Мінфін - Курси валют України

Встановити
14 січня 2022, 13:20 Читать на русском

Промислова інфляція зросла на 62%: як відреагують ціни

У 2021 році світ зіткнувся зі стрімким зростанням цін. В Україні разом зі значною споживчою інфляцією спостерігається ще й зростання індексу цін виробників, який за рік підвищився на 62%. Чи означає це, що так само зростуть і споживчі ціни, в колонці для Економічної правди розповіла заступниця директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Ольга Погарська. «Мінфін» публікує основні тези.

Ціни пішли вгору

Про занепокоєння суспільства інфляційними процесами свідчать і гучні заголовки у ЗМІ: «Споживча інфляція в США сягнула найвищого рівня з 1982 року», «Інфляція у Британії досягла максимуму за останні 10 років». Та й в Україні споживча інфляція прискорювалася та сягнула двознакового рівня.

Добра новина — в Україні інфляція вже пройшла пік у вересні 2021 року (11%, порівнюючи з вереснем 2020-го) та нині поступово сповільнюється.

Проте вимірів інфляції багато, і не останнє місце серед них займає так звана промислова інфляція. Вона вимірюється зміною індексу цін виробників промислової продукції (ІЦВ) і, згідно з даними Держслужби статистики (ДССУ), перевищила 62% у грудні 2021 року, порівнюючи з груднем попереднього року.

Такої промислової інфляції в Україні не спостерігалося ані в кризові 2014−15 роки, ані на попередньому піку світових цін на сировинні товари в першому півріччі 2008 року.

Деякі експерти вже встигли розгледіти в цій динаміці чергову зраду та заговорили про інфляційний навіс в економіці, зокрема для споживчих цін. Але чи справді є місце для паніки?

Причини зростання цін промисловців

Волатильність промислової інфляції відчутно вища, порівнюючи зі споживчою, а періоди схожої динаміки значною мірою пов'язані з впливом спільних факторів, наприклад тиском зовнішніх цін.

Згідно з розрахунками Нацбанку, загалом вплив зміни ІЦВ на споживчу інфляцію (ІСЦ) в Україні є слабким — збільшення ІЦВ на 10% зумовлює близько 1% приросту ІСЦ.

Це пояснюється тим, що, як не парадоксально, деякі драйвери промислової інфляції (та частково споживчої) одночасно діють і у зворотному напрямі — стримують зростання цін. Спробуємо розібратися, як це відбувається.

Що драйвило зростання індексу цін виробників промислової продукції у 2021 році? Основний внесок (майже половину) мало стрімке зростання цін у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, для чого були як зовнішні, так і внутрішні причини.

По-перше, світова економіка стрімко відновлювалася після пандемії, підтримана значними фіскальними та монетарними стимулами провідних країн.

Оскільки для зростання потрібні ресурси, значне посилення попиту на тлі досі обмеженої пропозиції спровокувало підвищення цін на більшості товарних ринків.

Другою вагомою причиною стало посилення контролю за викидами у світі, зокрема ЄС. Це підвищило попит на природний газ, як екологічно чистіший продукт, порівнюючи з іншими енергоносіями.

Додатковими чинниками стали несприятливі погодні умови (спекотна погода влітку) та обмежена пропозиція (для цін на газ — спершу внаслідок ремонтів у Норвегії, пізніше — небажання РФ нарощувати додаткові обсяги поставок понад законтрактовані обсяги).

Читайте також: Економіка остигає, інфляція зростає: що робити інвестору

Як наслідок, лише за перше півріччя 2021 року нафта подорожчала майже на 50%, природний газ — більш ніж удвічі, а наприкінці 2021 року ціни на нього сягнули історичного рекорду, перевищивши $2000 за тис. м3 на європейському ринку.

Значний тиск на ціни в енергетичному секторі України зумовлювали й внутрішні чинники. Через дефіцит вугілля скорочувалося виробництво електроенергії теплової генерації, що призвело до стрімкого подорожчання е/е на внутрішньодобовому ринку та ринку «на добу наперед».

Крім того, перехід восени з товарної на фінансову модель ПСО електроенергії для населення, за оцінкою НБУ, «додав» майже 4 в.п. у річне зростання промислової інфляції, хоча фактично на ціни для населення це не вплинуло через дію річних контрактів із фіксованою ціною.

