Скамерські кол-центри з України ошукали 33 тис. людей зі всього світу на $275 млн

Розслідування ґрунтується на витоку даних обсягом 1,9 терабайта. Ці матеріали шведське телебачення отримало від викривача, який пояснив свою мотивацію тим, що хоче «покласти край безкарності шахраїв», але сам побажав залишитися анонімним.

Торік Інтерпол затримав понад 5 тис. підозрюваних у фінансових злочинах та конфіскував понад $400 млн, ймовірно, отриманих від шахрайства. Це відбулося у межах міжнародної спецоперації з боротьби з кіберзлочинністю, в якій взяли участь правоохоронці з 40 країн.

Де були «офіси» шахраїв

Журналісти консорціуму спільно дослідили ці дві мережі кол-центрів.

Одна з них, A.K. Group, із трьома офісами в Тбілісі, з 2022 року отримала понад $35 млн від близько 6 тис. людей.

Друга — це група афілійованих компаній та офісів в Україні, Болгарії та на Кіпрі, які, схоже, працюють під керівництвом управлінської команди в Ізраїлі. В Україні був принаймні один офіс, який працював у Києві щонайменше до початку 2022 року.

Один із кол-центрів у Києві працював до початку повномасштабного вторгнення в Україну. Після цього, частину працівників перемістили у Північну Македонію, де для них облаштували тимчасовий офіс, який згодом переїхав до Болгарії. Чи продовжують вдавані криптоброкери, бодай частково, працювати з Києва і досі — достеменно невідомо.

З 2021-го до 2024 року ці криптоброкери могли ошукати 26 тисяч людей на $240 млн. Усього від діяльності мережі псевдопродавців криптовалют, яка, зокрема, працювала і з України, постраждали люди з понад 30 країн — переважно Канади, Іспанії, Австралії, Великобританії та Південної Африки.

Криптобізнес на підставних осіб

До великої війни до своїх схем друга мережа залучала й пересічних українців — їм платили гроші за те, щоб ті реєстрували на себе компанії. Керували ж ними насправді кібершахраї, які, найімовірніше, перебували за кордоном, а фактичні власники часто не знали, чим займаються зареєстровані на них фірми.

Однією з таких, ймовірно, підставних осіб є 23-річна киянка. Вона є власницею та директоркою «Естелла Юкрейн» — компанії, яка згадується у витоку з ізраїльсько-європейської шахрайської мережі. Радіо Свобода на прохання дівчини не називає її імені, адже, як вона стверджує сама, вона не була свідомою учасницею схеми.

Про те, що оформлена на неї компанія пов’язана з кібершахрайством, дівчина дізналася від журналістів. У 2021 році тоді ще 19-річна студентка працювала у ресторані, коли колега запропонувала їй підробіток: зареєструвати на себе компанію та зрідка ставити підпис на документах. Вона погодилась, не розпитуючи деталей. За це отримувала дві тисячі гривень щомісяця.

За словами киянки, після початку великої війни у 2022 році вона припинила отримувати кошти. Під час останнього листування з посередником у січні 2023 року той сказав, що компанія, записана на неї, «більше не працює».

Ізраїльсько-європейська кібермережа використовувала й інших українців, як підставних власників для своїх компаній. Наприклад, жительку Дніпропетровщини Дарину Рєзнік. Дівчина померла від інфаркту у 2023 році, тому її історію журналістам Радіо Свобода переповіла матір Дарини — Ольга.

У 2021 році 28-річна дівчина поїхала до Києва на лікування. Доки перебувала у столиці, завела нових знайомих. Втім, каже жінка, ці люди обікрали її доньку, згодом повернули паспорт, але її мобільний телефон залишився у них. Ким були ці знайомі доньки — вона не знає.

Та того ж року на імʼя Дарини Рєзнік у Києві зареєстрували компанію «ЕМ Девелоп» — фірму, яка також фігурує у витоку. Матір жінки у розмові з Радіо Свобода сказала, що їй невідомо про те, що донька займалася бізнесом.

Де ці кол-центри зараз

«ЕМ Девелоп» продовжив працювати навіть після смерті Дарини.

Згідно з рахунками, які журналісти знайшли у витоку даних, у 2024 році «ЕМ Девелоп», яка тоді працювала під брендом Opulent Allies, оплачувала послуги маркетингових компаній, які є партнерами ізраїльсько-європейської мережі.

Залишилась і «Естелла Юкрейн».

Відповідно до витоку, у 2024 році компанія «Естелла Юкрейн» укладала угоди з так званими «брендами», пов’язаними з ізраїльсько-європейською мережею кібершахраїв, а також оплачувала маркетингові послуги.

Окрім цього, у 2022 році «Естелла Юкрейн» орендувала приміщення у Людмили Кравчук, дружини народного депутата Антона Яценка, згідно з його електронною декларацією. Яценко — депутат останніх чотирьох скликань парламенту, востаннє обраний у 2019 році як безпартійний.

