Іранський бізнес в Україні. У YouControl підрахували, скільки компаній продовжують працювати

►Підписуйтесь на сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини

«Для визначення присутності іранського капіталу в українських компаніях, аналітики YouControl дослідили офіційні дані Єдиного державного реєстру стосовно засновників та кінцевих бенефіціарів українських підприємств. У результаті було виявлено 863 компанії з іранським капіталом: серед засновників або кінцевих бенефіціарів даних підприємств наявні громадяни Ірану або ж закордонні компанії з іранською «пропискою», — йдеться у повідомленні.

Згідно з останніми відомими даними за 2020 рік, які минулоріч розкрила Державна фіскальна служба, ці компанії згенерували 351,8 млн грн чистого доходу від реалізації продукції. При цьому, контролюючи 431,4 млн грн активів балансу та зареєструвавши сумарний статутний капітал у розмірі 398,7 млн грн, додають в YouControl.

«Ці суми свідчать про відносно низький рівень прямої присутності іранського капіталу в діловому ландшафті України, адже кожна із топ 1000 найбільших компаній України згенерувала як мінімум 1 мільярд гривень виторгу за аналогічний період.

Однак, не варто забувати, що іранський капітал з огляду на багаторічні міжнародні санкції здавна був схильний приховуватись за офшорними непрямими ланцюжками власності або ж діяти в тіньовому секторі економіки поза периметром офіційного регулювання. Отже, реальні масштаби присутності іранського капіталу в Україні можуть бути значно вищими", — пояснюють аналітики.

Де сконцентрований бізнес

У дослідженні йдеться, що 661 іранська компанія сконцентрована в столиці України — місті Києві (77% від загальної кількості). На другому місці — Харківська область, на третьому — Одеська. Замикають першу п’ятірку регіонів за присутністю іранського бізнесу Київська та Дніпропетровська області.

«Тобто, іранський капітал фокусується навколо найбільших промислових центрів країни. Тоді як в західній частині України таких компаній зареєстровано найменше», — свідчать результати.

При цьому, іранські компанії здебільшого займаються в Україні неспеціалізованої оптовою торгівлею. Відповідний КВЕД зазначений як основний для 91 іранської компанії (10.5% від загальної кількості).

Також відносно багато компаній спеціалізуються на діяльності у сферах будівництва (5.3%), ресторанного бізнесу (5.0%), комп’ютерного програмування (4.5%).

Високу питому вагу мають оптові торговці овочами і фруктами, туристичні та дизайнерські агентства, а також оптові торговці зерном, будматеріалами та паливом.

Топ за обсягом чистого доходу очолило ТОВ «Зіба» — 128.8 млн грн, що спеціалізується на оптовій торгівлі фруктами й овочами. Обсяг імпортних операцій компанії у 2021 році становив у межах 1−1,5 млн грн. Керівник та учасник ТОВ «Зіба» громадянин Ірану Гадірі Аліреза Раджаб також зареєстрований як фізична особа-підприємець із основним видом діяльності оптова торгівля фруктами й овочами", — кажуть в YouControl.

Водночас компанія ТОВ СП «Бегленд» працює на ринку України з 2002 року і спеціалізується на виробництві поліпропіленових мішків для муки, цукру і зернових культур, а також виробів з поліетилену. Частка у статутному капіталі компанії іранської фірми «Раззаг Калае Тебріз» становить близько 20%.

10% статутного капіталу компанії ТОВ «Суперлакомка», що виробляє кондитерські вироби під ТМ «Шоколадно», належить громадянці Ірану Хушиарі Лейлі Есмаель.

А в структурі власності комплексного постачальника гідравлічних і пневматичних рішень ТОВ «Гідропневмосистеми», що у 2017 році став переможцем тендеру на постачання обладнання ДАХК «Артем» на суму близько 300 тис. грн, також присутній громадянин Ірану. Власником 33% статутного капіталу компанії є Сафар Ханлу Хуссейн.

«Хоч українські компанії, що прямо належать громадянам Ірану, не відіграють провідної ролі в українському бізнесі, проте як владі, так і бізнесу варто звертати належну увагу на походження учасників підприємств (особливо тих, хто здійснює вирішальний вплив). Адже громадяни країни, котра де-факто допомагає постачанням зброї Росії в агресії проти нашої держави, потребують більш детальної уваги та перевірки.

Особливо в аспектах можливої наявності міжнародних санкцій, а також зв’язків із науково-технічним чи воєнно-промисловим комплексом Ірану", — резюмують аналітики.