bonv

Кожне підвищення тарифів повинне супроводжуватися техніко-економічним розрахунками і прогнозом наслідків, включаючи специфіку кожної галузі. Але на сьогоднішній день таких розрахунків немає, в тому числі в багатоваріантному сценарії розвитку цих подій", — підкреслив Кінах.
Він також наголосив, що Укрзалізниця має збитки на пасажирському сегменті, які покриваються за допомогою перехресного субсидування, тож необхідно шукати прозорі державні рішення по компенсації цих збитків відносно тих тарифів на перевезення, які штучно занижені.
Нагадаємо, раніше в Українському клубі аграрного бізнесу заявили, що якщо Укрзалізниця продовжуватиме підвищувати тарифи, аграрії перейдуть на альтернативні логістичні шляхи — передусім, автотранспорт.

Підвищення тарифу на вантажні перевезення, яке ініціює Укрзалізниця, поглибить кризу в економіці, вдарить по конкурентоспроможності нашої економіки та спричинить стагнацію. Про це заявив президент Українського союзу промисловців та підприємців Анатолій Кінах.
«У 2022 році Укрзалізниця одноосібно, без техніко-економічних розрахунків і прогнозу наслідків підвищила тарифи на 70%. Це створило величезні проблеми, особливо для українських експортерів агропродукції та гірничо-металургійного комплексу. Сьогоднішні наміри підвищити тарифи на 37% повторюють ті ж хибні методи, які поглиблюють кризу в українській економіці. Це видно навіть по макропоказникам: якщо у 2023 році ми мали зростання ВВП в умовах війни 5,3%, то сьогодні ми прогнозуємо зростання ВВП тільки 2,7%. І це по суті стагнація економіки», — зауважив Кінах.
Він наголосив: зараз для України питання конкурентоспроможності підприємств та стійкості економіки мають дуже велике значення, а логістика займає значну частку у собівартості нашої продукції.
«Укрзалізниця, на жаль, не враховує в повному обсязі умови, в яких працює український бізнес —проблеми бронювання, дефіциту кваліфікованих кадрів, руйнацію енергоструктур, включаючи генерацію, руйнацію традиційних транспортних логістичних шляхів. Тому, коли ми почули наміри Укрзалізниці підвищити тарифи на 37%, ми розпочали дискусію.

Доларові облігації України впали до найнижчого рівня за чотири місяці. Це сталося після того, як президент США Дональд Трамп розкритикував Володимира Путіна, послабивши надії на швидке досягнення угоди про припинення вогню в Україні.
Видання Bloomberg пише, що 31 березня облігації України показали найгірші результати серед індексів фіксованої дохідності ринків, що розвиваються.
Ціна доларової облігаційної позики України з погашенням у 2034 році впала майже на 2 центи до рівня нижче 53 центів за долар. Минулого місяця боргові зобов’язання торгувалися за ціною понад 61 цент на тлі оптимізму, що Трамп зможе швидко врегулювати війну в Україні.
Президент США заявив, що він «дуже злий» на Путіна, який не підписав мирну угоду, підтримувану Вашингтоном і Києвом, і пригрозив «вторинними митами» для покупців нафти, якщо російський лідер відмовиться від запропонованого припинення вогню.
«Схоже, це комбінація кількох моментів — люди знімають високі ризики через невизначеність у світі, можливо, реалістичніше оцінюють перспективи мирної угоди», — сказав старший стратег із суверенних ринків EM у RBC Bluebay Тімоті Еш.

США контролюватимуть інфраструктуру, пов’язану з природними ресурсами, «включаючи, але не обмежуючись, дороги, залізницю, трубопроводи та інші транспортні засоби; порти, термінали та інші логістичні об'єкти та нафтопереробні заводи, переробні підприємства, установки зі скраплення та/або регазифікації природного газу та подібні активи».
Трьох із п’яти членів правління нового фонду оберуть США. Він матиме акції «А» та золоті акції. Америка отримуватиме всі роялті, доки Україна не виплатить Сполученим Штатам щонайменше 100 мільярдів доларів військового боргу з додаванням 4% відсотка — менше, ніж 350 мільярдів доларів, запропонованих раніше паном Трампом, але це становить половину ВВП України, і вона не підлягає виплаті.
Україна має лише акції «B» і отримає 50% роялті лише після погашення заборгованості.
США мають першочергове право відмовитися від усіх проектів. Інвестиційний фонд має повноваження перевіряти книги та рахунки будь-якого українського міністерства чи відомства, коли захоче в робочий час.
США можуть накласти вето на продаж українських ресурсів іншим країнам, що може означати заборону на продаж рідкоземельних елементів Китаю, але також може обмежити продажі в Європу.
«Це несумісне з членством в ЄС, і, можливо, це є частиною мети», — зазначив професор Райлі.
США не сплачують інвестиційний капітал, зараховуючи свій внесок минулою військовою допомогою. Гарантія безпеки не надається.

