Відношення персоналу до проблем дітей

Добрий день! Хочу тут залишити свої враження від відвідування «Ощадбанку» 26 березня 2019р. в м. Кам’янське, проспект Тараса Шевченка, 33-а, бо на гарячу лінію я додзвонитися не змогла.
Учні школи, у якій я працюю, долучилися до Всеукраїнської благодійної акції «Монетки діткам» БФ «Таблеточки». Мета акції – збір коштів на допомогу. Сама назва акції говорить, що збираються монетні гроші. За тиждень наші діти назбирали близько 5 тисяч гривень, відсортували за номіналом, але так і не змогли передати їх на лікування дітей через державний банк (необхідно було покласти на рахунок карти «Ощадбанку»). Основною перешкодою було небажання персоналу це зробити.
Персонал відділення банку спочатку відправляв мене в інший банк, бо: «У нас сейчас идет «монетизация», и это является приоритетом, а вы отвлекаете моего кассира от работы, создаете очередь». Хочу зазначити, що жоден відвідувач з черги, особисто мені своє обурення не висловлював, бо чули на що підуть ці гроші, навіть питали онкохворим дітям
, чи «почали Ваші працівники рахувати гроші?» Мій висновок: життя хворих дітей залежить від робітників державного банку і не є пріоритетним для нашої держави!
Потім зламався лічильний апарат на сумі близько 500 грн. (і це з 5000 грн.)! Інший лічильний апарат робітники банку запустити не змогли, тому припинили приймати у мене гроші. Як я повинна повертатися назад до школи з монетками масою близько 90 кг, їх зовсім не турбувало (Зазначу, що в банк мене привіз на власному автомобілі мій чоловік, а потім поїхав на роботу. Відвідування банку відбувалося у канікулярний час).
Більше того, винною у поломці лічильного апарату назвали мене, бо нібито гроші були зі сміттям. Мій висновок: напевно, монети потрібно було не тільки відсортувати за номіналом, але ще й помити!
Ось так закінчилась моя спроба як громадянина України скористатися послугами «Ощадбанку» з благодійною метою!
Вчителі, батьки та учні школи не можуть сказати «Дякую» Вашому банку за допомогу онкохворим дітям України!