Курс долара та євро на початок жовтня: як на них вплине тимчасовий дефіцит гривні

Із уже традиційних для цього періоду чинників виокремлю такі:

30 вересня банкам та клієнтам потрібно закрити звітну дату за місяцем та кварталом. Це вплине на поведінку та активність міжбанку у першій половині торгів понеділка: усі клієнти намагатимуться закрити свої угоди як усередині України, так і з іноземними партнерами. Вже після обіду клієнтська активність на торгах знизиться, натомість банки закриватимуть свої операції за валютною позицією, щоб вийти на результат від торгівлі ВКВ на 1-е число.

1 жовтня на початку сесії спрацює ефект першого дня нового звітного періоду. Клієнти та самі банки ще визначаються із завданнями та цілями на новий місяць, а також підбивають попередні підсумки попереднього місяця та кварталу. Це знижує активність на торгах цього дня. Але вже з 2-го числа міжбанк увійде до свого нормального ритму роботи.

Україна активно готується до опалювального сезону, що суттєво додасть попиту на валюту з боку державних і приватних компаній, які забезпечують цей процес.

Найважливішим моментом, який впливає на поведінку валютного та ресурсного ринків, буде готовність банків до посилення нормативів резервування з 11 жовтня. Банки — система інертна, і за один день перегрупувати свої ресурси так, щоб забезпечити великі обсяги гривні на коррахунку їм не вдасться. Причому, чим більший банк, тим більше часу йому знадобиться на подібне перегрупування.

Хтось обмежиться поступовим скороченням вкладень у депсертифікати та купівлею на ці кошти додаткових бенчмарк-ОВДП (переважно це будуть держбанки та «дочки» іноземців).

Хтось буде змушений скоротити обсяги вкладень на міжбанківському кредитному ринку та тримати ці гривневі ресурси вже на своєму коррахунку, а комусь доведеться скорочувати свій кредитний портфель і намагатися залучити вклади приватних клієнтів та бізнесу, щоб забезпечити приплив гривні до своїх кас та на коррахунок у Нацбанку.

Частина банків зменшить і свої вкладення за валютною позицією: продаватимуть власну валюту на міжбанку та закриватимуть отриманою гривнею підвищений норматив резервування.

Читайте також: Приват, monobank, Абанк та інші — де збирають гроші, рекламуються та заробляють

Дефіцит гривні для закриття банками підвищеного нормативу резервування знизить тиск на валютному міжбанку, а також допоможе Мінфіну результативніше розміщувати свої бенчмарк-ОВДП банкам. Адже фінансисти замість простого і невигідного «заморожування» своїх коштів на коррахунку в Нацбанку воліють вкладати їх у держоблігації. За рахунок них банки тепер зможуть покривати до 60% суми свого нормативу резервування.

Від швидкості перегрупування банками своїх активів та пасивів під нові вимоги регулятора багато в чому залежатиме ситуація і на валютному ринку. Оскільки фінустанови змушені відволікати значні обсяги своєї ліквідності саме на вирішення цього завдання.

Тобто на першому етапі гривневий навіс над валютним ринком скоротиться, а для посилення девальваційних тенденцій та інфляційних процесів на ринку буде значно менше «палива».

Але це лише на перший час. Адже в результаті кошти, які банки заберуть із депсертифікатів Нацбанку, а також додаткові залучення гривні від юросіб та фізосіб перетікатимуть на купівлю бенчмарк-ОВДП, а далі — до бюджету. А бюджет, зі свого боку, витратить їх на виплати військовим, розрахунки з підрядниками, оборонкою тощо.

Тобто ця гривня знову вийде на ринок і або осяде на рахунках клієнтів-фізичних осіб (переважно військових), або частково буде витрачена контрагентами бюджету, що її отримали, на нові закупівлі імпортного обладнання, запчастин тощо. Таким чином цей гривневий ресурс знову частково піде на міжбанк на купівлю валюти компаніями та на купівлю валюти фізособами. А отже, тиск на всі сегменти валютного ринку знову зросте.

Поточне завдання Нацбанку та банків — зробити так, щоб клієнти (фізичні та юридичні особи), які отримали цю гривню, не почали її «пускати» на валютний чи споживчий ринок. Тобто ще актуальнішим стає питання привабливості для клієнтів гривневих вкладів: від цього залежатиме подальша картина щодо інфляції і багато в чому — щодо курсу.

