Що робити, якщо банк розцінив ваш картковий переказ, як ризиковий

Що стало приводом резонансу

Широкий суспільний резонанс викликав лист Нацбанку від 1 червня 2023 року № 25−0005/38228, згідно з яким, починаючи з 5 червня, всі українські банки звітуватимуть до НБУ про карткові операції українців.

Відтепер щопонеділка до 16:00 банки зобов’язані подавати до НБУ інформацію про карткові платежі українців, незалежно від їх суми, серед яких:

• Р2Р-перекази (перекази фізичних осіб із картки на картку).
• Зняття готівки та поповнення карткового рахунку в банкоматах та касах банку.
• Інтернет-оплати.

Незважаючи на те, що Нацбанк заперечує інформацію щодо збирання персональних даних та деталей про перекази окремих фізичних осіб, повідомляючи, що запитується лише узагальнена інформація виключно про суб'єктів господарської діяльності з метою посилення контролю за дотриманням банками вимог законодавства України, все одно постає питання: з якою метою це робиться?

Як відомо, Нацбанк є одним із органів державного фінансового моніторингу України, який здійснює нагляд, щоб запобігти використанню банківської системи для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Саме Нацбанк здійснює контроль за діяльністю банків і уповноважений накладати штрафи за порушення ними вимог фінмоніторингу.

Тому очевидно, що запитуючи інформацію про банківські операції фізичних осіб, Нацбанк все ж має намір за посередництва банків-еквайрів посилити контроль за платежами українців та зобов’язати банки перевіряти походження коштів на їх рахунках.

При цьому, як тільки будуть перевірені найризиковіші рахунки, банки почнуть перевіряти рахунки і з невеликою вартістю, тому заходи фінмоніторингу можуть торкнутися не лише тіньового бізнесу з мільйонними оборотами, але й громадян, які здійснюють свою діяльність без реєстрації суб'єкта господарювання (домогосподарства), — це юристи, криптотрейдери, репетитори та інші фрилансери, тобто особи, які не досягли достатніх оборотів для реєстрації бізнесу, проте періодично отримують невеликий дохід.

Читайте також: В НБУ пояснили, про які карткові операції доповідатимуть банки (оновлено)

Кого та для чого перевіряють банки

Фінмоніторинг — це діяльність із виявлення незаконно отриманих доходів та запобігання фінансуванню тероризму. Суб'єктами фінмоніторингу, насамперед, є банки, страхові компанії, кредитні спілки та інші фінансові установи, але загальний їх перелік значно ширший.

Фінансовий моніторинг здійснюється у відповідності до певних критеріїв, які затверджені Наказом Мінфіну від 28.12.2022 року № 465. Вони визначають ризиковість клієнта та є підставою для проведення додаткової перевірки.

На час проведення перевірки банк може заблокувати рахунок клієнта разом зі всіма коштами, що на ньому знаходяться.

Банк переважно використовує автоматизовану процедуру для визначення, чи є клієнт ризиковим. Для цього використовується спеціальне програмне забезпечення, яке використовує певні алгоритми для оцінки ризиковості рахунку.

Обсяг критеріїв, за якими банк має право ініціювати перевірку клієнта, досить обширний, але можна виділити основні з них, які, беззаперечно, стануть підставою для фінмоніторингу:

• Клієнт здійснює постійні перекази за кордон або отримує перекази з-за кордону, отримує кредити чи позики з-за кордону.
• Здійснення транзакцій з азартними іграми та лотереями.
• Клієнт має відношення або зв’язки з російською федерацією або Республікою Білорусь.
• Клієнт зареєстрований за адресою масової реєстрації або його адреса реєстрації є вигаданою.
• Розмір витрат клієнта перевищує розмір надходжень на рахунок.
• Клієнт отримує кошти від віртуальних активів (криптовалюти) на суму понад 30 000 гривень.
• Клієнт регулярно здійснює або отримує значну кількість переказів (це може бути будь-яка кількість переказів та на будь-які суми, банк зіставляє інформацію про доходи клієнта та звичні обороти по рахунку, при їх невідповідності клієнт є ризиковим).
• Якщо у клієнта відбулись значні зміни в розмірах фінансових операцій.
• Новостворений суб'єкт господарювання переказує та/або отримує значні суми коштів.
• Клієнт регулярно отримує перекази та відразу переводить їх у готівку.
• Клієнт переказує чи отримує кошти, розмір яких перевищує 400 000 гривень.

