- 2 июня 2022, 16:21
Про 25 відсотків
Глибоко розчарований підняттям ставки до 25%. Під час війни класичні рецепти не працюють за загальноприйнятими сценаріями, з багатьох причин.
1. Навряд чи такий крок монетарної влади приверне увагу інвесторів-нерезидентів на ринку ОВДП в довгостроковій перспективі. Синхронне зниження міжнародних рейтингів України та СТОПи на інвестування в країну, в якій йде війна за незалежність (хоча й успішна, але війна), ясно демонструють, що не в дохідності справа.
2. На ринку ОВДП залишалось багато інвесторів, які позичали кошти державі через ринок ОВДП під більш скромну ставку через те, що їх попит на ОВДП мав певною мірою адміністративну природу: це держбанки, банки, які формували резерви за кредитними операціями, страховики, які підтримували якість та ліквідність своїх резервів, НПФ, інвестфонди і т.д. Тепер всі ці носії попиту просто будуть позичати кошти державі значно дорожче, оскільки між обліковою ставкою та ринком ОВДП завжди була помітна кореляція. Нажаль, внутрішній ресурс обмежений, можливо вдасться назбирати за 2-3 тижні додаткових 50-100 млрд грн, але кардинально це ситуацію не змінить.
3. Через паузу в діловій активності в банківській системі і так накопичилось достатньо ліквідності. Депозити під 5-7% річних в гривнях на 3-12 місяців стали звичайною практикою системи, і в таких умовах підвищувати ставку – означає провокувати сплеск попиту на депозитні сертифікати НБУ, що також мінус для прибутку НБУ. Тож по пунктам 1, 2 та 3 виникає логічне питання: ми відкрили для фінансових посередників та спекулянтів доступ до збільшення видатків держбюджету, чи є моральне право таке робити під час війни, в умовах коли результат таких дій не є гарантованим? Відповідь очевидна.
4. Та ще більший мінус тепер для кредитування. Коли вартість банківських ресурсів починається з 25%, кредити мають значно підскочити в ціні. Пільгові програми кредитування не настільки розвинені, щоб забезпечити відсутність шоку від зростання ставок. В умовах, коли ВВП країни і так впаде на 20-25%, ми ще додаємо удару по внутрішньому кредитному ресурсу і сприяємо ще більшому зниженню ділової активності. Зрозуміло, що ідея підкормити банки, які вже на початок наступного кварталу вимушені будуть почати показувати справжні втрати від війни, сама по собі приваблива, але чи варто це робити так відверто і частково за рахунок державного бюджету? Під час війни відповідь на це питання і питання з пункту 3 краще пошукати в правових тенетах визначення терміну «мародерство під час війни».
5. Вражає і той поспіх, з яким приймалось рішення. Вже на 8 червня були призначені перемовини Ьосії і Туреччини з питань розблокування чорноморського басейну для експорту зерна, вже за тиждень–два мав пройти в Сенаті законопроект 6390 про конфіскацію активів РФ у США на користь Україні, та й літо – це пора, коли зазвичай зростання цін на харчі сезонно пригальмовує. Тож обраний дивний таймінг для підвищення ставки. Таке враження, що економічних важелів в цьому рішенні значно менше ніж прихованих політичних.
|
204
|
- 17:45 НБУ прогнозирует сокращение международных резервов в 2025 году до $40 млрд
- 17:25 Курс валют на вечер 31 января: евро и доллар подешевели на межбанке
- 17:00 DeepSeek раскрывает 5 скрытых жемчужин для бычьего рынка 2025 года
- 16:35 Декларирование доходов: кто и в какие сроки должен подать декларацию
- 16:00 10 неявных крипто-активов, готовых принести 25,750% прибыли в 2025 году
- 15:56 Евро продолжит падать на расхождении в политике ЕЦБ и ФРС — Bloomberg
- 14:00 Следующий мем-коин с 1000x? Инвесторы DOGE & SHIB называют ЭТОТ токен лучшим на 2025 год
- 13:13 Barclays видит мало шансов на значительное восстановление EUR/USD
- 12:00 7 самых перспективных новых криптовалютных проектов для краткосрочных x100 доходов
- 11:33 Мемкоины Трампа начали принимать для оплаты некоторых товаров и услуг: что нового на крипторынке
Комментарии - 17
Добавлю:
— дійсно у банків Гривні багато, тому фраза НБУ про те що це захист Гривні, заощаджень населення, виглядає дивно, треба врахувати те, що по депозитам оформленим люди і далі будуть отримувати 7−11%, мінус податки.
— банки по депозитам не будуть підвищувати ставки на 10% чи 15%, від сили спочатку буде рух на 3−5% максимум.
— підпищення ставки НБУ не тягне за собою зобов’язання МінФін підвищувати ставку по ОВДП, максимум буде рух 3−5% і то через час.
— банки в умовах війни фінансували і то вибірково, а зараз від нових ставок відмовиться бізнес, він не потяне. А якщо потяне — підвищить у себе ціни.
— кредити де привязка Либор і т.і. буде підняття суттево, в тому ж КредоБанк і інші Європ.Банки, але і ком. і держбанки можуть підняти, у них така умова прописана. Або шукай всю суму та закривай.
— нова хвиля не можливості оплат згідно графіків, а плюс воений стан — це клієнт посилаю куди подалі Банк і просто не платить.
Чекаю що сьогодні чи завтра Призидент відреагує!
в свою очередь это приведет к уменьшению активностей и еще большему давлению на ВВП.
выходит, что Нац Банк жертвует мелким и средним бизнесом ради стабильности населения.
действительно непростое решение, но наверное, в условиях войны правильное.
1. На ринку ОВДП залишалось багато інвесторів, які позичали кошти державі через ринок ОВДП під більш скромну ставку через те, що їх попит на ОВДП мав певною мірою адміністративну природу
2. Нажаль, внутрішній ресурс обмежений, можливо вдасться назбирати за 2−3 тижні додаткових 50−100 млрд грн, але кардинально це ситуацію не змінить.