Новий Кодекс про банкрутство: що важливо знати боржникам

Економічні кризи останніх 10 років перетворили багатьох сумлінних позичальників в неплатників мимоволі. Наприклад, це стосується тих, хто брав великі суми валютних іпотечних кредитів або на розвиток бізнесу в період «долара по 5,05 грн». Після обвалу гривні у 2008-09 роках значна частина таких позик перейшла в категорію проблемних і досі не реструктуризована. За даними НБУ, загальна сума непрацюючих кредитів фізосіб на початок жовтня перевищувала 100 млрд грн. З них, за оцінками експертів, близько 50 млрд грн відносяться до валютної іпотеки.

До прийняття Кодексу з процедур банкрутства пересічні громадяни не могли оголосити себе неплатоспроможними, тому вони автоматично потрапляли в «чорний список» кредиторів. Тепер у боржників з'явилася можливість закрити питання з боргами і при цьому зберегти обличчя. Однак процедура банкрутства має обмеження, а статус неплатника може спричинити за собою неприємні наслідки.

Експерти розповіли, кого торкнуться зміни і що чекає фізосіб, які оголосили себе банкрутами.

Стати банкрутом зможе не кожен

У Кодексі зазначено, що ініціювати процедуру банкрутства може будь-яка фізособа. Але є кілька нюансів.

Боржник може оголосити себе банкрутом у наступних випадках:

• Борг за кредитними зобов'язаннями стартує від 30 мінімальних зарплат — на даний момент це 111 690 грн. Це може бути як заборгованість перед одним кредитором, так і сумарна перед кількома. Мінімальний термін прострочення не встановлено, а значить, теоретично досить і одного дня.

• Фізособа протягом 2 місяців виплачує менше половини суми встановленого місячного платежу.

• Є постанова виконавчого провадження про те, що боржник не має майна, на яке можна звернути стягнення.

• Існує загроза неплатоспроможності фізособи. Боржник повинен надати докази того, що найближчим часом він не зможе проводити платежі. Це досить розмите положення, і поки незрозуміло, як воно буде застосовуватися.

Адвокат практики управління конфліктами ЮК Juscutum Богдан Шабаровський розповів, в яких ситуаціях у боржника немає шансів стати банкрутом. За його словами, це може статися, якщо боржник:

• вже оголошував себе банкрутом протягом попередніх 5 років;

• у своїй майновій декларації вказав неповну або недостовірну інформацію, і протягом 7 днів після результатів перевірки не вніс коректні дані;

• намагався уникнути погашення боргу, і для цього купив та зареєстрував майно на когось з членів сім'ї;

• не має фінансової можливості погашати заборгованість за кредитом в іноземній валюті, що забезпечений квартирою або житловим будинком, яка (ий) є єдиним місцем проживання сім'ї боржника;

• притягувався до кримінальної або адміністративної відповідальності за дії, пов'язані з неплатоспроможністю.

Як проходить процедура банкрутства

Запустити справу про неплатоспроможність фізичної особи може виключно сам боржник. Для цього потрібно подати заяву про відкриття справи до господарського суду за місцем його реєстрації.

Документи, які подаються разом із заявою, включають:

• список кредиторів і боржників із зазначенням суми заборгованостей та підстав її виникнення;

• опис майна боржника, що належить йому за правом власності, із зазначенням місця знаходження або зберігання майна;

• підтверджуючі документи про право власності боржника на майно;

• перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці);

• декларація про майновий стан боржника.

«Якщо боржник протягом останнього року здійснював операції з нерухомістю, цінними паперами, частками в компаніях, транспортними засобами тощо на суму від 111 тисяч грн, він повинен надати по ним документи. Також необхідна інформація про його рахунки, як в Україні, так і за кордоном — реквізити і суми, які на них знаходяться. Заодно доведеться докласти копію трудової книжки, інформацію про роботодавців» — деталізує список необхідних документів Богдан Шабаровський.

Партнер ЮК «Волхв» Віктор Дубовик уточнив, що декларація про майновий стан повинна відображати дані за 3 роки до відкриття справи про банкрутство. Кандидат в банкрути зобов'язаний включити в декларацію і членів своєї сім'ї: чоловікадружину, батьків, дітей, у тому числі повнолітніх, а також інших осіб, які з ним проживають. Більш того, в декларацію потрібно вносити навіть колишнє подружжя, якщо з моменту розлучення ще не пройшло 3 років.

Боржник, який хоче оголосити себе банкрутом, зобов'язаний подати проект плану реструктуризації. «Якщо збори кредиторів протягом 120 днів з дня відкриття справи про неплатоспроможність не схвалить план реструктуризації боржника, або прийме рішення про перехід до процедури погашення вимог, суд визнає його банкрутом», — пояснює радник юридичної групи LCF Олександр Бірюков.

Є і ще одна важлива умова: в момент подачі заяви потрібно авансувати витрати на винагороду арбітражному керуючому за три місяці роботи. Це 15 розмірів прожиткового мінімуму, на даний момент — 26 430 грн.

Що пропонує Кодекс позичальникам валютної іпотеки

Одне з головних нововведень Кодексу — відміна мораторію на стягнення нерухомості у позичальників, які не виконали зобов'язання за іпотечними кредитами у валюті. Його ввели ще в грудні 2014 року, причиною стала девальвація національної валюти. Через півроку після оприлюднення Кодексу, мораторій втратить силу.

