма.
Курс Нацбанку на очищення небанківського фінансового сектору
Посилення тиску на фінансові компанії, про яке говорять експерти, є частиною глобальної стратегії Національного банку України. У 2020 році відбувся так званий «спліт» — НБУ перебрав на себе функції нагляду за небанківським фінансовим ринком (страховими, лізинговими компаніями, кредитними спілками та мікрофінансовими організаціями). Відтоді регулятор послідовно посилює вимоги. Зокрема, у 2024 році набув чинності закон, який обмежив максимальну ставку за мікрокредитами на рівні 1% на день. Крім того, НБУ різко посилив вимоги до фінансового моніторингу, щоб унеможливити використання фінансових компаній у схемах з відмивання грошей та обслуговування нелегального грального бізнесу. Через невідповідність новим, жорсткішим стандартам, сотні дрібних гравців уже були змушені здати ліцензії та покинути ринок.
Чому це важливо
Небанківський фінансовий сектор — це кредитні організації, платіжні системи та ломбарди, послугами яких користуються мільйони українців. З одного боку, жорстке регулювання захищає звичайних споживачів від шахрайства, прихованих комісій та «драконівських» відсотків за кредитами. Ринок стає цивілізованішим і надійнішим. З іншого боку, якщо держава тиснутиме на бізнес надто швидко і без урахування реалій, багато легальних компаній просто збанкрутують. Це призведе до монополізації ринку великими гравцями (зокрема банками) та зменшення конкуренції, що в довгостроковій перспективі може обмежити доступ українців до швидких і зручних фінансових послуг.
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 3