Майбутнє світової фінансової системи в контексті золота та цифрових технологій

«Гроші – це не метал. Це фіксація довіри. І здається, що не так уже й важливо, на чому саме її фіксувати: на сріблі, глині, папері чи рідкокристалічному дисплеї. Грошима може слугувати будь-що: від мушель каурі на Мальдівах і до величезних кам’яних дисків на тихоокеанських островах Яп. І схоже, тепер, в електронну добу, взагалі необов’язково, щоб хоч щось було матеріальним носієм грошей.»

Н. Фергюсон «Еволюція грошей»

Після 2009 року глобальні фінансові центри розпочали процес переходу до нової світової фінансової системи. На мою думку, головну роль у цьому процесі взяли на себе банкіри Лондонського Сіті, Банку міжнародних розрахунків (м. Базель, BIS) та Народного банку Китаю. Еліти Америки (особливо республіканці) максимально відтягують терміни переходу, у зв’язку з тим, що ФРС та долар США є головними інструментами їх глобального фінансового контролю та основою багатства. Однак «Ніщо не вічно під Місяцем».

Із загальнодоступних публічних джерел відомо, що платформа mBridge (також відома як Multiple CBDC Bridge) заснована на блокчейні під назвою mBridge Ledger. На цей час вказану фінансову платформу спільно розробляють п’ять організацій. До їх числа входять Управління грошового обігу Гонконгу, Банк Таїланду, Центральний банк Об’єднаних Арабських Еміратів, Інститут досліджень цифрової валюти Народного банку Китаю та Банк міжнародних розрахунків у Гонконзі. МBridge розроблено для прискорення транзакцій та одночасного зниження витрат за рахунок використання цифрових валют центрального банку (CBDC). Обходячи традиційні системи кореспондентських банків, mBridge забезпечує прямі й миттєві платіжні розрахунки, що є ключовим зрушенням у міжнародних фінансах. У жовтні 2024 року з’явилося повідомлення, що Банк міжнародних розрахунків (BIS) розглядає можливість закриття цієї пілотної платформи, оскільки на 16-му саміті БРІКС обговорювалося створення BRICS Bridge на основі технології mBridge.

Однак mBridge – це не єдиний проект цифрових систем, який перебуває в розробці. Проєкт «Aurum» – це повнофункціональна (фронтенд і бекенд) система CBDC, що включає оптову міжбанківську систему та роздрібну систему електронних гаманців, що забезпечує проведення операцій із CBDC та стейблкоїнами. Участь у розробці беруть BIS, Управління грошового обігу Гонконгу, Гонконзький науково-дослідний інститут прикладної науки і технологій.

Проєкт «Mariana». У жовтні 2023 року Банк міжнародних розрахунків у партнерстві з центральними банками Франції, Сінгапуру та Швейцарії підтвердив успішне завершення проєкту «Mariana», в межах якого вивчалася транскордонна торгівля та розрахунки з використанням цифрових валют ЦБ між фінансовими установами з інтеграцією технології децентралізованих фінансів на основі публічного блокчейну.

Крім того, ЄЦБ анонсував запуск цифрового євро в 2029 році (тестовий режим заплановано на 2027 р.), а Китай вже масштабує практичне використання свого цифрового юаня. І хоч у деяких джерелах зазначається, що цифрові валюти центробанків будуть побудовані на зразок bitcoin на основі публічного блокчейну, однак у це важко повірити.

У свою чергу, американські еліти, які стоять за Д. Трампом, виступили проти запровадження цифрового долара і запропонували альтернативу – доларові стейблкоїни. У 2025 році Конгрес прийняв закон, підготовлений республіканцями, так званий «Геніальний закон» (або Genius Act), який регулює саме це питання. У цій моделі цифрові токени (стейблкоїни) прив’язані до американського боргу (трежеріс). Теоретично лобістами могли виступити компанія BlackRock та банк, у якому вони мають солідну частку – JP Morgan Chase. Цілком ймовірно, що до ідеї впровадження цифрового долара в США можуть повернутися вже після 2028 року.

Цифрові валюти – це лише один бік фінансової системи, що розробляється та поступово впроваджується. Після фінансової кризи 2008 – 2009 років був підготовлений та поширений важливий регуляторний документ, який впливає на світову банківську систему. «Базель III» – це документ Базельського комітету з банківського нагляду, що містить методичні рекомендації в галузі банківського регулювання і затверджений у 2010–2011 рр. Базель III підсилює вимоги до капіталу банку і вводить нові нормативні вимоги щодо ліквідності. Головною метою угоди «Базель III» є підвищення якості управління ризиками в банківській справі, що має зміцнити стабільність фінансової системи в цілому.