Щодо цього тижня, то тут уже традиційно курсовий тренд на всіх сегментах валютного ринку залежатиме від Нацбанку, його тактики, обсягів та оперативності виходу з інтервенціями на торги.

Також опосередковано на поведінку всього ринку цього тижня впливатимуть ситуація на фронтах, атаки рф на критичну інфраструктуру і підготовка до осінньо-зимового опалювального сезону.

Необхідність фінансувати значні валютні витрати на відновлення зруйнованої агресором енергогенерації, закупівлі держструктурами палива та енергоносіїв для забезпечення армії та ЖКГ для успішного проходження опалювального сезону все серйозніше впливатиме на поведінку міжбанку та попит на валюту.

Це вимагатиме додаткових валютних ресурсів, які Нацбанку доведеться «виймати» з резервів. За моїми прогнозами, це щомісяця «з'їдатиме» додаткові $400−800 млн із резервів Нацбанку, залежно від погодних умов цієї осені, взимку та на початку весни.

З огляду на те, що Нацбанк відповідає за цінову стабільність у країні та має великий перелік зобов'язань перед МВФ щодо виконання низки монетарних показників та грошово-кредитної політики, особливо «відпускати» курс і девальвувати гривню регулятор теж не може. Інакше, це вийде за межі прогнозів щодо інфляції, закладених до меморандуму із Фондом.

Тому і цього тижня Нацбанк буде змушений згладжувати надмірні курсові коливання на міжбанку та покривати дефіцит пропозиції долара на ринку. Рівень 42 гривні за долар і 47 гривень за євро на міжбанку — зараз вочевидь надто песимістичний сценарій, на який наші чиновники піти не можуть.

Ці курсові орієнтири можна потенційно розглядати ближче до листопада-грудня, коли значні обсяги бюджетної гривні можуть ринути на ринок. Але й особливого зміцнення гривні в умовах війни та збільшення витрат бюджету на 500 млрд гривень теж зараз не варто очікувати. Навіть з огляду на можливе збільшення фінансової допомоги з боку ЄС та США.

Читайте також: Замороження соцстандартів та збільшення видатків на владу: яким буде бюджет-2025

Крім того, саме підвищення нормативу резервування банками на їх коррахунках у НБУ з 11 жовтня призведе до певного дефіциту гривні на ресурсному міжбанківському ринку, що підстраховуватиме нацвалюту на валютному ринку.

Прогноз курсу долара та євро на 30 вересня — 4 жовтня

Міжбанк

НБУ залишиться головним продавцем долара на ринку, але намагатиметься заощаджувати резерви. Це формуватиме тенденцію щодо певної нестачі валюти на ринку та утримуватиме курс гривні щодо долара, по суті, у межах, які Нацбанк задаватиме своїми цінниками інтервенцій.

Курс євро в Україні безпосередньо залежить від поведінки пари євро/долар на зовнішніх ринках та від динаміки курсу долара щодо гривні на нашому ринку. На цей тиждень я прогнозую за парою євро/долар коридор у межах від 1,108 до 1,12 долара за євро.

За моїм прогнозом, котирування долара на міжбанку перебуватимуть у межах коридору від 41,00 до 41,45 гривень. У цьому випадку через перерахунок пар євро/долар та долар/гривня курс євро на торгах цього тижня перебуватиме в межах коридору від 45,42 до 46,42 гривень.

Готівковий ринок

Більшість обмінників фінкомпаній та банків виставлятимуть спред за доларом у межах від 20 до 25 копійок та євро в межах від 20 до 30 копійок.

Курс купівлі та продажу готівкового долара у банках перебуватиме в межах від 40,80 до 41,70 гривень, а в обмінниках фінкомпаній — у межах від 41,00 до 41,65 гривень.

Курс готівкової євровалюти в банках перебуватиме в межах коридору покупок та продажів від 45,35 до 46,70 грн. А в обмінниках фінкомпаній цей коридор перебуватиме в межах від 45,40 до 46,65 грн.

Автор:

Аналітик Олексій Козирев

Пише на теми: Валюта, цінні папери, інвестиційні проєкти, кредитування, міжнародні валютний та фондовий ринки, фінансові стартапи