Ще одним вагомим драйвером промислової інфляції стала динаміка зовнішніх цін на товари, які займають значну частку в українському експорті.

Згідно з даними Держслужби статистики, частка металургії, добування металевих руд, виробництва олії та жирів у загальному обсязі реалізації промислової продукції становить майже 30%. Водночас 2/3 усієї продукції цих видів діяльності постачається на зовнішні ринки, а у випадку олії та жирів — ¾.

Оскільки Україна є малою відкритою економікою, ціна продукції, яка реалізується на внутрішньому ринку, також буде наближеною до зовнішньої.

Відновлення світової економіки, посилення контролю за викидами з боку Китаю, що підтримало попит на високоякісну руду в умовах все ще стриманих її поставок, зумовили стрімке зростання цін на чорні метали та руду.

Підживлювали їхнє зростання й перебої в ланцюгах постачання через нові хвилі пандемії, несинхронні за країнами, та періодичне посилення карантинних обмежень. Промовистий приклад — стрімке зростання вартості контейнерних перевезень у світі.

Тож світові ціни на залізну руду в середині 2021 року більш ніж удвічі перевищували рівень попереднього року, а чорні метали — приблизно на 70%.

Читайте також: Чи може висока інфляція залишитися з нами назавжди

На ціни ж на соняшникову олію у 2021 році впливав низький світовий врожай цієї культури 2020 року. Крім того, згідно з даними Міністерства сільського господарства США, минулорічні врожаї олійних виявилися нижчими, ніж очікувалося (зокрема сої в Аргентині та США, а також рапсу в Канаді).

І все це на тлі стрімкого відновлення попиту, зокрема на потреби тваринництва. Як наслідок, у березні 2021 року ціни на соняшникову олію сягнули 11-річного максимуму. Хоча й надалі вони дещо знизилися, на сьогодні все ще залишаються близькими до 10-річних максимумів.

Як ціни у промисловості впливають на споживчі

Прямий вплив на споживчі ціни залишається порівняно незначним. Це насамперед зумовлено тим, що в структурі промислового виробництва частка товарів кінцевого споживчого призначення залишається доволі скромною — за даними Держслужби статистики близько 20%.

Звичайно, зростання цін виробників, зокрема через більші витрати на енергію, сировину, оплату праці з часом переноситиметься й на споживчі ціни.

Проте цей вплив реалізовуватиметься поступово. За оцінками Нацбанку, нині ефекти від перенесення вищих витрат на споживчі ціни не лише набирають ваги, а й стають основною причиною повільнішого зниження інфляції.

З іншого боку, висока промислова інфляція, крім прямого проінфляційного ефекту, хоч і помірного, мала й зворотний, стримувальний вплив на споживчі ціни.

Оскільки значний внесок у зростання цін на промислову продукцію мали високі ціни на товари, які Україна експортує (соняшникову олію, продукцію гірничо-металургійного комплексу тощо), високі експортні надходження сприяли припливу іноземної валюти в Україну та зміцненню обмінного курсу гривні упродовж більшої частини року.

Читайте також: Консенсус-прогноз — 2022: що буде з курсом, інфляцією та економікою

Ба більше, у 2021 році погода виявилася сприятливішою для України, якщо порівняти з іншими країнами регіону. У результаті, на відміну від попередніх років, коли високі врожаї компенсувалися нижчими світовими цінами, у 2021 році вплив рекордних урожаїв підсилювався високими світовими цінами на агропродукцію.

Зміцнення гривні своєю чергою стримувало зростання цін на імпортовані товари та послуги як для потреб виробників, так і для споживачів.

Що ж буде далі

Нацбанк очікує, що у 2022 році ціни на світових товарних ринках поволі коригуватимуться донизу. Високий попит на енергоносії частково задовольнятиметься збільшенням обсягів видобування нафти як у межах угоди ОПЕК+, так і країнами поза ОПЕК.

Крім того, із завершенням опалювального сезону знизяться ціни на природний газ у Європі, а очікування нових врожаїв сприятимуть зниженню цін на продовольчі товари.

