Як відключення світла вплине на економіку, ріст цін та комуналку

З огляду на масштаби руйнувань НБУ припускає, що у 2026 році економіка функціонуватиме в умовах дефіциту електроенергії на рівні близько 6% у середньому за рік. Ми погіршили припущення щодо дефіциту е/е порівняно з жовтневим прогнозом удвічі.

За підрахунками НБУ, більший, ніж припускався раніше, дефіцит електрики сповільнить зростання реального ВВП у 2026 році приблизно на 0,4 в.п. Ці ефекти вже враховані в прогнозі НБУ, що передбачає зростання економіки цього року на 1,8%. Тобто без енергодефіциту наш прогноз становив би не 1,8%, а 2,2%.

Вплив руйнувань в енергетиці на ціни відбувається за кількома каналами:

• перший — зростання вартості виробництва, що лише частково компенсується зменшенням споживчого попиту;
• другий — ймовірне зростання тарифів на окремі житлово-комунальні послуги.

Мабуть, більшість уже бачили наші припущення щодо останнього. Розлетілося безліч новин із заголовками «НБУ попереджає». Але правда в тому, що НБУ не попереджає, а припускає.

Цитую Інфляційний звіт: «НБУ припускає, що до кінця поточного опалювального сезону адміністративна інфляція знижуватиметься завдяки збереженню мораторію на підвищення тарифів для населення на окремі послуги ЖКГ. Проте надалі з огляду на високі потреби у відновленні енергосистеми в прогноз закладено технічне припущення щодо підвищення цін на електроенергію для побутових споживачів. Крім того, НБУ припускає, що тарифи на інші послуги ЖКГ, на які поширюється дія мораторію, теж коригуватимуться для поступового досягнення ринково обґрунтованих рівнів. (…)

НБУ не має інформації та не надає порад уряду щодо графіка чи параметрів перегляду тарифів на послуги ЖКГ. Майбутня динаміка адміністративно регульованих цін ґрунтується на суто технічних припущеннях, які є важливими для формування загального макроекономічного прогнозу".

Наш прогноз уже враховує всі ці наслідки та передбачає, що наприкінці 2026 року інфляція становитиме 7,5%, а 2027 року наблизиться до цілі НБУ, знизившись до 6%.

І насамкінець. Невизначеність залишається величезною. Ризики для прогнозу НБУ (власне, як і для будь-якого іншого прогнозу) є високими.

Водночас наша політика залишається гнучкою. А це означає, що вона зможе враховувати різні сценарії реалізації цієї невизначеності, щоб забезпечити виконання нашого пріоритетного завдання — привести інфляцію до цілі 5% на горизонті політики.

Автор:

Голова Національного банку України Пишний Андрій