Multi від Мінфін
(8,9K+)
Оформи кредит — виграй iPhone 16 Pro Max!
Встановити
10 листопада 2026, 18:00

Бізнес без ФОП: які пастки готує новий закон і кому це дійсно може бути вигідно

В Україні пропонують дозволити домогосподарствам вести підприємницьку діяльність без реєстрації ФОП. Ідея приваблива для тих, хто пече торти на замовлення, ремонтує техніку чи надає інші мілкі побутові послуги. Однак головне питання — хто відповідатиме за борги, які доходи враховуватиме держава, а які ні та чи не виявиться спрощення «дорожчим» за нинішнє відкриття ФОП. Ці питання для «Мінфіну» розібрав Ігор Биков, адвокат АО Leshchenko & Partners.

Насамперед варто розмежувати дві ініціативи. Законопроєкт № 8143 «Про свободу підприємницької (економічної) діяльності домогосподарств» зареєстрований ще у жовтні 2022 року. У лютому 2026 року парламентський Комітет з питань соціальної політики рекомендував прийняти його за основу. Натомість 4 листопада Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував ухвалити за основу інший проєкт — № 15449, про добровільний пільговий режим оподаткування доходів домогосподарств.

Без ФОП, але не без правил

Проєкт № 8143 пропонує дозволити економічну діяльність без реєстрації ФОП, якщо її здійснюють виключно члени домогосподарства, подається річна декларація, а дохід від цієї діяльності не перевищує 8 млн грн на рік. Водночас на разі обговорюється й можливе підвищення межі вказаного ліміту до 30 млн грн.

Спрощене адміністрування охоплює низку дрібних побутових послуг, до яких входять перукарські послуги, репетиторство, ремонт, торгівлю на ринках, перевезення, громадське харчування, юридичні консультації. Проте відсутність вимоги реєструвати ФОП не означає автоматичного звільнення від вимоги наявності ліцензій, дозволів, санітарних, транспортних та інших спеціальних вимог. Скасування реєстрації не скасовує вимог до якісного та безпечного надання послуг.

Є ще одна принципова деталь, поняття «домогосподарство» не обов’язково означає сім'ю у юридичному сенсі. Концепція законопроєкту № 8143 під даним поняттям охоплює коло осіб, які спільно проживають і ведуть господарство, навіть якщо вони не родичі. Крім того, допускається й домогосподарство з однієї особи. Натомість податковий проєкт закону № 15449 описує під даним поняттям добровільне об'єднання щонайменше двох осіб. Цю розбіжність законодавцю необхідно усунути, адже особа не повинна відповідати одному визначенню, але не мати доступу до спрощеного режиму за іншим.

Вісім мільйонів доходу — що саме пропонують рахувати?

Найчастіше плутають два показники: дохід від діяльності та сукупний дохід домогосподарства. У законопроєкті № 8143 поріг 8 млн. грн. стосується саме економічної діяльності. Водночас податкова декларація має відображати ширше коло надходжень, включно з пасивними доходами, а також визначені законом витрати. Зарплата чоловіка чи проценти за депозитом дружини не повинні ставати виторгом сімейної майстерні лише через спільне проживання. Відтак, тут є ряд дискусійних нюансів, які законодавець ще має розмежувати.

Проте сукупний дохід може впливати на розрахунок податкових пільг і потребу в державній допомозі чи отримання тих чи інших пільг. Якщо, до прикладу, один член домогосподарства має сезонний заробіток, інший -зарплату, а третій здає квартиру, чи це впливатиме на оцінку матеріального стану для отримання соціальної підтримки. Питання на разі риторичне. Тому законодавцю необхідно окремо визначити, які надходження включаються до ліміту, а які — до податкової бази «бізнесу без ФОП», а які враховуються виключно під час оцінки в розрізі соціальної підтримки. Інакше спори з податковою неминучі.

«Нова» податкова модель

Проєкт закону № 8143 сам по собі не встановлює нових ставок податку. Конкретніший механізм містить законопроєкт № 15449, який визначає добровільний режим, спільну декларацію та пільгову ставка ПДФО 5% із передбаченим розрахунком неоподатковуваної частини на членів домогосподарства. Водночас проєкт передбачає військовий збір, причому його база визначається за окремими правилами. Тож обіцянки законодавця про ставку в «лише 5%» є некоректними.

Ідея врахувати кількість членів домогосподарства та осіб, які перебувають на утриманні заслуговує уваги та за своєю суттю не є новою. Проте, однаковий дохід по-різному забезпечує самотню людину й родину з трьома дітьми. Однак громадянин має розуміти розмір пільги до подання декларації, а не після рішення податкової. Попередньо заповнена декларація може допомогти, але вона не гарантує правильності відомостей: механізм виправлення помилок і заперечення даних є не менш важливим, ніж цифровізація.