Утім, через посилення екологічних вимог, світові ціни, вірогідно, залишатимуться на вищих рівнях, ніж у попередні, допандемічні роки.

Крім того, низькі запаси цього року стримуватимуть корекцію цін на енергетичні ресурси та окремі продовольчі товари. Також упродовж року триватимуть ефекти перенесення збільшення виробничих витрат у 2021 році на споживчі ціни.

З іншого боку, інфляційні процеси в Україні стримуватимуться ефектами від зміцнення гривні у 2021 році року та високої бази порівняння.

Читайте також: Що буде з цінами на новобудови у 2022 році

Сприятимуть сповільненню інфляції й заходи НБУ з монетарної політики. Зокрема, триватиме вплив від підвищення облікової ставки з 6% до 9% річних у 2021 році та згортання антикризових монетарних заходів.

Коментарі - 8

+
0
bonv
bonv
14 січня 2022, 14:45
#
Ріст і ще раз ріст. Гірше ж точно не буде ©
+
+45
Viktor Andriyenko
Viktor Andriyenko
14 січня 2022, 17:24
#
«Прямое влияние на потребительские цены остается сравнительно незначительным. Это прежде всего обусловлено тем, что в структуре промышленного производства доля товаров конечного потребительского назначения остается достаточно скромной — по данным Госслужбы статистики около 20%.» Може я чогось не розумію, але мені здається, що наявність чи відсутність значного впливу ІЦВ на ІСЦ залежить від структури зростання ІЦВ. Грубо кажучи, якщо ІЦВ росте тому, що в світі зросли ціни на метал, то це дійсно не має практично ніякого впливу на ціну буханки хліба, квитка в кінотеатр, чи перевезення пасажирів/товарів транспортом. Хоча впливає напряму на вартість будівництва. А отже і ІСЦ зростає, але не так сильно. Але коли основним драйвером росту ІЦВ є зростання вартості енергоресурсів (і це надовго), то і хліб подорожчає вслід за електроенергією і газом, і кіно крутити теж буде дорожче, і таксі теж подорожчае вслід за бензином. І метал теж матиме значно менше шансів на здешевлення, якщо витрати на його виробництво суттєво ростуть в ціні (витрати на енергію). Чи не так?
+
0
prodmaks
prodmaks
14 січня 2022, 19:34
#
Чекаємо хліб по 50 грн?
+
0
busypit
busypit
14 січня 2022, 22:10
#
То о чем вы говорите — инфляция издержек. Ольга же говорила о том, что если в структуре потребления украинцев произведенные в Украине товары занимают 10%, то при ИПЦ в 60% вклад ИЦП в структуре роста ИПЦ составит -/- 6% (условно). И тезис о дальнейшем росте цен на энергию в виду приближения конца отопительного сезона выглядит сомнительно.
+
0
Vladio
Vladio
17 січня 2022, 1:29
#
Почему же сомнительно? Отопит. сезон закончится и нужно готовиться к новому, но цены будут не 200,а ~1200. Углем запасаться. Прошлогоднюю тёплую ванну не вернёшь. Авансирование подготовки кроме как увеличения тарифов единственный способ подготовки к отопит. сезону или кредитование правительством соответствующих секторов. В 2022 г. Украина должна заплатить по иностр. кредитам больше, чем получит (что само по себе удивляет), и то, если получит желаемое. Экономистов не обязательно быть, достаточно знать арифметику.
+
+8
Sage05
Sage05
15 січня 2022, 14:37
#
Это адекватная позиция автора, ведь власть поменяется- то надо говорить что папэрэдник виноват, если не поменяется- мировые тенденции
+
0
Vladio
Vladio
17 січня 2022, 1:18
#
К этому весь анализ и сводится. Якобы промышл. инфляция не страшна, всего 1% на 10% пром. инфляции. Если вводят карточки для опред. категорий населения, то у правительства нет инструментов успокоения социального накала. Ведь сегмент повышенных и сверх высоких цен никуда не денется.
+
0
Vladio
Vladio
17 січня 2022, 1:31
#
Вчера Камельчук на Ютуб так и заявил, в мире цены выросли, поэтому и на Украине тоже. Слов о планировании ни одного.
Щоб залишити коментар, потрібно увійти або зареєструватися