Головна мета фінансового моніторингу — встановити, що ваша діяльність є законною, а отримані вами кошти задекларовані та оподатковані.

Читайте також: 255,5 млн грн за порушення платіжної дисципліни: як і за що штрафують банкірів

Як уникнути негативних наслідків фінмоніторингу

Для того, щоб 100% не потрапити під фінансовий моніторинг, — достатньо відмовитися від фінансових послуг і не користуватися банківськими рахунками.

Але для мінімізації ризиків ми радимо не здійснювати операцій, що можуть мати ознаки ризиковості, або користуватися декількома рахунками в різних банках, тим самим розділяючи суми надходжень.

Перевіряйте свого контрагента, який здійснює оплату на вашу користь, оскільки високий рівень ризиковості контрагента може стати підставою для вашої перевірки.

Банк також може зацікавитися вами, якщо у платежах на вашу користь не вказано їх призначення платежу або призначення платежу не відповідає вашій звичній діяльності.

Наприклад, якщо банку відомо, що ви займаєтеся діяльністю в сфері юриспруденції та отримуєте оплати за консультаційні послуги, а потім несподівано отримуєте платіж в розмірі 50 000 гривень за продаж кормів для тварин, це може бути підставою для фінмоніторингу.

Так чи інакше, якщо ви здійснюєте будь-яку діяльність, регулярно отримуєте оплату за надані послуги чи продаж тих чи інших товарів, рано чи пізно банк може зацікавитись законністю отриманих коштів.

Під час проведення перевірки банк призупиняє обслуговування рахунку та просить надати підтвердження законності вашої діяльності та походження отриманих коштів.

Перша помилка, яку ви можете допустити, потрапивши під фінмоніторинг, — це ігнорування звернення банку та висування претензій. Таку поведінку клієнта банк може сприйняти, як окремий критерій ризиковості.

Першим документом, який ви можете надати банку, є загальні письмові пояснення, в яких вказати, що ви зрозуміли, що відносно вас проводиться перевірка, та детально описати чим ви займаєтесь, які послуги надаєте, звідки ви отримуєте кошти та за що.

До пояснень, за наявності, необхідно додати реєстраційні документи (якщо ви суб'єкт господарювання), надати копії податкових декларацій, в яких задекларовані отримані вами кошти, а також довідку про сплату податків.

У разі неможливості надати підтверджуючі документи про походження коштів, зазначити це в поясненні, вказавши термін, протягом якого ви можете надати вказані документи.

Другою помилкою є відсутність комунікації з банком. Для того, щоб якнайшвидше пройти перевірку та розблокувати кошти на рахунку, необхідно контактувати з представниками банку, за необхідності з’явитися особисто, з’ясувати перелік документів та в якому вигляді банк хоче їх отримати, і в найкоротший термін їх надати.

Ненадання банку документів про походження коштів та ігнорування звернень банку є підставою для передання відомостей про виявлення підозрілих операцій до Державної служби фінансового моніторингу, та в подальшому — до правоохоронних органів.

Органи Національної поліції аналізують узагальнений матеріал, отриманий від служби фінмоніторингу та в межах своєї компетенції здійснюють досудове розслідування або оперативно-розшукову діяльність.

З нашої практики: майже за кожним наданням поліції зведеної інформації відкривається кримінальна справа за статтею 209 КК України — легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

Це створює додаткові труднощі, оскільки вам доведеться неодноразово відвідувати органи поліції та доводити вже їм, що отримані кошти є легальними.

Якщо справою займається поліція, розблокувати свій рахунок ви зможете лише після закриття слідчим справи, а це дуже довгий період.

Тому ми радимо не доводити перевірку в рамках процедури фінмоніторингу до цього етапу, а співпрацювати з банком та надавати всю необхідну інформацію про ваші платежі.

Часто трапляється, що банк отримав підтверджуючі документи, проте все одно не розблоковує рахунок та не надає жодної інформації. В такому випадку до банку необхідно подати запит про надання офіційної відмови в розблокуванні коштів на рахунку, яку в подальшому можна оскаржувати в суді.

Крім того, до банку можна звернутися з письмовою заявою про припинення обслуговування та закриття заблокованого банківського рахунку, та просити переказати залишок коштів на ваш рахунок в іншому банку.

В такому випадку банк буде зобов’язаний повернути вам ваші кошти, проте, найближчими роками обслуговуватись в цьому банку ви більше не зможете.

Автор:

засновниця та СЕО Марчук Соломія

ЮК Main Business Partner