Хто ризикує майном?

Найсуттєвіший ризик закладено саме в податковому проєкті № 15449. Запропоновані положення щодо погашення податкового боргу та податкової застави допускають використання майна членів домогосподарства: насамперед пов’язаного з його діяльністю, а за визначених умов — й іншого майна. Виникає питання — чому податкова помилка одного має ставити під загрозу майно іншого, який не брав участі в бізнесі?

У чинній моделі відповідальність ФОП теж не обмежена, адже підприємець відповідає власним майном із передбаченими законом винятками. Однак це не тотожно автоматичному залученню до податкового боргу майна інших осіб. На мою думку, доступ до пільгової ставки не повинен оплачуватися фактично колективним майновим ризиком або майном третіх осіб. Потрібні чіткі межі відповідальності, індивідуальна згода і захист майна тих, хто не здійснював діяльності.

Так само обережно слід говорити про банкрутство домогосподарства. Проєкт № 8143 проголошує відповідну ідею, але в Україні вже діє процедура неплатоспроможності фізичної особи за Кодексом з процедур банкрутства. Перш ніж створювати нову процедуру, треба визначити боржника, особисті борги та наслідки розлучення чи виходу учасника. Без таких відповідей новий «суб'єкт правовідносин» стане джерелом судових конфліктів.

Кому буде вигідно, а кому — ні

Потенційні користувачі ініціативи — сімейні майстерні, домашні виробники, сезонні виконавці послуг, тощо. Для них вартість адміністрування ФОП інколи непропорційна обсягу замовлень. Можливість легально задекларувати дохід, не створюючи повноцінну підприємницьку структуру, може стати аргументом на користь виходу з тіні.

Натомість для чинного ФОП перехід не обов’язково вигідний. Потрібно порівнювати не тільки номінальну ставку, а й військовий збір, можливість врахування витрат, страхові внески, право працювати з найманими працівниками, обмеження щодо видів діяльності й майнову відповідальність. Якщо за людину не сплачується ЄСВ на іншій підставі, може не зараховуватися страховий стаж. Для бізнесу, який хоче наймати людей або розширюватися, звичайний ФОП чи юридична особа можуть залишатися практичнішими.

Окремий ризик — підміна трудових відносин «роботою членів домогосподарства». У проєкті закону № 8143 заявлено непоширення трудового законодавства на таку діяльність. Але сама спільна адреса не доводить, що люди добровільно ведуть спільний бізнес. Фактичну найману працю не можна позбавляти захисту зміною назви виконавця. Не менш важливо не створити інструмент штучного поділу великого бізнесу на кілька «домогосподарств» заради зменшення податків.

Держава також має відповісти, яку ціну вона готова заплатити за детінізацію. Міністерство фінансів не підтримало № 8143 у висновках, відображених бюджетним комітетом ще 2023 року: міністерство вказувало на можливе зменшення надходжень, додаткові видатки та відсутність достатніх розрахунків. Ці застереження слушно перевіряти, але спрощення не обов’язково означає втрату для бюджету. Якщо сьогодні дохід узагалі не декларується, навіть помірне легальне оподаткування може принести кошти. Потрібна оцінка двох сценаріїв: виходу з тіні та переходу вже сумлінних платників на пільгові правила.

Що слід виправити до голосування

Передусім потрібно узгодити визначення поняття «домогосподарства», розмежувати особисті та спільні зобов’язання їх членів, передбачити механізми входу й виходу учасників, забезпечити виправлення податкових даних і чітко врегулювати співвідношення нового режиму з ЄСВ, ліцензуванням та захистом працівників.

Потрібні реальні гарантії конфіденційності та доступу до фінансових даних членів родини, який має бути суворо обмеженим. Є й суто законодавча проблема: законопроєкт № 8143 розроблявся за чинності Господарського кодексу та передбачав зміни до нього, але цей кодекс втратив чинність 28 серпня 2025 року. Без серйозного оновлення тексту реформа ризикує початися з юридичних суперечностей.

На моє переконання, державі варто спрощувати легалізацію дрібних заробітків, але не шляхом перенесення підприємницьких ризиків на всіх співмешканців (або членів родини такого «підприємця»). Успіх цієї моделі вимірюватиметься не кількістю людей, які відмовляться від статусу ФОП, а кількістю доходів, що реально вийдуть із тіні без втрати правового захисту. Свобода підприємництва починається з простих правил — і закінчується там, де разом із декларацією людина непомітно погоджується ризикувати майном усієї родини.

Коментарі

Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
сторінку переглядають 21 незареєстрований відвідувач.