Адміністрація президента США запропонувала Україні угоду про копалини, яка нагадує документ про експропріацію. Америка претендує на половину українських нафтових, газових і вуглеводневих ресурсів, а також майже на всі її метали та більшу частину її інфраструктури, не пропонуючи натомість жодних гарантій безпеки.
«Це документ про експропріацію. Немає жодних гарантій, жодних оборонних пунктів, США нічого не пропонують. Американці можуть вийти з угоди, українці — ні. Я ніколи раніше не бачив нічого подібного», — зазначив експерт з енергетичного права Атлантичної ради Алан Райлі.
У виданні зазначили, що текст угоди не залишає сумнівів у тому, що головна мета Трампа — включити Україну в провінцію нафтової, газової та ресурсної промисловості Америки.
У новому проєкті зазначено, що Інвестиційний фонд реконструкції Сполучених Штатів Америки контролюватиме українські «важливі корисні копалини та інші корисні копалини, нафту, природний газ (включаючи зріджений [sic] природний газ), паливо або інші вуглеводні та інші матеріали, що видобуваються».
Охоплено всі важливі матеріали, перелічені в Законі США про енергетику, включаючи рідкоземельні елементи та 50 інших мінералів, таких як літій, титан, кобальт, алюміній і цинк.

Угода про копалини: Трамп прагне використати ресурси України без гарантій безпеки — The Telegraph

Мільярдер Ілон Маск, який в адміністрації президента США Дональда Трампа відповідає за ефективність уряду, підтримав закриття таких медіа, як «Радіо Свобода» і «Голос Америки». У мережі Х він написа: «Їх більше ніхто не слухає. Це просто божевільні ліві радикали, які розмовляють самі з собою, спалюючи 1 мільярд доларів на рік грошей платників податків США».
14 березня Трамп наказав закрити сім урядових установ, зокрема Агентство США із глобальних медіа — головну організацію «Голосу Америки» і «Радіо Свобода». Усі співробітники були відправлені у відпустку. У Білому домі заявили, що американські платники податків більше не будуть «на гачку радикальної пропаганди».
Однак суд дав «Радіо Свобода» надію після скандального указу президента США Дональда Трампа про закриття. 24 березня федеральний суддя Ройс С. Ламберт поставиновив: «Керівництво USAGM не може однією пропозицією, яка не дає практично жодних пояснень, змусити „Радіо Свобода“ закритися — навіть якщо президент наказав їм це зробити». За словами судді, спроба американської адміністрації позбавити медіа коштів не підтверджена «жодними фактами або міркуваннями».

Агентство США із глобальних медіа (USAGM) відкликало своє рішення про скасування гранту для «Радіо Свобода». Про це старша радниця керівника агентства Карі Лейк повідомила в листі до виконавчого директора Радіо Свобода Стіва Капуса, пише The Independent.
У листі йдеться про те, що попереднє рішення про закриття грантової угоди скасовано і що «Радіо Свобода» поки що продовжуватиме отримувати федеральні кошти.
Утім, Лейк додала, грантова угода може бути скасована і пізніше, якщо USAGM вирішить, що це доцільно відповідно до чинного законодавства.
Радниця також відповіла на позов «Радіо Свобода», повідомивши суд про те, що припинення гранту було скасовано, щоб покласти край юридичному протистоянню з мовником.

З 19 травня 2024 року в Україні набули чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), які суттєво підвищили штрафи за порушення правил військового обліку та мобілізації.​
На громадян можуть накласти штраф у розмірі 17 000−25 500 гривень, а на посадових осіб — 34 000−59 500 гривень.

Вже 26 тисячам українців заблокували банківські рахунки за порушення правил мобілізації.
Про це пише РБК-Україна, посилаючись на дані українського Міністерства юстиції. Там пояснили, що блокування рахунків здійснюють на виконання рішення суду, якщо військовозобов'язаний не сплачує штрафів за ухилення від мобілізації:
«За порушення мобілізації наразі заблоковано рахунки 26 тисяч осіб».

ГЗК Ferrexpo є містоутворюючими підприємствами, і їх діяльність безпосередньо впливає на оборонний бюджет, підтримуючи здатність України до оборони, зокрема через фінансування потреб армії, виплату заробітних плат та соціальних допомог, закупівлю гуманітарної допомоги та медичних засобів.
«Усе те, що наразі відбувається із компанією Ferrexpo в Україні - це тиск на український та іноземний бізнес через накладені санкції на одного із найбільших акціонерів британської компанії, яка котирується на основному майданчику Лондонської фондової біржі», — додали в Компанії.
Ferrexpo закликає Міністерство Фінансів та Державну податкову службу України до вирішення цієї ситуації, а також вчасного та законного відшкодування експортного ПДВ для її підприємств, адже від цього залежить не тільки економічне становище компанії та тисяч її працівників та родин, а й стабільність багатьох суміжних галузей промисловості, загальна економічна ситуація в Україні та привабливість довгострокового іноземного інвестування в нашу країну.

