Згідно з умовами договору про надання послуг хмарної IT-інфраструктури, послуги резидента Латвії українському замовнику складаються з надання в користування/права на користування на певних умовах, у т. ч. на умовах оренди, сукупності технічних, апаратних, програмних засобів і програмного забезпечення. Про це розповіли податківці в консультації ДФС від 09.01.2018 р № 82/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.
22 січня 2018, 11:04
Оренда сервера в Латвії: чи вважається роялті і що з ПДВ
Як повідомляється, платежі, одержувані резидентом Латвії від резидента України в оплату наданих нерезидентом послуг, підпадають під термін «роялті», визначений п. 3 ст. 12 Конвенції між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на майно, при виплаті яких застосовується ставка податку 10%, передбачена п. 2 ст. 12 Конвенції.
А згідно з п. 2 Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого постановою Кабміну від 12.04.2002 р № 522, і Цивільного кодексу, сервер підпадає під поняття рухомих речей.
Таким чином, оскільки місцем поставки нерезидентом послуг з надання в оренду (лізинг) рухомого майна (в т.ч. серверів) та інших послуг у сфері інформатизації резиденту-платнику ПДВ вважається місце, в якому такий резидент-платник ПДВ зареєстрований як суб'єкт господарювання ( митна територія України), то операція з постачання зазначених послуг є об'єктом обкладення ПДВ.
Якщо резидент-платник ПДВ на митній території України отримує від нерезидента послуги з надання в оренду (лізинг) рухомого майна (в т.ч. серверів) та інших послуг у сфері інформатизації, то цей резидент-платник ПДВ є відповідальною особою за нарахування та сплату ПДВ в бюджет за цією операцією.
Що стосується формування резидентом-платником ПДВ суми податкового кредиту за операціями з придбання у нерезидента послуг з оренди серверів та інших послуг у сфері інформатизації, а також відображення даних операцій у податковій звітності з ПДВ, фіскали відзначили:
«згідно з п. 198.1 та п. 198.2 ПКУ, до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані при здійсненні, зокрема, операцій з отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України».
Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою віднесення сум податку до складу податкового кредиту є дата складання платником податків податкової накладної за цими операціями, за умови реєстрації цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обсяги послуг (з ПДВ), отриманих на митній території України від нерезидента, відображаються у рядку 6 розділу I «Податкові зобов'язання» та рядку 13 розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ.
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 3