Українцям дозволять інвестувати в акції та корпоративні облігації без сплати податків

Як працюватимуть особові рахунки

Нові можливості для інвестицій прописані в законопроєкті «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки національного інвестора» (№ 15314).

Зміни подала група народних депутатів із Слуги народу та Голосу. Серед ініціаторів, зокрема, голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Розробка ініціативи Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а внесення проєкту нардепами, які її підтримують, — досить звична практика для державних установ, що самі не мають законодавчої ініціативи. Інший варіант для них — подання проєкту через Кабмін, але зазвичай ця процедура довша і складніша.

Оскільки ініціатива походить від безпосередньо зацікавленої державної інституції, її підтримують голова профільного комітету і депутати з двох фракцій, можемо зробити висновок, що це підвищує шанси на ухвалення. Хоча, звісно, ще не гарантує цього.

Головна новація проєкту — запровадження особових інвестиційних рахунків (ОІР). Відкрити їх можна буде у фірмах, що мають депозитарну та брокерську (або субброкерську) ліцензії.

Термін дії такого рахунку не обмежуватиметься, а щомісяця на нього можна буде покласти еквівалент до 10 тис. євро. Кошти з цього рахунку можна буде вкладати в:

• емісійні цінні папери, що перебувають у вільному обігу в Україні;
• фінансові та товарні аграрні ноти;
• інші фінансові інструменти, які визначатиме Нацкомісія.

Головна перевага ОІР — відсутність оподаткування жодних доходів з коштів, які були на рахунку не менше 3 років (1095 календарних днів).

Порівняно зі світовою практикою, українські автори проєкту нічого принципово нового не вигадали. Аналоги ОІР існують у більшості західних країн. Відрізняються лише особливості їх застосування. Зокрема, скільки часу кошти мають пролежати на рахунку, щоб дохід не оподатковувався, та які правила дострокового зняття коштів.

Навіщо це приватному інвестору

Для початку розберемо, що таке «емісійні папери», у які можна буде інвестувати з ОІР. Сюди входять акції компаній, державні, муніципальні та корпоративні облігації, інвестиційні сертифікати.

Фактично це всі цінні папери, які можуть зацікавити приватного інвестора і в які він може інвестувати зараз. Єдина проблема, зараз дохідність від них оподатковується.

Для доходів від корпоративних і муніципальних облігацій ставка становить 18% ПДФО і 5% військового збору, разом 23%.

Дивіденди з інвестиційних сертифікатів, пайових фондів оподатковуються за ставкою — 9% ПДФО і 5% військового збору, разом 14%.

Дохід від продажу акцій українських компаній і інвестсертифікатів — 18% ПДФО і 5% військового збору, разом 23%.

Інвестування ж через ОІР дозволить не сплачувати податки від всіх вищезазначених цінних паперів, що суттєво підвищить їхню чисту дохідність.

Наприклад, якщо зараз дохідність ОВДП з погашенням через рік становить близько 15%, а корпоративних облігацій — 18%, то після врахування податків чистий заробіток від других становитиме менше 14%, тоді як дохідність державних паперів не зміниться.

Як наслідок, зараз приватному інвестору вигідніше обрати ОВДП з дохідністю 15%, ніж корпоративні папери з 18% річних. Однак інвестуючи через ОІР буде сенс вкладати кошти у більш дохідні папери.

При цьому ніхто не зобов’язує довго тримати якийсь актив. Власник рахунку може купити корпоративні облігації, згодом продати їх, взяти акції, а далі — інвестиційні сертифікати. Прибутки з цих операцій не оподатковуватимуться. Головне, щоб кошти залишалися на рахунку впродовж трьох років.

Навіщо зміни державі

Сьогодні на рахунках у банках українці тримають 1,486 трлн грн. Ще понад 900 млрд — готівкова гривня, і найбільша сума — 7,466 трлн грн. становлять валютні готівкові заощадження фізичних та юридичних осіб.

Мета змін — перетягнути хоча б частину цих грошей в економіку. Крім цього, коли українці звикнуть інвестувати у цінні папери, це відкриє шлях для випуску облігацій нових компаній, а також для торгівлі акціями на вітчизняних біржах. Це дозволить підприємствам простіше залучати кошти для розвитку.

«Ми створюємо умови, за яких кожен українець зможе не лише зберігати кошти, а й ставати інвестором української економіки. Я переконаний, що кожен українець має стати капіталістом — власником активів, які працюють на його добробут і водночас на розвиток країни. Це законопроєкт про довіру, про довгострокове накопичення та про те, щоб гроші громадян працювали на розвиток України», — прокоментував законопроєкт голова НКЦПФР Олексій Семенюк.