Це гарна новина для банків, у яких сформовані великі портфелі проблемних іпотечних кредитів у валюті. А ось позичальники зовсім не в захваті: тепер їм все-таки доведеться домовлятися з кредиторами.

Для них буде передбачений п'ятирічний період, протягом якого можна буде реструктуризувати кредити на пільгових умовах. Повертати заборгованість доведеться в гривні за курсом НБУ на день відкриття справи про неплатоспроможність, а не на момент отримання кредиту. При цьому боржник зобов'язаний повністю виплатити ринкову вартість нерухомості, яка забезпечує вимоги кредитора. Оцінку нерухомості проводить обраний кредитором оцінювач.

«Дана сума повинна бути зменшена пропорційно частини тіла валютного кредиту, який був погашений до моменту затвердження плану реструктуризації. Після виконання плану решта суми заборгованості за кредитом в іноземній валюті списується» — уточнює директор KPMG Law Ukraine Юрій Кацер.

Реструктуризація проводиться відповідно до плану, термін якого може складати 5-10 років, в залежності від площі об'єкта нерухомості. Сторони також можуть узгодити в мировій угоді інші терміни.

«Відсоткова ставка за реструктуризованим кредитом буде визначатися за формулою: український індекс ставок за 12-місячними депозитами фізичних осіб (UIRD) + 1% або + 3%, в залежності від площі житла. UIRD за 12-місячними депозитами фізичних осіб зараз становить 15,36%» — розповідає Богдан Шабаровський.

Якщо площа квартири, яка знаходиться в іпотеці, не перевищує 60 м2 або не більше 13,65 кв. м житлової площі на кожного члена сім'ї, відсоткова ставка, обчислюється за формулою: індекс депозитів за останні 12 місяців плюс 1% річних. Така ж ставка буде діяти і в тому випадку, коли мова йде про будинки площею до 120 м2. Якщо площа житла більше «норми», то до індексу депозитів доведеться приплюсувати вже 3%.

Хто і як буде розпоряджатися майном фізособи-банкрута

Згідно з новим Кодексом, все майно боржника вважається ліквідаційною масою. Включаючи і те, що перебуває у спільній власності. За словами Олександра Бірюкова, в грошові вимоги включають сплату податків, зборів та обов'язкових платежів, а от фінансові санкції у вигляді штрафів або пені боржник оплачувати більше не повинен.

Оцінку майна, яке відноситься до ліквідаційної маси, проводить призначений судом арбітражний керуючий. Якщо він не зможе прийти до згоди з кредиторами щодо вартості майна, питання передається до суду. Керуючий може залучати сторонніх фахівців — наприклад, для оцінки вартості нерухомості. Реалізація майна буде відбуватися через відкритий аукціон в електронній системі.

Кодекс визначає майно, яке не підлягає реалізації:

• єдине місце проживання боржника, яке не розглядається як предмет забезпечення;

• грошові кошти на рахунках у пенсійних фондах та фондах соцстрахування;

• майнові об'єкти, вартість яких не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати. У тому числі — один холодильник, телевізор і персональний комп'ютер на сім'ю і по одному телефону на кожного члена сім'ї.

Які наслідки чекають фізосіб-банкрутів

Боржникам, які пройдуть встановлену процедуру банкрутства, кредитори спишуть борги. Але неприємних наслідків не уникнути. За словами Юрія Кацера, новоспеченому банкруту можуть заборонити укладання різного роду угод, зобов'язати передати цінні папери, заборонити виїзд за кордон і т.д. Крім того, протягом 5 років після визнання неплатоспроможності фізособа не може ініціювати процедуру банкрутства.

Визнання банкрутства може відбитися на репутації фізосіб-підприємців, які потрапили в категорію неплатоспроможних. По-перше, протягом 5 років після визнання банкрутства фізособа зобов'язана письмово повідомляти про свою неплатоспроможність перед укладенням деяких видів угод. Наприклад, договорів позики, поручительства і застави, кредитних договорів. По-друге, протягом 3 років після закриття справи про визнання банкрутом, боржник не вважається особою з бездоганною діловою репутацією.

Банкіри вважають, що позичальники не стануть зловживати можливостями, які їм відкриє новий закон і не будуть оголошувати себе банкрутами, щоб уникнути виконання зобов'язань. «Такий розвиток подій є малоймовірним: банки в будь-якому випадку відкоригують свою практику кредитування, щоб не давати можливостей для зловживань», — зазначає начальник управління з врегулювання кредитів бізнес-лінії «Роздрібний бізнес» АТ «ОТП Банку» Євген Ратушнюк.

Новий Кодекс повинен набрати чинності весною 2019 року: зараз він очікує підпису Президента. В цілому закон можна назвати набором компромісних рішень: виконання багатьох пунктів і ефективність процесів буде залежати від бажання сторін домовитися. У той же час прозорість процесів продажу майна, скорочення термінів процедури банкрутства і захист прав кредиторів допоможуть активізувати український ринок кредитування. А в цьому однаково зацікавлені і споживачі, і фінустанови.

Новий рік вже близько! Відкривайте депозит та отримайте шанс виграти 20 тис. грн «під ялинку».

Світлана Волкова