Як встановили у 2018 році журналісти Bihus.Info, Яценко був пов’язаний із компаніями-посередниками, які стягували комісію за завантаження файлів з висновками оцінювачів нерухомості до бази даних Фонду держмайна. Так, за рік ці чотири майданчики могли заробити 183 млн грн. У 2019-му Антимонопольний комітет України виявив ознаки змови та оштрафував ці компанії, а згодом парламент ліквідував так звані «майданчики Яценка». Народний депутат свій звʼязок із цими фірмами-посередниками заперечував.

Дружина Яценка, адвокатка Людмила Кравчук, як повідомляли раніше «Наші гроші», володіє низкою елітної нерухомості у центрі Києва. Попри те, що адреса офісу, який в Кравчук винаймала компанія «Естелла Юкрейн», у декларації Яценка не вказана, ймовірно, йдеться саме про бізнес-центр на вулиці Січових Стрільців у Києві — він згадується у чеках за користування послугами таксі працівників мережі за 2021-й та початок 2022 року, доступ до яких журналісти отримали у межах витоку.

Додзвонилися журналісти і самій Людмилі Кравчук. Вона зазначила, що не пам’ятає усіх деталей угоди з компанією «Естелла Юкрейн», але точно пригадує пункт про конфіденційність, а тому, каже, усі дані готова надати тільки на запит державних органів, якщо такий отримає.

Коли журналісти «Слідства.Інфо» — партнери Радіо Свобода та OCCRP в цьому розслідуванні — відвідали цей бізнес-центр на вулиці Січових Стрільців у Києві, його охоронець повідомив, що компанії «Естелла Юкрейн» там немає. Журналісти OCCRP і Радіо Свобода також надіслали лист із проханням про коментар на електронну пошту компанії та телефонували за вказаним у реєстрі юросіб номером — втім, без відповіді.

Та, попри це, «Естелла Юкрейн», схоже, продовжувала працювати і у 2024 році. Журналісти знайшли у вебархіві старі оголошення компанії про пошук працівників. Торік «Естелла Юкрейн» пропонувала 1000−1500 доларів та «легку роботу з подорожами до країн ЄС та щоденними виплатами» за підписання документів від імені іспанської фірми Besonicke SL, що також фігурує у витоку, як пов’язана з кібершахрайством.

Читайте також: Куди українцям інвестувати під час війни з мінімальним ризиком

Законодавча ініціатива відсутня

OCCRP та партнери звернулися до українських правоохоронців із запитаннями про те, чи розслідують вони діяльність зареєстрованих у Києві «Естелли Юкрейн» та «ЕМ Девелоп», які, за даними витоку, належать до ізраїльсько-європейської мережі криптошахраїв. На час публікації цього розслідування відповідь від Національної поліції журналісти не отримали.

Хабом для кіберзлочинності, повʼязаної з криптовалютами, Київ стає не вперше.

У 2020 році OCCRP спільно з медіапартнерами опублікували розслідування про Milton Group. Ця міжнародна криптомережа працювала з офісу в центрі Києва та упродовж лише 2019 року отримала понад $67 млн так званих «інвестицій» у біткоїни від ошуканих клієнтів.

Восени 2020-го шведська поліція арештувала сервери Milton Group, а наступного року компанія змінила назву, власника і місце реєстрації. Частину працівників, за повідомленнями російських медіа, торік затримали у Москві.

В Україні поліція у 2018 році порушила кримінальну справу щодо Milton Group та провела обшуки в офісі компанії. Однак влітку 2020-го справу закрили: суд відмовив у продовженні строків розслідування.

У 2023 році Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію з розслідування можливого шахрайства кол-центрів та фінансових пірамід в Україні. Пів року по тому комісія представила звіт, у якому повідомила про роботу «декількох організованих груп», які, ймовірно, ошукують людей. У документі, зокрема, повідомляється, що на той час українські правоохоронці розслідували 179 справ щодо можливих шахрайських дій кол-центрів. Згодом комісія запропонувала також оновити Кримінальний кодекс, додавши туди статті про «електронно-комунікаційне шахрайство» — тобто коли за допомогою онлайн-спілкування шахраї отримують доступ до персональних та банківських даних потерпілих, щоб викрасти їхні кошти.

Ці пропозиції не прийняли у парламенті.

Наразі парламентська слідча комісія вже не працює — її утворювали на один рік — а деякі її члени-народні депутати залишили територію України. Голова комісії Олександр Куницький вже майже шість місяців не повертається до України зі свого «тижневого» відрядження. Інший член комісії — народний депутат Артем Дмитрук — також перебуває за кордоном та вже понад пів року оголошений у міжнародний розшук.