Надійним емітентам досить складно конкурувати з відсотковими ставками за ОВДП, а запровадження інвестиційних рахунків могло б дати поштовх для ринку корпоративних паперів, переконаний керівник брокерського підрозділу інвестгрупи ICU Андрій Величко. «Держава, в свою чергу, отримала б ресурс на розвиток економіки, який зараз, на жаль, майже ніяк не працює», — відзначив він.

Чи готові брокери до змін

Експерти, з якими поспілкувався «Мінфін» переконані, що технічна інфраструктура для запровадження змін уже існує. «Учасники ринку точно готові до приходу масового роздрібного інвестора. Торгові системи брокерів вже працюють онлайн від старту реєстрації і до отримання доходів клієнтами. Ба більше, наприклад, ми запровадили повністю автоматизований онлайн блок посттрейдингової звітності для клієнта, де можна 24/7 у зручний час отримати необхідні довідки як для аналізу інвестицій, так і для подання офіційної звітності у податкову або НАЗК», — говорить Андрій Величко.

У тому, що ринок вже проходить трансформацію, переконаний і керівник розвитку інвестиційних продуктів БТС Брокер Сергій Гончаренко. «Якщо порівнювати із початком повномасштабного вторгнення, український ринок капіталу сьогодні значно краще підготовлений до приходу масового інвестора. Насамперед це стало можливим завдяки розвитку фінтех-рішень в інвестиційних компаніях, цифровізації процесів відкриття рахунків та інвестування, а також запуску купівлі ОВДП через застосунок „Дія“, що суттєво спростило перший крок для мільйонів громадян», — пояснює він.

Які ризики для інвестора

Торгівля через ОІР може мати кілька потенційних ризиків для інвесторів. Перший із них — це ненадійність брокерської компанії, адже завжди є ймовірність, що вона використовуватиме шахрайські схеми чи збанкрутує. У західних країнах на такі випадки існує страхування інвестрахунків. Подібно до того, як у нас ФГВФО страхує депозити.

Нинішній же проєкт не передбачає системи страхування, замість цього встановлює регулювання та систему контролю за брокерами від НКЦПФР.

Перший механізм захисту — відокремлений внутрішній облік. ОІР є окремим рахунком у внутрішній системі фірми. Брокер зобов'язаний вести суворий, відокремлений облік грошей клієнтів від власних коштів компанії. Також передбачається, що кошти клієнта неможливо буде конфіскувати за борги брокера.

Встановлюється жорсткий ліцензійний фільтр — вести ОІР матимуть право лише компанії, які одночасно мають дві ліцензії — депозитарну та брокерську (або субброкерську). За задумом авторів проєкту, це має відсіяти фірми-одноденки. Також Нацкомісія здійснюватиме постійний моніторинг операцій брокерів.

Другий ризик пов’язаний із невдалими інвестиціями. Оголосити про банкрутство може емітент корпоративних облігацій, акції компанії можуть суттєво знизитися в ціні. Інвестори ніде в світі не захищені від таких ситуацій. Доки фізособи переважно купують ОВДП, у їх розпорядженні надійний інструмент. Однак разом з розвитком фондового ринку все більше з’являтиметься компаній, які не матимуть надійної бізнес-моделі.

Третій ризик для приватних інвесторів — це замороження коштів на 3 роки. Звісно, можливість їх вивести раніше залишатиметься, але за умови сплати податків з усіх отриманих доходів.

Чи вдасться реалізувати зміни

На думку Сергія Гончаренка, сама ідея ОІР є правильною за своєю суттю, адже підштовхує громадян інвестувати довгостроково та створює податкові стимули для накопичення капіталу.

«Проте варто зберігати помірний оптимізм щодо швидкого ефекту від цього інструменту. Сам по собі податковий стимул не гарантує масового приходу інвесторів, якщо паралельно не розвиваються інститути захисту прав власників цінних паперів та не посилюється корпоративне управління», — відзначає він.

Читайте також: Українські компанії залучають кошти через корпоративні облігації: чи варто їх купувати

За словами експерта, в Україні все ще недостатньо розвинені механізми захисту міноритарних акціонерів, що є одним із фундаментальних елементів довіри до ринку капіталу. Тому успіх інвестиційних рахунків залежатиме не лише від податкових пільг, а й від загального прогресу у сфері регулювання та захисту інвесторів.

Автор:

Заступник головного редактора Олексій Писарев

Пише на теми: Інвестиції, фондовий ринок, forex, макроекономіка