Як золото із захисного перетворилося на ризиковий актив

Брайан Лакс інвестує в золотодобувний сектор понад десять років. Для нього, як для прихильника вартісного інвестування, акції цих компаній завжди слугували захистом від волатильності портфеля та надійним притулком у періоди геополітичної нестабільності. Однак минулого року все змінилося: золото перестало грати за правилами.

Коли ціни на злитки та профільні цінні папери почали демонструвати аномальне зростання, характерне скоріше для «мемних» акцій, Лакс почав скорочувати позиції фонду Old West Investment Management у цьому секторі. Його прикладу послідували й інші великі гравці, такі як Tuttle Capital Management та Purpose Investments Inc., перенаправляючи капітали в інші сегменти фондового ринку.

«Золото — це вже не та угода, що була десять років тому», — констатує Лакс, директор з інвестицій Old West.

Поки затяжна війна в Ірані та непередбачувана риторика Дональда Трампа в соціальних мережах розбурхують ринки, інвестори відчайдушно шукають стабільності. Однак золото послідовно ігнорує свій статус захисного активу, демонструючи падіння з самого початку конфлікту. З кінця лютого індекс золотодобувних компаній на NYSE впав на 31%, тоді як індекс S&P 500 зріс на 8%.

Акції сектору тепер реагують на новини дзеркально: вони падають при ескалації конфлікту і зростають лише тоді, коли заголовки сигналізують про розрядку.

Показовий приклад стався минулого тижня. У середу акції золотодобувних компаній впали на 4,8% після обіцянки Трампа відновити удари по Ірану й атакувати «дуже жорстко». Наступного торгового дня президент США різко змінив позицію і скасував нальоти, заявивши про прогрес у мирних переговорах, і сектор відіграв падіння. У п'ятницю акції закрилися зростанням на 3,6% на тлі повідомлень про те, що США та Іран близькі до підписання проміжної мирної угоди.

П'ять найбільших денних падінь індексу з початку війни припали саме на моменти найвищої напруги, що повністю суперечить класичній логіці втечі інвесторів у захисні активи.

Як золото стало ризиковим активом

Золото традиційно вважається непередбачуваним інструментом, хоча характер його цінових коливань відрізняється від «мемних» акцій чи інших спекулятивних активів. Вартість металу надзвичайно чутлива до настроїв інвесторів та макроекономічних факторів, таких як процентні ставки та інфляційні очікування.

Цього року на акції золотодобувних компаній вплинуло різке зростання цін на енергоносії. Інвестори побоювалися розгону інфляції, припускаючи, що в цих умовах Федеральна резервна система може підвищити ставки. Це вкрай негативний сценарій для активів, що не приносять процентного доходу, до яких належить золото.

Крім того, зростання цін на ресурси автоматично збільшує операційні витрати самих видобувних компаній. У результаті багато інвесторів у золотовидобувний сектор тепер приймають рішення, виходячи виключно з прогнозів щодо інфляції.

«На даний момент золото використовується скоріше як інструмент для спекуляцій на короткострокових змінах процентних ставок», — зазначає Кріс Манчіні, помічник портфельного менеджера Gabelli Gold Fund.

Він додав, що за останні три місяці приплив і відтік коштів з фонду його компанії був мінімальним. За його словами, інвестори практично завмерли в очікуванні того, чим закінчиться ця ситуація.

Трансформація акцій золотодобувних компаній у так званий ризиковий актив почалася у 2025 році. Після багаторічного відставання від широкого фондового ринку котирування золота почали зростати темпами, що ігнорують закони гравітації та нагадують динаміку «мемних» акцій. Підтримку цьому ралі надали слабкий долар і збільшений попит з боку центральних банків по всьому світу.

За минулий рік ціна на золото підскочила на 65%, тоді як індекс золотодобувних компаній на NYSE злетів на 155%, що стало найпотужнішим річним зростанням в історії. Акції таких гігантів, як Newmont Corp., Barrick Mining Corp. та Agnico Eagle Mines Ltd., додали у вартості не менше 116% за той самий період. Прибуток цих компаній також різко зріс на тлі ефективного контролю операційних витрат.

Що роблять інвестори

На початку року фонд Tuttle Capital тримав близько 15% своїх активів в акціях компаній, пов'язаних з видобутком золота та срібла. Після початку війни в Ірані фірма скоротила цю частку до 5%. За словами генерального директора Метью Таттла, компанія збалансувала волатильність за допомогою так званої стратегії HALO (high asset and low obsolescence — «високі активи та низька ймовірність застаріння»). Йдеться про інвестиції в бізнес, який менш вразливий до потрясінь, спричинених впровадженням нових інструментів штучного інтелекту.

Однак поки одні вичікують, інші активно розпродають активи. Після припливу коштів на початку року біржовий фонд VanEck Gold Miners (ETF) фіксує чистий відтік капіталу три місяці поспіль — рівно з того моменту, як почалася війна. Менеджер з продукту VanEck Ендрю Масгрейвс пояснив, що після року значного зростання акції золотодобувних компаній стали для багатьох зручним джерелом швидкої ліквідності.

За словами портфельного менеджера Дерека Бенедета, компанія Purpose Investments зберігає позиції у великих операторах з низькою собівартістю видобутку (таких як Barrick), однак у пошуках «захисту» все частіше звертається до акцій комунального сектору.

У свою чергу, Метью Таттл повідомив, що його фірма збільшила частку в енергетиці та комунальних послугах на 5%, оскільки ці галузі менш схильні до ризиків, пов'язаних з розвитком ШІ. Фонд Old West, як зазначає Брайан Лакс, перенаправляє кошти в акції виробників міді та природного газу: ці ресурси критично важливі для роботи дата-центрів, і інвестори очікують зростання їхньої вартості на хвилі ШІ-буму.

«Щоб цікавитися золотом прямо зараз, потрібно бути певною мірою контрциклічним інвестором», — додав Бенедет.

За останні роки акції золотодобувних компаній не вперше поводяться всупереч логіці. Сектор просів на початку пандемії Covid-19, але потім відновився і перейшов до ралі. Тому частина інвесторів зберігає надію на повернення фундаментальних факторів підтримки золота.

Читайте також: 98% інвесторів у золото не володіють ним — експерти

«Коли весь цей шум затихне, ринок цілком може знову звернути увагу на золотодобувачів», — вважає Ендрю Масгрейвс з VanEck. — «Думаю, люди згодом побачать у цьому цінність і, сподіваюся, повернуться до сектора».