А це, у свою чергу, вже призвело і призведе до скорочення тисяч робочих місць по всьому ланцюгу виробництва та відвантажень готової продукції, зниження рівня заробітних плат, а також податків із цих зарплатних нарахувань, недоотримання бюджетами всіх рівнів необхідних коштів, зменшення ВВП області та країни, а також погіршення економічної та інвестиційної ситуації в нашій державі", — повідомив Дмитро Вінівітін, голова профспілкового комітету ПРАТ «Полтавський ГЗК» компанії Ferrexpo.
Підприємства компанії Ferrexpo є одними з найбільших промислових виробників в Україні і входять до трійки лідерів серед експортерів гірничо-металургійної продукції. Вони забезпечують критично важливі валютні надходження в країну, які з початку повномасштабного вторгнення росії склали мільярди доларів США. За період починаючи з лютого 2022 року підприємства Ferrexpo перерахували понад 150 мільйонів доларів США заробітних плат своїм працівникам, як один із найбільших покупців товарів і послуг в Україні сплатили національним постачальникам понад 1,8 мільярда доларів, підтримуючи уряд України сплатили понад 300 мільйонів доларів податків і рентних платежів та інвестували понад 300 мільйонів доларів у капітальні витрати для підтримки та модернізації своїх виробництв, а також надають робочі місця для понад 8,5 тисяч працівників своїх підприємств і більш, ніж 30 тисяч співробітників суміжних галузей та підрядників.

Компанія Ferrexpo повідомляє про припинення автоматичного повернення ПДВ її підприємствам в Україні та економічні наслідки такого рішення уряду.
Ця ситуація вже призвела до порушення стабільної роботи підприємств, зниження обсягів виробництва на підприємствах та, на жаль, скорочення робочих місць з одночасним зменшенням податкових відрахувань до бюджетів усіх рівнів. Це також призвело до зменшення відвантажень Укрзалізницею продукції на адресу споживачів, а також зменшення роботи портів по перевантаженню обсягів готової продукції для клієнтів в Європі, Близькому Сході та Азії.
«Ми отримали податкові документи, в яких стверджується, що нашим українським підприємствам не буде «автоматично» повернено експортний ПДВ у березні. В умовах, коли країна вже четвертий рік переживає повномасштабну війну, а підприємства кожного дня стикаються з новими викликами, зменшення наших обігових коштів у вигляді неповернення експортного ПДВ може мати тяжкі наслідки. Ми вже змушені скоротити виробництво до 25% нашої повної потужності і не довиробимо орієнтовно 4 млн. тон продукції в 2025 році, у свою чергу Укрзалізниця зменшить обсяги своїх перевезень на ці 4 млн. тон, а порти не перевантажать ці 4 млн тон продукції на експорт. І держава не отримає валютну виручку від експорту цієї української продукції.

The Economist пише, що другою сферою, де Росія сподівається на прогрес, є міжнародні платежі. Виключення її банків з великих мереж кредитних карток Mastercard і Visa та системи SWIFT спричинило тертя в її відносинах за кордоном. Такі заходи, наприклад, перешкоджають російським фірмам репатріювати валюту з Китаю та Індії, головних покупців російської нафти, що послаблює рубль. Вони також блокують доступ Росії до 274 млрд євро активів, що належать її Центральному банку і зберігаються на Заході.
Нагадаємо, в останні дні президентства Джо Байдена США запровадили найбільший на сьогодні пакет санкцій проти російської нафти. Мета — зруйнувати фінансові потоки, які Кремль використовує для війни в Україні. Але в Росії знайшли способи обійти санкції. Серед них — змішування нелегальної нафти в резервуарах та її передача між санкціонованими та несанкціонованими суднами.
Раніше запроваджені обмеження разом із ціновою стелею в $60 за барель не змогли завдати вирішального удару по російській економіці. Росія створила тіньовий флот із застарілих танкерів, які не залежать від західного фінансування чи страхування. У такий спосіб Кремль зберіг обсяги постачань нафти, які скеровувались до Китаю та Індії.

Деякі геополітичні експерти припускають, що якщо США послаблять чи знімуть санкції проти Росії, а Європа залишить їх у силі, це не надто вплине на РФ. Санкції стали другим найважливішим інструментом підтримки України після постачання зброї.
Про це пише Economist.
«Європа, яка точно опонуватиме такому рішенню, має значно сильніші карти на руках: її санкції в рази потужніші за американські, і цей інструмент варто використовувати», — зазначають журналісти.
Однак деякі геополітики вважають, що це не має великого значення. За їхніми словами, найбільше Росія хоче отримати доступ до американських технологій, валюти та платіжних мереж.
«Але наш аналіз показує, що це не так. Без Європи на боці російської торгівлі доступ до платіжних систем та іноземні інвестиції в Росію залишатимуться дуже обмеженими», — вважає медіа.
Наприклад, торгівля між Росією і Штатами ще до повномасштабного вторгнення росіян до України складала 35 мільярдів доларів. Наразі її обсяги вдесятеро менші, а після зняття санкцій навряд чи істотно зростуть.
А от обсяги торгівлі між Росією та ЄС 2021 року становили $305 мільярдів ― і впали вшестеро.
Не змінить скасування санкцій і ситуації з продажем російських нафти й газу. Росіяни навчились їх обходити ― і останнім часом продавали по 3,5 млн барелів нафти на добу, що більше за показник 2021 року.