Відповідно до нововведень Базель ІІІ відбулась переоцінка ризиків відносно банківських активів, що перебувають на балансі фінансової установи. До впровадження нових правил найменший ризик та найбільша ліквідність були у резервних валют (долар, фунт, євро). Наступним активом з найменшим коефіцієнтом ризику були казначейські цінні папери з найвищими рейтингами (переважно «трежеріс»). Золото на балансі приватних банків належало до третього класу, і оцінювалося з розрахунку у 50% від ринкової вартості металу. Після запровадження Базель III золоті зливки, що перебувають у розпорядженні банків, отримали нульовий коефіцієнт ризику, що передбачає оцінку у 100% ринкової вартості металу, та має наслідком повну ліквідність у складі резерву. Поетапне впровадження цього безсумнівно важливого документа почалося у 2013 році, а фінальний етап в ЄС та США розпочався у 2025 році.

У 2015 році барон Джейкоб Ротшильд, що виступав на конференції у Британії, сказав приблизно наступне: «Ситуація, що утворилась у світовій економіці, стала найбільш загрозливою починаючи з часів кризи 1970-х років. Політика нульових ставок ЦБ та QE завели ситуацію у глухий кут, державні та корпоративні борги зросли до небезпечного рівня». У щорічному звіті для інвесторів компанії «RIT Capital» за 2015 рік, опублікованому на початку 2016 р., він повторив свої тези і повідомив, що компанія збільшила інвестиції у золотовидобувні компанії та золоті ETF.

У тому ж 2015 р. журнал «The Economist» (який пов’язують із родиною Ротшильдів) виходить з обкладинкою «The trust machine» («Машина довіри») із підписом: «Як технологія, що стоїть за біткоїном, може змінити світ». На обкладинці зображено світ з усіма материками, на який накладено чотири передні зірки (велосипедні), різного розміру, тобто з різним передавальним числовим значенням. Задня зірка, яка з'єднується з іншими за допомогою ланцюга з блоків (блокчейн), зображена із символом біткоїна (цифрове золото). Також на колажі є напис «Blockchain WE TRUST». На думку одного з експертів-геополітиків, розшифрувати зображення можна таким чином: «У новому світовому порядку, який буде сформовано у період з 2028 по 2036 рік, буде чотири транснаціональні блоки. Глобальна фінансова система здійснить перехід від фіатних грошей до цифрових (CBDC). Кожен із чотирьох світових центрів сили матиме свою цифрову валюту, яка буде забезпечена золотом».

Окремо зазначу, КНР за останні двадцять років зосередила на своїй території запас золота за різними оцінками від 20 до 30 тисяч тонн. Точна кількість не відома через те, що, як вказують окремі аналітики, Китай уже давно імпортує золото, у тому числі із підсанкційних країн («тіньове золото»). З 2014 року Шанхайська золота біржа має міжнародний статус, а Гонконг – це хаб дорогоцінного металу світового рівня. Останні роки КНР веде політику, спрямовану на те, щоб іноземні учасники Шанхайської біржі отримали повний спектр послуг: купівля-продаж металу, страхування ризиків, зберігання у сховищах, ф’ючерсна торгівля тощо. Біржа вибудовує прямі контракти з компаніями, які добувають золото. Також має свій бенч-марк зливку та власних маркет-мейкерів, які забезпечують роботу ринку золота, в тому числі угоди «своп» та кліринг. Цікавим є той факт, що китайський ієрогліф, який позначає міжнародну організацію БРІКС (скорочена назва) буквально означає золотий зливок. Тому зовсім не дивує, що у грудні 2025 року був запущений пілотний проєкт цифрової валюти БРІКС – UNIT, яка на 40% забезпечена золотом.

Підсумки: провідні країни світу готуються впроваджувати цифрові валюти (CBDC). При цьому невідомо, яка доля чекає готівкові гроші. На мою думку, їх не буде, тому що вони заважають встановити тотальний контроль. Для стабільного функціонування світової системи, так чи інакше потрібно повернути золоту колишню роль, яку воно виконувало більш ніж дві тисячі років. Такий висновок зробив і Рей Даліо в книзі «Принципи формування світового порядку». Перехід до нової фінансової системи включатиме переоцінку багатства й боргів, супроводжуватиметься знищенням «фінансових бульбашок» та банкрутствами. Попереду на нас чекає «Новий дивний світ», але це не точно.