Multi від Мінфін
(8,9K+)
Оформи кредит — виграй iPhone 16 Pro Max!
Встановити
6 липня 2026, 10:58

Українські агрохолдинги відмовляються від власного флоту

На початку великої війни кілька великих українських компаній зробили нетипове для себе рішення — купили власні судна. На той момент ставки фрахту злетіли в рази, іноземні судновласники боялися заходити в українські порти, а контроль над логістикою став питанням виживання бізнесу. Тепер ситуація змінилася: ті самі компанії продають флот. Про це повідомляє Економічна правда

Агрохолдинг «Кернел», засновником якого є Андрій Веревський, нещодавно продав балкери Rotterdam Pearl V і Eneida та оголосив про повний вихід із суднобудівного сегменту. На балансі компанії залишиться лише танкер Mavka для перевезення рослинної олії.

► Читайте сторінку «Мінфіна» у Facebook: головні фінансові новини

У 2022−2023 роках власне судно для вантажовласника було не класичною інвестицією, а дієвим антикризовим інструментом.

Компанії купували флот, тому що:

  • ставки фрахту були на піку, окупність судна складала менше року
  • іноземні судновласники масово відмовлялися заходити в українські порти
  • страхування вантажів через треті компанії стало дорогим і складним
  • власний флот давав контроль над графіком і маршрутами

Крім «Кернела», судна купували «Орексім» (чотири судна), «Агропросперіс», «БРСМ» (три газовози). «ОККО» взяло в чартер баржі, «Інтерпайп» самостійно оперував судном між Одесою, Варною та Поті.

Чому це виявилося складніше, ніж здавалося

Управляти судном — це зовсім інший бізнес, ніж возити зерно чи сталь. Технічний менеджмент, кваліфіковані екіпажі, класифікаційна документація, ремонти, страхування, планування рентабельних рейсів — все це потребує команди і роботи 24/7.

«Ключова різниця в тому, що для судновласника судно є основним активом. Для вантажовласника — лише інструментом логістики. Якщо цей інструмент не має постійного завантаження, він швидко перетворюється на дорогий актив із високими постійними витратами», — пояснює керівник шипінгової компанії Marevia Олександр Нікулін.

До того ж зернові вантажі мають виражену сезонність, а власний флот треба постійно завантажувати і в низькі місяці. Це вже чартеринг і брокеридж, далекі від основного агробізнесу.

Зараз тоннаж знову став доступнішим, ставки фрахту впали, тому вантажовласники повертаються до природної для себе моделі. Дефіциту суден в українських портах галузь наразі не фіксує. Втім, досвід і напрацьовані процеси нікуди не зникли, тому за інших ринкових умов повернення до власного флоту цілком можливе.

Читайте також: Kernel подав до суду на Sense Bank: агрохолдинг вимагає повернути $39 млн

Автор:
Ярослава  Крамаренко
Ярослава Крамаренко
Пише на теми: цифрові технології, блокчейн, AI, криптовалюти та регулювання на фінансових ринках.

Коментарі

Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися
 
сторінку переглядають 18 незареєстрованих відвідувачів.